У четвер відбулася зустріч першого заступника голови Одеської облдержадміністрації Олександра Орлова з журналістами, під час якої посадовець відповів на десятки актуальних питань. Нижче вміщуємо відповіді на найважливіші, на думку авторки, з них.

Насамперед — про бюджет області, про реальні гроші, на які житиме громада впродовж року. Бюджет 2014-го, сказав Олександр Віталійович, має чітке й прозоре соціальне спрямування. Не йдеться про бюджет проїдання, оскільки нове керівництво Одещини бачить подальшу перспективу розвитку території, працюючи над підготовкою бюджету розвитку. На одній з найближчих сесій облради буде презентовано проект Стратегії соціально-економічного розвитку області до 2025 року, основою якої стане розроблений операційний план на найближчі три роки. Операційний план, пояснив Олександр Орлов, — це перелік конкретних заходів з обов’язковим щомісячним звітом про виконане. Розробку самої Стратегії розвитку планують завершити до травня. Експертами виступлять науковці та фахівці. Передбачається, що громадськість також не залишиться байдужою, і візьме активну участь в обговоренні документа та здійснюватиме громадський контроль за його виконанням.

Нинішній рік, сказав Олександр Орлов, для області розпочався з відголосу нестабільної по-літичної ситуації, зокрема в Києві, та з руйнівної сили стихії, яку пережила громада. Все це лягло додатковим навантаженням як на бюджет, так і на загальний настрій.

Стосовно буцімто збою із соціальними виплатами, якого, на переконання першого заступника голови ОДА, домагалися ті, хто захопював адміністрації, сподіваючись дискредитувати органи місцевої влади та посіяти хаос між людьми, то його чинна влада не допустила: всі соціальні виплати та бюджетні зарплати люди отримали вчасно та у належному обсязі. Заборгованість із заробітної плати нажили винятково ті підприємства, які збанкрутіли. І сьогодні одне з найголовніших завдань влади — тримати під повним контролем усі без винятку соціальні виплати та зарплати бюджетникам, не допускаючи ані найменших збоїв.

Прозвучало запитання про підсумки зустрічі Президента України Віктора Януковича з головою Одеської ОДА Миколою Скориком. Олександр Орлов розповів, що керівник нашої області поінформував главу держави про підготовку концепції стратегії надійності розвитку Одещини до 2025 року, яка передбачає конкретні заходи в конкретних галузях економіки та в гуманітарній сфері, про операційний план реалізації даної стратегії на період 2014—2016 років. Схваливши такі задуми, президент дав відповідні доручення щодо фінансування окремих серйозних проектів з державного бюджету на 2014-й. Під час зустрічі обговорювалося й питання підвищення со-ціальних стандартів у нашому краї, зокрема і захисту соціально не захищених верств населення.

Загалом, сказав Олександр Віталійович, глава держави запевнив, що для центральної влади наша область залишається однією з ключових і що ми можемо й цього року розраховувати на серйозну підтримку з держбюджету.

На запитання, чи не кращим вирішенням для нас було б запрова-дження в державі федералізації бюджетів (це щоб левова частка зароблених грошей залишалася в області, на місцях і не доводилося їздити та випрошувати свої ж гроші у Києві), він відповів, що при будь-якому розкладі ми без копійки не залишилися б, а з федералізацією бюджетів тільки виграли б.

Одне із запитань стосувалося організації допомоги людям, які постраждали від нечесних дій забудовників. Вклавши власні заощадження в будівництво наобіцяних квартир, сотні людей залишилися ні з чим.

Це гостре соціальне питання також перебуває на контролі влади, запевнив Олександр Орлов. Доводиться розбиратися по кожному об’єкту детально, без поспіху, ви-вчаючи справи. Експерти, сказав, вирізнили три схожі між собою ситуації: коли з людей зібрали гроші і нічого не побудували, коли хоч щось спорудили на відведеному містом клапті землі та коли звели будинок, але виникла затримка з дозволами на прокладення комунікацій тощо. У першому випадку, наголосив перший заступник голови ОДА, ми вимагатимемо кримінального покарання для обманщиків і повернення людям їхніх грошей, у другому — вирішуватимемо, що далі робити з недобудованими площами, попередньо провівши експертизу, наскільки якісно та безпечно для проживання вони зроблені, а ось у третьому, мало проблемному, випадку область підтримає забудовника, вклавши бю-джетні гроші в мережі, які надалі перебуватимуть на балансі міста.

Олександр Віталійович навів приклад вирішення проблеми з об’єктом по вулиці Бочарова, 15: виділених з державного фонду молодіжного житлового будівництва 15 мільйонів гривень стане для того, щоб завершити розпочате будівництво і молоді родини отримали власне житло.

Йшлося і про інвестиційну привабливість Одещини, яку ризикуємо втратити у зв’язку з подіями в Києві. Тривоги щодо цього, запевнив Олександр Орлов, є марними. Ми — спокійна територія держави, сказав він, тому можемо розраховувати на певні позитивні результати. Готується оновлена карта інвестиційних майданчиків для розвитку певних видів бізнесу, кардинально переглядаються підходи до організації індустріальних парків на території області. Скоро прийматимемо делегацію з Китайської Народної Республіки: біля Теплодара інвестори з КНР мають намір спорудити сучасний індустріальний парк. Область уже має конкретні пропозиції про інвестування в тваринництво (ферми на 500—600 голів худоби), в енергетичну галузь, у розбудову портів тощо. Олександр Орлов висловив сподівання, що невдовзі з’явиться й свідомий вітчизняний інвестор.

На запитання щодо можливості передачі в приватні руки Одеського припортового заводу, про що нині говорять люди, стривожені тим, чи не призведе такий крок до екологічної катастрофи, Олександр Орлов сказав, що мода 1990-х — «Все продати!» — давно минула. Нині держава хоче тримати у власних руках стратегічно важливі промислові об’єкти, однак у світі чимало підприємств хімічної промисловості перебувають у руках приватників, але нагляд і контроль, у тому числі й за екологічними параметрами, залишається державними.

Запитували журналісти і про подолання корупції, яка душить громаду — як простих людей, вимушених за гроші викупляти різні довідки та дозволи в чиновників, так і бізнес. Виправленням ситуації, яка склалася, відповів посадовець, стане відкриття центрів адміністративних послуг і спрощення багатьох процедур. Скажімо, в Одесі такий центр займе два поверхи видавництва «Чорномор’я» і почне діяти вже у червні—липні цього року. Нині будівельники облаштовують внутрішні приміщення.

Триває підготовка до чемпіонату Європи з баскетболу серед чоловіків, який відбудеться в Україні в 2015 році. Одесу, як відомо, також активно задіяно до реалізації цього престижного спортивного проекту. Той, хто цікавиться цим питанням, непевне, знає, що в рамках підготовки до Євробаскету-2015 ведеться капітальний ремонт і реконструкція двох палаців спорту — київського і «Метеор» (Дніпропетровськ). Для будівництва шести тренувальних баз відведені земельні ділянки (у Києві, Одесі, Дніпродзержинську, Макіївці, Львові та Харкові). П’ять об’єктів уже отримали експертизу проектно-кошторисної документації, на чотирьох — завершені підготовчі роботи. В Одесі та Дніпропетровську ведуться, щоправда, не так активно, як планували, роботи із зведення терміналів та злітно-посадкових смуг тощо.

На уточнююче запитання колег, а що конкретно буде зроблено при підготовці до Євробаскету-2015 в Одесі та яку вигоду з того матимемо, окрім престижу, посадовець відповів наступне. Як альтернатива, сказав Олександр Віталійович, раніше розглядався варіант реконструкції до Євробаскету-2015 нашого Палацу спорту. Однак… Наша спортивна гордість нині мало нагадує колос, за який ми звично його сприймали. Сьогодні це просто коробка з бетонних брил (щоправда, міцних, тоді як усе інше необхідно міняти на нове), тож для відродження будівлі як головної спортивної арени області потрібні десятки мільйонів гривень. Їх нема, і миттєво вони нізвідки не з’являться, відтак тренувальними базами, швидше за все, стануть майданчики спортивних шкіл Одеси та області. І навіть лише їх приведення до повного порядку, тобто до повної спортивної готовності, — у тім вже буде вигода. А наплановано набагато більше. Стосовно ж модернізації Палацу спорту, то за неї неодмінно візьмуться, але згодом, коли будуть сприятливіші фінансові можливості.