Ще й шпаки не прилетіли, а в Одесі вже спекотно: вирують палкі політичні пристрасті. Головним полігоном для сутичок думок та намірів у понеділок стало приміщення обласної ради, що на проспекті Шевченка, 4, точніше, сходи перед ним.

Пленарне засідання сесії обласної ради 3 березня скликалося заради обговорення одного-єдиного питання: про суспільно-політичну ситуацію в Україні та на Одещині і прийняття за підсумками того обговорення відповідної заяви.

Заяву схвалили, однак цей мирний процес дався з боєм. Щоправда, й на щастя, містечкова «революція», в яку було втягнуто депутатів, обійшлася, як то кажуть, малою кров’ю: великим галасом з вимогою автономії для Одеси, розмахуванням стягами, а також вибитими вікнами, спаленими прапорами та штурханиною на сходах обласної ради, захопленням трибуни у залі засідання та спробою войовниче налаштованого гурту людей прорватися до самого приміщення, яке і ззаду, і з боків, і спереду, на вході, пильно охоронялося місцевою міліцією.

Крихітна ремарочка: всі правоохоронці, відзначила про себе, прекрасно спілкувалися українською й були напрочуд люб’язними з усіма: і зі «штурмовиками»-радикалами з гучномовцями та триколорами в руках, і з журналістами, яким доводилося з розгорнутими редакційними посвідченнями пробиратися крізь агресивний натовп. Як на сесію, так і з неї.

Стосовно самої заяви. Пропозиція про чергове зібрання депутатського корпусу облради пролунала на засіданні по-літичної ради при голові облдержадмі-ністрації. Текст заяви був обговорений представниками різних політичних сил на засіданні погоджувальної ради депутатського корпусу. Після цього голова обласної ради Микола Тиндюк провів брифінг для представників ЗМІ, де оприлюднив основні положення запропонованого документа, суть якого була узгоджена представниками фракцій різних політичних сил, що входять до складу обласної ради.

У проекті заяви засуджувалися прояви екстремізму та спроби розколоти країну, містилося звернення як до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України (після подолання суспільно-політичної кризи ініціювати серед населення широке обговорення перспектив функціонування української держави), так і до громадських рухів та окремих громадян: до ста-білізації ситуації утриматися від проведення будь-яких масових акцій (мітингів, сходів, автопробігів тощо), які мають політичну спрямованість (нижче — подаємо повний текст звернення-заяви).

У рамках цієї пропозиції Микола Тиндюк через засоби масової інформації закликав усі організації та мешканців Одещини не влаштовувати мітинги перед будівлею ОДА та обласної ради безпосередньо у день сесії. «Прошу не створювати атмосферу тиску, а дозволити депутатам спокійно, у правовому полі виконувати свої повноваження», — зауважив голова облради.

Однак дехто і не збирався зважати на цей заклик: ще зранку перед обласною радою почали збиратися люди (спершу їх було кілька сотень, а під вечір — більше тисячі), які робили свою «революцію» — розгортали російські стяги та червоні полотнища зі Сталіним, чіпляли на груди георгіївські стрічки. Вони скандували: «Новороссия!», «Росия!», «Одесса — русский город!», виголошували промови, суть яких зводилася до вимоги приєднати Одеську область до Російської Федерації та до проведення референдуму, який би дав добро на такий крок. Мітингуючі зняли український прапор, який майорів перед входом до адміністративної споруди, та підняли прапор Росії. Коли ж активісти з протилежного табору силою зняли його, проросійськи налаштовані громадяни затоптали ногами, а потім і спалили прапор УПА. Зчинилася штовханина. Комусь розбили носа.

Обурені ситуацією, до площі перед адміністративною спорудою почали підтягуватися й учасники одеського Євромайдану. Щоб не трапилося сутичок, прибули додаткові сили правоохоронців, які розвели тих, хто час від час кидався на суперників навкулачки.

До мітингувальників вийшов голова облдержадміністрації Микола Скорик (нині вже колишній), який закликав до спокою та зачитав текст звернення до громади, з приводу схвалення якого, власне, і збиралися того дня депутати обласної ради. Текст звернення прихильникам Новоросії не сподобався. Вони невдоволено загули, вимагаючи надати трибуну лідерам свого зібрання.

Невдовзі до трибуни, яку застережливо оточили депутати, підійшли заводії мітингу і після тривалих словесних перепалок їм усе ж дозволили висловити з трибуни їх проросійську позицію.

Щодо самої сесії. Було повідомлено, що фракцію Партії регіонів покинули ще троє депутатів: Володимир Гурков, Юрій Демент, Іван Чорбаджи, а Олексій Саввін (митрополит Агафангел) подав заяву про дострокове складання депутатських повноважень. Також було оголошено про створення нової депутатської групи — «За Одещину», на чолі якої став Олексій Гончаренко. Нині вона налічує 19 членів.

Вистачало й доволі оригінальних ідей. Так, позафракційний депутат Олексій Албу запропонував поставити на голосування питання про проведення 25 травня в Одесі «місцевого референдуму щодо створення Одеської автономної республіки у складі України».

Дехто з депутатів вважав, що сесія, яку скликано, не заспокоїть людей, а тільки загострить ситуацію в області, яка до цього демонструвала приклад толерантності та зваженості. Так воно і справді було, адже на сходах адмінбудинку пристрасті не вщухали. Того дня було вчинено напад на виконуючого обов’язки прокурора області Петра Ліщишина. Йому і його водієві погрожували невідомі, пошкодили службову машину. Мітингувальники побили скло на дверях адмінспоруди, кілька з них прорвалися всередину, але скоро після вмовлянь міліції повернулися на сходи.

Виснажливим було й обговорення тексту самого звернення. Зрештою, після тригодинного обговорення, кількаразових голосувань Одеська облрада 81 «за» схвалила звернення до громади Одещини, Верховної Ради та Кабінету Міністрів щодо суспільно-політичної ситуації в Україні та регіоні. Зокрема, було висловлено підтримку єдності держави, визнання неконституційними підбурювання до заміни або розпуску легітимних органів влади.

Водночас проект рішення про проведення 25 травня місцевого референдуму щодо «створення Одеської автономної республіки у складі України» підтримали лише 14 депутатів, тож пропозиція не знайшла підтримки.

Принагідно нагадаємо, що напередодні сесії депутати Одеської обласної ради заявили про те, що Одещина в жодних сепаратистських змовах участі не братиме.

Мітинг перед адмінспорудою тривав аж до сутінок. Був навіть дзвінок до міліції від аноніма, який повідомив, що адмінбудівля замінована. Прибули сапери, які оперативно, але дуже ретельно обстежили приміщення та чималу територію довкруж нього, але, на щастя, не знайшли там нічого підозрілого.

За свій недолугий жарт хтось відпо-відатиме: штрафом від 50 до 100 мінімумів доходів громадян, які не оподатковуються, або ж арештом до шести місяців, або ж обмеженням свободи терміном до трьох років. Жарт з рук не зійде: міліція шукає того, хто повідомив про «замінування».

Представники одеського Євромайдану, дочекавшись виконання їх вимоги — зняття триколора і повернення на флагшток Державного прапора, влаштували ходу вулицями міста, кінцевим пунктом якої стало традиційне місце їхніх щоденних зустрічей — площа біля Дюка.

Під час додаткових переговорів з представниками прибічників Новоросії керівництво області знайшло якісь вагомі аргументи, і ті погодилися покинути територію перед адмінспорудою. Організованою колоною, майже по-військовому — нога в ногу, вони попрямували на Куликове поле.