Питанням кредитування сільгосппідприємств Одещини була присвячена нарада з керівниками банківських установ області (а їх сьогодні 24), яку провів перший заступник голови ОДА Олександр Орлов.

Одним із провідних напрямків розвитку економічного потенціалу нашого краю, сказав Олександр Віталійович, був і залишається агропромисловий комплекс, адже область — сільськогосподарська, житниця держави. Наші сільгоспвиробники, як і економіка загалом, також залежать від коливань курсу долара. Що стосується кредитів, то вони стали невід’ємною складовою праці хліборобів. Упродовж останніх 12 років більш-менш злагоджено діє вибудувана система ділових взаємин місцевих банків і сільгоспвиробників. Найкращим, тобто показовим, у сенсі ефективної співпраці став 2008-й, коли банки видали позик на 1 мільярд гривень, а сільгоспвиробники сумлінно розрахувалися.

Директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Анатолій Новаковський ознайомив учасників наради із ситуацією в області. Посадовець запевнив, що й цього року ми будемо з хлібом: озимі культури зійшли на 96% засіяних площ.

Ще з осені минулого року на Одещині було реалізовано комплекс заходів із належної підготовки та організованого проведення весняно-польових робіт 2014 року. У лютому відбулося навчання керівників і фахівців господарств усіх форм власності, науковці Селек-ційно-генетичного інституту на обласній конференції детально поінформували про особливості до-гляду за посівами озимих та ярих культур з урахуванням особливостей нинішньої весни. Під урожай 2014-го посіяно 829 тисяч гектарів озимих зернових культур. Прогнози на урожай добрі. Всі посіви озимих планується підживити мінеральними добривами, захистити від бур’янів, хвороб та шкідників. Господарства, зауважив доповідач, повністю забезпечені протруйниками насіння, але бракує грошей на закупівлю всього іншого. У даний час на посівах озимини та багаторічних трав проводяться заходи по боротьбі з гризунами.

Під ярі сільгоспкультури заплановано 838,8 тис. га, з них під ранні зернові і зернобобові — 161,4 тис. га. І насіння, і пально-мастильних матеріалів достатньо. У полі буде задіяно 9,9 тис. тракторів, 13,8 тис. одиниць посівної та ґрунтообробної техніки.

Втім, повернімося до головної теми зустрічі — грошей. Загальна потреба в коштах для проведення весняних польових робіт на Одещині сягає 2,7 млрд грн. Сільгосптоваровиробники отримали 91 млн грн кредитів. Це хоч і складає 117,4% до рівня 2013 року, однак, з урахуванням підвищення цін абсолютно на все, цих грошей замало. Найбільше кредитні кошти потрібні невеличким господарствам та господарствам середньої руки, які, наголосив Анатолій Новаковський, є найуразливішими в еконо-мічному сенсі. Адже доводиться брати позики на кабальних умовах — до 20% річних і більше. А це, хто розуміє, чисте розорення: що зароблять, те й віддадуть, а може, ще й залишаться в боргу. Та й саме оформлення кредитів часто триває не один тиждень, і це в той час, коли селянину дорога кожна погожа днина.

Мета наради з представниками банківських установ Одещини — переконати їх у тому, що давати кредити селянам і цього року буде вигідно, адже попит на сільгосп-продукцію, вирощену вітчизняними господарями, не спадає, і її буде вдосталь: прогнози аграріїв втішні. Та й, як показує досвід, наші сільгоспвиробники щороку справно віддають позичене.

Тепер слово за банками, яких дуже просили не правити надвисокі відсотки.

Яна СТАСІНА.

До речі. За оцінками фахівців Мінагрополітики, посівна кампанія для аграріїв цьогоріч суттєво подорожчала: якщо торік витрати на гектар становили 1800 гривень, то сьогодні треба викласти на 250 гривень більше. Ледь не на третину, порівняно з минулим сезоном, зросли ціни на мінеральні добрива. Підвищується і вартість пально-мастильних матеріалів. Відтак аграріям треба буде позичити на посівну кампанію не 8 мільярдів гривень, як планували у відомстві, а 10. Загалом весняні польові роботи обійдуться виробникам до 45 мільярдів гривень.

Директор Департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики України Баграт Ахіджанов в коментарі каналу БТБ зазначив: «За нашими підрахунками, цей дефіцит за рахунок коливання курсу долара зросте приблизно на 2 — 2,5 мільярда гривень і складе близько 10 — 10,5 мільярда. Це той дефіцит коштів, який треба покрити за рахунок інших джерел фінансування».