В одеській «Книгарні-Кав’ярні» (вул. Катерининська, 77) презентували проект для молодих україномовних письменників «Станіславський феномен». Він дає молодому літераторові шанс заявити про себе як про майбутнього професіонала, отримати коментар про власні роботи від авторитетних письменників і поспілкуватися з цікавими людьми. Представити «Феномен» в Одесі приїхали Василь Карп’юк — молодий поет, журналіст, співкоординатор проекту (м. Івано-Франківськ) та Євген Мехеда — учасник першого сезону резиденції у 2013 році (м. Миколаїв).

«Станіславський феномен» — явище, яке народилося в Івано-Франківську й накрило всю Україну. Це надзвичайна активізація україномовних авторів славетного міста, яке раніше називалося Станіславів. «Станіславський феномен» обіймає своєю плеромічністю* список письменників та креаторів візуального терену, які проявляють себе у текстах через ситуацію постмодернізму: Юрій Андрухович, Володимир Єшкілєв, Юрій Іздрик, Тарас Прохасько, Галина Петросаняк, Марія Микицей, Ярослав Довган та інші.

Минулого року був перший прийом молодих авторів до резиденції «Феномену». «Заявок надсилають багато, наприклад, торік їх було 60. Але до участі ми можемо обрати лише двох молодих письменників», — розповів один із «батьків» резиденції Василь Карп’юк, керівник літературної агенції «Discursus».

Торік побувати в резиденції пощастило Олені Герасим’юк (Київ) та Євгену Мехеді (Миколаїв). «Особисто моя участь у феномені розпочалася з цікавої історії. Я збирався їхати на навчання до Америки. Перед цим заповнив анкету на участь, вказавши для зворотного зв’язку номер мобільного мами, і благополучно про все це забув. Провчившись деякий час у Штатах, зрозумів, що це не моє, і повернувся додому. Й от сиджу я дома в одних трусах, судорожно довчаю якісь предмети (бо на носі доздача сесії, академрізниці), і тут хтось телефонує мамі. Вона кличе мене до телефону, я беру слухавку, а там… — сам Тарас Прохасько! Ви уявляєте: я тут сиджу собі в одній білизні, а мені телефонує метр сучасної української літератури! Він мене привітав, сказав, що я один із резидентів «Феномену» і все таке. Ось з цього моменту і розпочалося моє справжнє навчання. Це колосальний досвід. Участь у резиденції відіграла важливу роль у закінченні мого академічного року», — поділився враженнями з одеськими журналістами Євген Мехеда.

Вимог до кандидатів небагато. Писати українською мовою, проживати поза межами Івано-Франківська (таким чином літераторам з усіх куточків планують представити ту Україну, якої вони не знають). Але чи найголовніше — «бути молодим». «Кандидатів обираємо від 18 років до 30. Ми вважаємо, що людина з більшим віком і досвідом може якось собі сама знайти можливість приїхати і чогось навчитися. А коли людина ще молода, вона не знає, куди податися, в який бік рухатися. Вона пробує писати, пише українською, але через щось розчаровується і все полишає, якщо не бачить результатів своєї праці, оцінок від авторитетів. Щоб такого не трапилося, щоб не втратити наших молодих талантів, щоб людина продовжувала творити — ми її підтримуємо. Саме на це спрямована резиденція», — каже Василь Карп’юк.

Попри те, що наразі досить часто наголошується на певній розбіжності Заходу і Сходу країни, заявки на участь надходять з усіх регіонів. Одна цього річ надійшла навіть з Криму. Протягом місяця (з 1 до 31 травня) резидент мешкатиме в місті Івано-Франківську в хостелі «Феномен» із забезпеченням харчування в місцевих арт-кафе. «Проживання в хостелі — унікальна можливість спілкування з цікавими людьми: мандрівниками, музикантами, письменниками, яких життя закидає до міста і хостелу. Його власник — мій близький товариш Віля Чупак, музикант рок-вар’яте «КораЛЛі». Власне, це з ним ми придумали резиденцію. Якось сидячи в нього на кухні, я запропонував приймати тут молодих письменників. Ідея нам сподобалася. Розташування хостелу дуже зручне: 15 хвилин до міста, за п’ять хвилин від озера. Гуляєш собі берегом, шукаєш натхнення, пишеш. День резидента суцільно складається з пошуків натхнення та написання майбутніх шедеврів, зу-стрічей, спілкувань, всіляких змагань з місцевими прозаїками та поетами. Не треба ходити на пари, перейматися хатніми клопотами чи сімейними проблемами», — розповів керівник літературної агенції «Discursus».

А ще резидент стане учасником мистецьких експедицій в карпатські села, проведе уїк-енд у столиці сирних коників Брустурах, а також матиме чотири спільні трапези із знаковими письменниками з Івано-Франківська — Юрієм Андруховичем, Тарасом Прохаськом, Степаном Процюком та Ольгою Деркачовою. Резидент повинен за підсумками кожного тижня писати есе розміром 3—5 тисяч знаків, які оперативно публікуватимуться на сайті літагенції «Discursus», в івано-франківській газеті «Галицький кореспондент», на інтернет-порталі «Українська правда. Життя» та ін.

«Есе на тему перебування у Франківську. Це не конче документальна фіксація, а роздуми, враження від побаченого-почутого, може, їх щось надихнуло, якась історія, події, знайомство, чиясь книга», — зазначив Василь Карп’юк. Ці тексти також увійдуть до альманаху резиденції. Водночас резидент зобов’язаний періодично спілкуватися з місцевими журналістами для висвітлення подій навколо резиденції. Після навчання молодих письменників не кинуть напризволяще. «Ми не просто беремо людину до себе на деякий час. А продовжуємо з нею якусь співпрацю, тим самим розвиваючи її і себе певним чином. Допомагаємо нашим підопічним видати їхні перші книги», — розповів керівник літературної агенції «Discursus».

* Від грецького pleroma — повнота. У неоплатоніків, гностиків та кабалістів — знак божественної повноти, виконання передвічного задуму. В сучасній філософії термін використовується як символ межової ціннісної цілості, яка обіймає та узгоджує у повноті ознак будь-яку мовно-символічну ієрархію.