Як ми уже повідомляли, з 1 по 15 липня проводиться додаткова сесія зовнішнього незалежного оцінювання, в якій освітній іспит складають випускники з Донецької та Луганської областей, АР Крим, а також ті, хто з поважних причин не зміг писати тести під час основного ЗНО. Діти з окупованого півострова та з охоплених бойовими діями східних областей проходять ЗНО, зокрема, і в нас, на Одещині.

А наразі в Українському центрі оцінювання якості освіти підсумували результати основної сесії. Директор УЦОЯО Ігор Лікарчук на своїй сторінці у мережі Facebook написав: «Раді повідомити, що п’ятеро абітурієнтів отримали по 200 балів із трьох предметів, 50 — із двох». Своїми випускниками заслужено пишаються два освітні заклади із Закарпатської області, один — Львівської та два—міста Києва. «Ми дуже раді їхньому успіху,—зауважує далі Ігор Лікарчук,—Сподіваємося, що українські університети влаштують справжнє полювання за цими розумниками. Якщо цього не зроблять українські ВНЗ, то зроблять зарубіжні. На жаль, через дію законодавства про захист персональних даних, ми не можемо оголосити прізвища усіх 55. Хоча дуже хочемо це зробити, адже ними можуть гордитися і батьки, й учителі, і держава».

Серед освітніх закладів Одещини, на жаль, жоден не може похвалитися випускником, який отримав би найвищий бал із трьох предметів, і лише один — Котовський НВК «Загальноосвітня школа І ступеню — гімназія» — цілком заслужено може пишатися своїм учорашнім учнем, котрий з двох предметів отримав по 200 балів.

Втім, як не прикро, це лише приємні винятки. Загальне враження від рівня освіти цьогорічних учасників ЗНО в УЦОЯО досить невеселі. Як заявив Ігор Лікарчук на прес-конференції, «загальне враження від якості нашої загальної середньої освіти після зовнішнього оцінювання не є оптимістичним. Я б навіть сказав, що воно є дуже і дуже прикрим».

Він розповів, що з тестом з математики не впоралися 43% абітурієнтів (набрали до 10 балів), жоден абітурієнт в Україні не набрав максимальної кількості балів з фізики, з біології максимальну кількість балів набрав один учасник із 80 тисяч. «Ми можемо говорити, що ситуація з природничо-математичною освітою в Україні, а природничо-математична освіта, хто б там що не говорив, визначає майбутнє — майбутнє науки, майбутнє технологій, майбутнє суспільного розвитку, це питання національної безпеки, природничо-математична освіта в Україні... Час кричати SOS», — цитує УНІАН слова директора УЦОЯО.

Та й у гуманітарних науках, зауважив посадовець, стан речей не набагато кращий. Зокрема, за тест з історії України, який складали 130 тисяч абітурієнтів, максимальну кількість балів отримали тільки четверо. При цьому із них лише один випускник поточного року навчання, решта—абітурієнти 1955, 1978, 1972 років народження. Тест з англійської мови — 25% абітурієнтів навіть не приступили до виконання творчого завдання «Напиши лист товаришу англійською мовою». Ігор Лікарчук підкреслив, що всі тести за всіма показниками були середнього рівня складності.

«Ці результати зовнішнього оцінювання, які ми ще будемо аналізувати, дають підстави для того, щоб зробити висновок, що, мабуть, упродовж останніх 10-15 років в освітній політиці держави розставлялися не такі, як потрібно, пріоритети», — зазначив він і підкреслив, що «реальних реформ у системі загальної середньої освіти, як і вищої, не було».

Директор УЦОЯО також скептично оцінив можливість того, що аналіз результатів ЗНО буде взятий до уваги парламентом та урядом, й констатував, що дані тестування не аналізувалися на офіційному рівні 2008-го. Серед головних проблем середньої освіти Ігор Лікарчук назвав підручники, навчальні плани, якісний склад педагогічних працівників, відмінність між рівнем освіти в селі та в місті, а також різниця між рівнем освіти в окремих міських школах.