ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
ОДЕСІ НЕ 220, А 559!
30.08.2014 / Газета: Чорноморські новини / № 66-67(21537-21538) / Тираж: 8525

Дехто заперечить: «220». Але ж ні! Якщо звернутися до історичних джерел, то у 1789 році шість полків чорноморського козацтва (так перейменували колишніх запорожців) та два батальйони російських військ (які успішно запізнилися до початку штурму) хоробро штурмували та оволоділи не тільки турецькою фортецею Ені-Дунья, а й важливим містом Хаджибей (Гаджибей) навколо фортеці. За цей військовий подвиг російська імператриця Катерина ІІ депортувала козаків на Кубань на війну з черкесами-чеченцями, а місто у 1795 році перейменувала на Одесу.

У польських документах одеський історик Олександр Болдирев відшукав запис, що в 1415 році польський король Володислав Ягайло відправив з порту під назвою Kaczubeiow (Кацюбіїв, і в цій назві, зауважує історик, легко взнається пізніша тюркізована назва Гаджибей — Качибей) транспорт збіжжя до обложеного турками Константинополя. Отже, у 1415 році на місці сучасної Одеси вже існувало місто-порт (а відтак саме поселення тут виникло ще раніше), у якому, крім поляків, пізніше татар та турків, із самого початку і завжди жили переважно українці. А за принципами історичної науки, якщо у населеному пункті зафіксовано, що існує митниця або порт, то цей населений пункт має статус міста.

Отож Одесі не 220, а щонайменше 559 років. До речі, рік 1415-й, як першу письмову згадку про поселення на теренах сучасної Одеси вказує і «Большая советская энциклопедия» (Т.18, с.300). Тобто навіть в радянські часи визнавали, що літопис нашого міста ведеться з XV соліття.

Є й інші історичні свідчення. Літопис згадує, що український князь (майбутній король) Данило Галицький збудував 28 міст між Дністром та Дніпром, в основному фортець, у тому числі і на березі Чорного моря. То чи не будував він подібну фортецю на місці сучасної Одеси? 29 жовтня 1219 року князь Данило під час плавання з Дністра вздовж Чорноморського узбережжя зупинявся на ночівлю у місці між гирлом Дністра та Олешками. Де міг зупинитися князь? Та тільки у населеному пункті, укріпленому і захищеному, тобто у місті-фортеці, яке й було побудоване (чи будувалося саме тоді) на місці сучасної Одеси.

Підтвердження тому є. Ще у совєтський період (1980-і) на Французькому бульварі в Одесі під час розкопок з метою вивчення старогрецьких поселень на території Причорномор’я виявлено рештки кам’яних фортечних мурів. Після ретельного дослідження встановили, що це рештки мурів княжої доби. Якби історики знайшли ще й письмові підтвердження цьому, то ми б святкували 795-у річницю морської столиці України.

А хто ж був будівничими та архітекторами міста, яке передувало Одесі? Сумнівів немає: ними були українці — що за часів князювання Данила Галицького, що за часів Литовського князівства.

Висновок: Одесі як місту принаймні 559 років, але аж ніяк не 220. Такий молодий вік Одеси — 220 років — вигідний ідеологам російської та комуністичної імперій, щоб український народ не знав, не пам’ятав своєї славної історії.

Прикро, що цього не знає більшість мешканців нашого славного міста. Та й наш Президент, який родом з Одеської області, з Болграда. Дивно було чути з уст Петра Порошенка на відзначенні Дня Незалежності під час приймання військово-морського параду привітання одеситам начебто з 220-ю річницею міста. Невже серед радників глави держави нема поінформованих?

Усі українські інтелігенти, не тільки мешканці Одеси та Одеської області, повинні це знати, а не продукувати московсько-більшовицьку брехню. Адже давно всім відомо, як московська цариця міняла топоназви в Україні, на землях Війська Запорізького, щоб український народ, нащадки козаків швидше забували свою історію.

Шануймося, українці! Бо ми того варті! Слава Україні!

Використані джерела: Одеса козацька: Наукові нариси (Бачинська О.А., Гончарук Т.Г., Гуцалюк С.Б., Мисечко А.І.). — Од.: ОНУ ім. І.І.Мечникова, 2000. — 148 с.; Одеса козацька: Наукові нариси. Видання друге, змінене та доповнене (Бачинська О.А., Гончарук Т.Г., Гуцалюк С.Б., Мисечко А.І. та ін.). — Од.: Фенікс, 2008. — 240 с.; Іванов П. К истории запорожских казаков после уничтожения Сечи // ЗООИД. — 1904. — Т.25. — С.23—27; Скальковський А.О. Історія Нової Січі або останнього Коша Запорозького. — Дніпропетровськ. 1994. — С. 561.

До уваги

У неділю, 31 серпня, о 12.00 в українській «Книгарні-кав’ярні» (вул. Катерининська, 77) відбудеться засідання «круглого столу», присвячене 600-літньому ювілею Одеси.

Запрошуються всі, кому не байдужа історична доля рідного міста і хто бажає взяти посильну участь у роботі оргкомітету «Одесі-600».

Автор: Василь ДЯЧЕНКО


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.007
Перейти на повну версію сайту