Під ясним блакитним небом, немов під Покровом Божої Матері, 14 жовтня мешканці Михайло-Олександрівки зібралися для відзначення 155-річного ювілею свого рідного села. Гучна музика закликала всіх – і найстарших, і найменших жителів – на свято. Значна кількість молоді та діточок свідчила про те, що село живе і має майбутнє. «Найцінніший та найбільший скарб села – люди», – ця фраза вплелася червоною ниттю в урочисту програму, яка охопила увагою майже всі категорії глядачів – багатодітних матерів, ветеранів, довгожителів, ювілярів та новонароджених.

Самобутня, охайна Михайло-Олександрівка творить свою непросту історію день за днем. Це село – не з тих, які залишилися в минулому, воно не припиняє свого розвитку і сьогодні. Під час урочистостей згадали всі важливі етапи становлення села, зокрема газифікацію. Мало хто вірив, що це можливо. Проте спільними зусиллями та за підтримки почесного гостя свята – депутата обласної ради, кандидата в народні депутата від «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Леонідовича Учителя сміливі плани були втілені в життя, і в домівках з’явилося блакитне паливо.

Як і в кожній громаді, тут є і радощі, і проблеми. Люди приходять до депутата облради з різноманітними питаннями. Наприклад: невже громада не може впоратися з такою простою справою, як встановлення огорожі навколо кладовища?

– Для мене немає незначних завдань. Якщо це важливо для людей, то важливо й для мене. Ми розуміємо, що нинішні можливості сільських рад дуже обмежені. Сьогодні стоїть дуже серйозне питання – розширення прав місцевого самоврядування та формування бюджету не зверху донизу, а навпаки. Коли люди матимуть можливості, то зможуть вирішувати свої проблеми самі й не проситимуть допомоги, – зазначив Ігор Учитель.

І справді, бюджет розвитку Михайло-Олександрівської ради за рік складає близько 7 тисяч гривень, які переважно витрачаються на водяні насоси. Тому мешканці покладають значні сподівання на підтримку депутата.

Ігор Леонідович підкреслив, що як у Михайло-Олександрівці, так і загалом по Березівському району роботи чимало. Це ремонт доріг, вдосконалення медичного та пенсійного обслуговування... Іншими словами, необхідно запровадити нову, європейську якість життя.

Створення нормальних умов та піклування (про що, власне, говорить Ігор Леонідович) відчули вчителі, які, свого часу, звернулися до нього із проханням: посприяти відновленню двадцятивідсоткової надбавки до заробітної плати. І от зараз директор Михайло-Олександрівської школи Любов Похиленко подякувала гостеві за повернення грошей педагогам і за придбання мультимедійного проектору для школи.

Свято тривало. Слова вітань та вдало підібрані пісні розчулили учасників дійства.

– Я не очікувала такої уваги. Мені було дуже приємно, – говорить, витираючи сльози, мати-героїня Єфимія Іонівна Цамбаліст, яка нещодавно відсвяткувала 80-річний ювілей. Жіночка отримала в подарунок теплу ковдру, яка зігріватиме її взимку, як і спогади про нинішнє свято.

… Єфимія Іонівна, схиляючись на палицю, поверталася додому. Вона трудилася все життя, поклала своє здоров’я на розвиток рідного села, подарувала державі гідних синів і дочок. Тож сьогодні настав час віддати їй та бага­тьом іншим селянам належну шану. Та створити інше, достойніше життя.