![]() |
|
![]() |
![]() |
Нинішній рік для виноробної компанії «Шабо» видався найурожайнішим і найкращим за якістю ягід за останні сім десятиліть. Такі обважнілі налиті солодким соком грона збирали ще в далекому 1955-у. Цій події і була присвячена поїздка групи одеських журналістів у Шабо, яка відбулася напередодні Дня працівників харчової промисловості, що відзначається в третю неділю жовтня.
Наше знайомство з досягненнями компанії почалося з нового комплексу з виробництва ігристих вин, який виріс на місці невеликого цеху з виготовлення «радянського шампанського». І хоча все тут зведено заново, цеху надали вигляду старовинної будівлі. Причому для його спорудження справді використовували старовинні цеглини з клеймами, спеціально привезені з Тернопільської області. Зате всередині — торжество новітнього обладнання, переважно італійського та французького виробництва. А головне, що вироблене тут ігристе вино, яке ми за звичкою називаємо «шампанським», створюється винятково за технологією «природного газування», без будь-яких вприскувань вуглекислоти. Це, звісно, здорожує продукцію, але якість вина цілком відповідає всім світовим стандартам. Комплекс випускає до 5 мільйонів пляшок ігристого вина. І, як розповів директор ТОВ «Промислово-торговельна компанія «Шабо» Павло Павленко, невдовзі сюди, в будівлю комплексу ігристих вин, водитимуть екскурсії. Певна річ, з дегустацією.
Поруч з комплексом починаються виноградники. Тут журналістам продемонстрували ще одну новинку «Шабо» — сучасний виноградозбиральний комбайн, один з двох куплених у Франції за дуже серйозні гроші. Зате й продуктивність справляє враження: такий комбайн за-мінює близько сотні людей, збираючи 50 — 60 тонн ягід за день. Працює техніка ідеально чисто: знімає ягоди, а не грона, ніколи не кине в бункер листя чи лозу. Все сміття тут же видаляється. У Франції подібні комбайни виноградарі використовують для найрізнома-нітніших технологічних потреб. У нас же — тільки на збиранні, бо ставляться до них дуже дбайливо. У цього дива техніки є лише один мінус — запчастини. І якщо щось у комбайна зламається, це стане великою проблемою — по запчастини доведеться їхати у Францію. Збирають комбайном переважно червоний виноград, оскільки його ягоди жорсткі і техніка їх не зіпсує. Білий же, ніжніший, зрізують вручну.
З’явилися новинки і в центральній частині виробничого комплексу компанії «Шабо». Вона стала значно більшою, там з’явилися нові об’єкти: спиртосховище коньячних спиртів та відділення елітних вин. І, звичайно ж, багато що змінилося в Центрі культури вина. Перед його новою будівлею постав па-м’ятник виноградній лозі роботи одеського скульптора Михайла Реви, на якому написані слова Важі Іукурідзе, керівника агропромислового комплексу «Шабо»: «Вино — це культура». А в самій будівлі, що височіє над великим винним підвалом, спорудженим ще швейцарськими колоністами, створена приголомшлива багатофігурна композиція. У найнижчому ярусі підвалу встановлений пам’ятник «Вино-градна кісточка» з мармуру і бронзи з позолотою. Він виглядає як вівтар у церкві, над яким нависають склепінчаста стеля підвалу. У наступному залі біля входу в підвал розташована композиція «Лики лози». Вісім масок (чотири пори року, два види винограду — білий і червоний), виконані з мармуру, бронзи й позолоти, символізують чарівні перетворення, яких зазнає виноградна лоза впродовж довгих дванадцяти місяців.
Впроваджуючи новинки, у компанії «Шабо» водночас бережливо ставляться до традицій, до пам’яті про те, з чого все починалося. Один з виявів такого ставлення — відновлення цвинтаря швейцарських переселенців, які й започаткували виноробну славу Шабо. Впорядкували могили і склепи, доглядають за ними. І коли в гості приїздять нащадки переселенців, вони, обов’язково відвідуючи кладовище, висловлюють вдячність за збережену пам’ять про їхніх родичів.
Завершилася поїздка журналістів у Шабо прес-конференцією, в якій взяли участь заступник директора департаменту агропромислового розвитку Одеської облдерж-адміністрації Петро Коваленко, заступник директора ННЦ «Інститут вино-градарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» Ніна Мулюкіна, проректор з науково-педагогічної роботи Одеського державного аграрного університету Валерій Чегарев і заступник директора компанії «Шабо» Юрій Шелехов.
Обговорили цілу низку тем, що стосуються нагальних проблем виноградарства і виноробства. Наголосили, скажімо, на тому, що через анексію Криму в Україні залишився тільки один науково-дослідний інститут, а саме наш, одеський, імені Таїрова, якому доведеться взяти на себе всю відповідальність за взаємовідносини виробництва з наукою. Зазначали, що постала необхідність пошуку нових ринків збуту для українського вина. І якщо конкурувати з Європою, певна річ, буде важкувато, то Китай дуже зацікавився нашою продукцією та й Сполучені Штати не так давно визнали Україну виноробною країною, тож є підстави прориватися і на прилавки американських магазинів.
Зрозуміло, що для вирішення цих завдань українським виноградарям та виноробам дуже потрібна підтримка держави. І вона є, але обсяг її не порівняти з тим, яку допомогу отримують європейські колеги. Тим більше, що економічна інтеграція з ЄС передбачає поглиблені перевірки того, який виноград вирощують в Україні і як з нього роблять вино. Відтак фінансова допомога з боку держави виноробам вкрай необхідна.
Окреме питання — забезпечення галузі кадрами. Для його вирішення зараз реалізується спільний проект компанії «Шабо» та ОНАХТ. На виробництві створено філію кафедри виноробства. Студенти отримали можливість вивчати теорію, не відходячи від виробництва. Весь технологічний процес перетворення виноградної ягоди у вино проходить безпосередньо за їхньої участі.
Торкаючись ж загалом перспектив розвитку, заступник директора компанії «Шабо» Юрій Шелехов підкреслив, що вони пов’язані з переходом до органічного виноробства, де приділяється особлива увага якості сировини для вина і зведенню до мінімуму використання хімікатів у виробничому процесі.
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.005Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |