Як ми уже повідомляли, за попередніми даними ЦВК, на позачергових виборах до Верховної Ради «Народний фронт», набравши 22,16% голосів, посів перше місце, далі з мінімальним відривом фінішував Блок Петра Порошенка — 21,83%. Об’єднання «Самопоміч» набрало 10,98%, «Опозиційний блок» — 9,40%, Радикальна Партія Олега Ляшка — 7,45%, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 5,68%. Всеукраїнське об’єднання «Свобода», не добравши навіть менше від трьох десятих відсотка з результатом 4,71% не змогло подолати прохідний бар’єр.

Як зазначають у Комітеті виборців України (http://www.cvu.org.ua), ці вибори проводилися в особливих умовах фактичної війни, тому видалися важчими, ніж президентські. Голова правління КВУ Олексій Кошель наголосив: «Кампанія була скорочена, тому й перенасичена по-літичною рекламою, що викликало навіть певне несприйняття. Втрата рейтингу Блоку Петра Порошенка на 7—10% — це технологічна помилка, адже ця політична сила не закликала приходити на вибори, тож не змогла мобілізувати своїх виборців, до того ж цей блок не відповідав запитам виборців щодо безпеки в усіх проявах. Ті політичні сили, які програли виборчі перегони, розглядають свою поразку з позиції того, що це була помилка їх політтехнологів, у країні відбувається війна, у соціологічних рейтингах нібито були маніпуляції. Втім варто, скоріше, думати про те, що несприйняття виборцями по-літичних сил пов’язане із бажанням реальних змін».

«У новообраному парламенті вперше за всю 23-річну історію країни з’явиться база для роботи парламентської коаліції — Угода про асоціацію з ЄС. Крім того, розумним кроком держави буде призначити представника кримськотатарського Меджлісу віце-спікером парламенту, щоб заявити про своє бажання. Також перед парламентом має постати завдання розробити та прийняти закон про опозицію, де дуже чітко будуть прописані критерії та механізму переходу. Адже сьогодні слово «опозиційний» використовується як назва блоку, але, по суті, не відповідає змісту», — поділився думками експерт.

У свою чергу політолог та політ-технолог Олексій Голобуцький зауважив, що за результатами цих виборів видно: українці приймають рішення емоційно. «За три дні до виборів громадяни змінили думку щодо двох партій, і це вплинуло на результати. Позитивним моментом є те, що соціологію підвели ближче до виборів, що раніше було заборонено законом, тож це дає соціологам можливість вивчати — що саме впливає на думку виборців. Варто наголосити, що ці вибори — одні з найдемократичніших в Україні. Зараз нема протилежних політичних полюсів, як це було раніше, всі партії мають більш-менш проєвропейську орієнтацію. А інші проблеми, такі як підкуп виборців, ми не вирішимо навіть посиленням кримінальної відповідальності — політтехнологи вигадають альтернативи. Адже поки наше населення залишатиметься настільки бідним, що буде готове продавати свій голос за 100—200 гривень, ми не зможемо подолати ці порушення», — зазначив він.

Політолог також проаналізував усі партії, які проходять до Верховної Ради України. «Народний фронт» обійшов Блок Петра Порошенка, адже останній йшов, як коток. Імо-вірно, жорсткі заяви напередодні про однопартійний уряд налякали виборців. Крім того, політтехнологи Порошенка намагалися зробити з нього Путіна, показати його виборцям доступно, але вийшло аж занадто просто. І візит до Краматорська в день голосування виглядав доволі штучно. Тому виборці, не надто втрачаючи, проголосували за партію Яценюка, адже обидві ці сили є провладними. Великий відсоток підтримки партії «Самопоміч» — це наслідок бажання виборців побачити справді нові обличчя у владі.

Щодо «Опозиційного блоку», то було очевидно, що наші виборці не зможуть протягти дві подібні структури — і «Сильну Україну» Тігіпка, і колишніх «регіоналів» — «Опозиційний блок». За цю політичну силу проголосував той електорат, який ще досі готовий бачити ті ідеї в країні. Частина традиційного електорату колишньої Партії регіонів проголосувала за Порошенка, як за партію влади, адже для них це доволі типовий підхід — голосувати за владу. Радикальна партія Ляшка вдвічі втратила рейтинг. Імовірно, через те, що він все ж таки переграв, і люди втомилися від популізму.

Щодо «Батьківщини», то можна сказати, що Тимошенко так і не вийшла з протистояння з Януковичем, тому виборці розмірковували за принципом: «Якщо нема Януковича, навіщо Тимошенко бути в політиці?». Втім, у Тимошенко є електорат, який голосуватиме за неї за будь-яких умов, та кількість цих виборців природно зменшуватиметься.

Якщо говорити про тих, хто до парламенту не потрапив, то «Свобода» стала жертвою того, що мілітаристську риторику розібрали всі інші політичні партії, таким чином вона втратила свою ексклюзивність. Проте, це партія ідеологічна, тому не варто очікувати, що вона розпадеться після невходження до парламенту, як це було б з проектами, створеними під вибори. А для антикомуністично налаштованих людей приємністю є те, що до ВР не потрапить Комуністична партія. Це дає неабияку можливість до створення та розвитку всім нормальним лівим рухам у нашій країні, адже раніше цей простір був монополізований комуністами, поділився думкою політтехнолог.

«Найадекватнішою коаліцією було б об’єднання «Народного фронту», Блоку Петра Порошенка, «Самопомочі» та 50—60 самовисуванців. Це було б сприйнято чудово і громадянами України, і західними партнерами. Всі вже втомилися від популізму та хочуть конкретики, не анонсування реформ, а їх проведення», — наголосив Олексій Голобуцький.

Як зазначила заступник генерального директора КВУ Наталя Линник, Україна зараз живе у дуже динамічному ритмі, тому й маємо такі роз-біжності із соціологією. «Порівняно з президентськими виборами можна вважати, що Порошенко втратив близько 30% свого рейтингу. Так чи інакше, успіх мали ті, хто має чітку партійну структуру: «Опозиційний блок» (колишня Партія регіонів) та «Народний фронт» (колишній «Фронт змін»). «Самопоміч» вийшла в лідери, оскільки не має негативного бекграунду. За підрахунками Комітету виборців України, у новому складі парламенту буде десь третина нових облич. І ми дуже сподіваємося, що вони внесуть зміни до виборчого законодавства, й ми отримаємо пропорційну систему з відкритими списками, а також низку інших важливих реформ», — зазначила вона.

Що стосується вибрів в одномандатних округах, то Одещина у шести з них переобрала колишніх нардепів: Барвіненка В.Д., Ківалова С.В., Кіссе А.І., Клімова Л.М., Пресмана О.С. та Фурсіна І.Г. У п’яти округах маємо нові обличчя, хоч більшість з них давно і добре відомі: Голубов Д.І., Гуляєв В.О., Матвійчук Е.Л., Урбанський О.І.та Чекіта Г.Л.