Україна продовжує працювати над питаннями експорту продуктів харчування на європейський ринок. Минулого тижня про це йшлося під час відеоконференції між аграріями та керівництвом Мінагрополітики. Спеціалісти зі Львова, Києва, Дніпропетровська й Одеси в діалозі з’ясовували можливі шляхи розширення ринків збуту українських продуктів у рамках ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС.

Після закриття для України шляху на російський експортний ринок ще більшої актуальності набуло питання збуту вітчизняної продукції європейським споживачам. І самі аграрії, навіть ті, які за звичкою продовжують шукати обхідні шляхи до «доброзичливого» сусіда, добре це розуміють. За даними заступника міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Владислави Рутицької, сьогодні десь третина української торгівлі припадає на країни Євросоюзу. «Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за підсумками січня—жовтня 2014-го збільшився на 2,5% та склав 673,4 мільйона доларів США. Це досить великі цифри», — зазначила посадовець.

Що ж до доступу української продукції на ринки Європейського Союзу, то поки що нам похвалитися майже нічим. Через недолугість чиновників асортимент експортних продуктів дуже обмежений. Справа в несвоєчасному прийнятті законів. Ще торік європейська сторона сформувала для України чітку позицію із п’яти законодавчих актів щодо тих чи інших вимог, які маємо виконати, аби наша продукція отримала вільний доступ на ринки ЄС. Цей, так званий «гігієнічний пакет правил», стосувався глибокої реформи ветфітосанітарної сфери, і мали його впровадити ще до підписання угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Але у Верховній Раді з п’яти законодавчих актів (які, до речі, готували спільно з експертами ЄС) наразі прийнято лише два. Через це й такий обмежений список української експортної продукції. «Сьогодні ми маємо право на експорт меду, риби з аквакультур та виловленої в міжнародних водах, побічних продуктів тваринного походження не для споживання людьми, яєць категорії «А», тобто сухих яєчних продуктів, та продукції птахівництва — м’яса і готових харчових продуктів, вироблених із м’яса птиці», — поінформував Віталій Башинський, перший заступник голови Держветфіто-служби. Скоро до цього досить обмеженого переліку експортованих у ЄС харчів додадуться молоко і молочні продукти. Принаймні, як зазначив Віталій Башинський, процедуру отримання дозволу на експорт молока до ЄС уже розпочато. Наразі європейці висловили п’ять зауважень. Вони, за словами посадовця, «цілком виконувані» для України. І коли ми врахуємо ці зауваження (а зроблені вони за результатами перевірки, проведеної фа-хівцями офісу з питань продовольства і ветеринарії ЄС щодо системи контролю в молочній галузі, представники якого вже побували на вітчизняних підприємствах), у травні ЄС оприлюднить свою офі-ційну позицію. «З того моменту почнеться відлік щодо отримання Україною права експорту молока та молочних продуктів на територію Європейського Союзу. Сама процедура включає в себе погодження з усіма 28 країнами ЄС і може тривати від трьох місяців до двох років», — зазначив Віталій Башинський.

Скільки ще часу знадобиться Україні на оформлення дозволів ЄС на торгівлю іншою продукцією — прогнозувати важко. Але вже сьогодні очевидно: процес цей складний і затяжний у часі. За прикладами далеко ходити не треба. Та ж процедура отримання права експорту м’яса птиці зайняла в України два з половиною роки технічних процедур і п’ять років загалом, включаючи проходження внутрішніх процедур ратифікаційних місій інспекторату при Європейській комісії.