Як відомо, напередодні Нового року Верховна Рада 250-а голосами ухвалила закон №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)», який з 1 січня 2015-го визначає життя бізнесу та платників податків.

У рамках реформи відбулося скорочення податків із 22 до 9. Залишилися податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, збори, а також місцеві — на майно та єдиний податок.

Інна Кравчук, керівник Ради підприємців Одеси, розповіла на брифінгу про податкову реформу в Україні, очікування, ризики, факти та можливості.

Прийняття бюджету на 2015 рік було б неможливим без прийняття законопроектів, пов’язаних з реформуванням податкової системи. За словами Інни Кравчук, ухвалено 10 головних податкових змін. Експертне співтовариство і бізнес оцінюють ці зміни як неодно-значні. Є серед них і вдалі, але й чимало таких, що викликають незгоду або просто нерозуміння.

Візьмімо за приклад зміни в оподаткуванні житлової нерухомості, які торкнуться багатьох українців. Відтепер щорічно податок платитимуть власники квартир, площа яких перевищує 60 кв. м (раніше — 120 кв. м), і приватних будинків площею понад 120 кв. м.

Інна Кравчук вважає, що при підготовці цього законопроекту необхідно було зважити два моменти. По-перше, не береться до уваги вік і ступінь зношеності житлового фонду. По-друге, закон не враховує такі фактори, як місцевість, де розташоване житло, і його тип. Ска-жімо, будинок у селі площею понад 120 кв. м — це зовсім не розкіш й аж ніяк не котедж у передмісті міста-мільйонника.

Там, швидше за все, мешкають кілька сімей родичів, які добудовували й розширювали цей будинок впродовж років у разі потреби. Так само існує різниця між квартирою в «хрущовці» та помешканням у новобудові. Якщо площа квартири перевищить 60 кв. м, літні люди, котрі живуть на одну пенсію, будуть змушені платити ще й податок на нерухомість, і він ляже на них непідйомним вантажем за умови зростання цін на харчі та на комунальні послуги, при тому що пенсії заморожені.

Ще одна новація — введення податкового збору на імпорт. Для продуктових товарів його ставка складатиме 10%, промислових — 5% від задекларованої вартості. Це нововведення, вважає експерт, однозначно вдарить по кишенях усіх українців. Усі товари, які ввозяться з-за кордону, подорожчають. І хоча цей податок не стосується нафтопродуктів, бензин також подорожчає — через зростання акцизів на паливо в середньому на 1—1,5 гривні. Додатковий акциз введений і на продаж алкогольної та тютюнової продукції. Пляшка найдешевшої го-рілки зросте в ціні на дві-три гривні, пачка сигарет — на гривню-півтори.

Неоднозначний, на думку Інни Кравчук, і податок на цінні папери та пасивні доходи. Податок на дивіденди складе 5% за умови 20% отриманого прибутку. 20% ставкою обкладатимуться ті, хто є платниками ПДВ. Експерт вважає, що закон прийнятий з урахуванням інтересів олігархів і спрямований проти простих українців, оскільки простих громадян навантажили в чотири рази більше , ніж олігархів. Ставка 5% застосовуватиметься до підприємств, що платять в бюджет ПДВ (такі, як правило, належать великим підприємцям), а решта компаній і приватні особи платитимуть 20%.

Підвищено податок на доходи фізичних осіб. Якщо заробітна плата перевищує 13800 гривень, податок становитиме не 17, а 20%. При тому що відтепер українці платитимуть 2% податку на військовий збір.

Податок, який викликає чимало непорозумінь, — податок на автомобілі, не старші 5 років з обсягом двигуна понад 3 літри. Їх власникам доведеться розщедритися і заплатити 25 тисяч гривень на рік. І хоч податок стосується невеликого сегменту автомобілів, громадські експерти вважають його непрактичним.

Найабсурдніним, з точки зору Інни Кравчук, нововведенням є податок на пенсії, розмір яких перевищує 3654 гривні на місяць. Таку пенсію мають лише 3% українців. Усе, що вище за цю суму, оподатковуватиметься ставкою в 10%, це при тому, що навіть у Східній Європі люди, які отримують місячний дохід менше за 500 доларів, вважаються такими, що перебувають за межею бідності. Пропозиція експерта: для того, щоб оподаткувати багатих українських пенсіонерів, обкладати податком їх пасивний дохід, додаткові доходи, що не стосуються пенсії.

Міністр фінансів Наталія Яресько за-значає на своїй сторінці у Фейсбуці, що «цей захід фокусується в основному на спеціальних пенсіях колишніх парламентарів, міністрів, суддів та інших осіб. Приблизно 97% українських пенсіонерів не будуть обкладатися податком відпо-відно до цієї нової норми регулювання. Завдання уряду — підтримка найбільш незахищених верств населення».

Приємна новина для дрібних і середніх підприємців: ті, хто платить єдиний податок, тепер робитимуть це в меншому обсязі, тому що для платників єдиного податку за ставкою 5% вона буде знижена до 3% (у випадку, якщо платник сплачує ПДВ) і з 10% до 7%, якщо підприємство працює на єдиному податку.

Ще один важливий аспект податкової реформи — контроль за місцевими податками. Повноваження влади на місцях суттєво зростають, що створює нові можливості для корупції: комусь можна встановити 2% податків, комусь — 5%, а когось зовсім звільнити від них.. Тому роль громадськості тут дуже важлива, переконана Інна Кравчук: не дозволити посадовим особам на місцях перевищувати свої повноваження.

Олексій Молдован, директор центру політичних та економічних ініціатив «EU Strategy», вважає, що посилення фінансової самостійності місцевих органів влади — найефективніший засіб проти сепаратизму, який породжується не стільки різницею в менталітеті населення, скільки невдоволенням тим, що гроші, зароблені у певному регіоні, неефективно витрачаються у столиці або в інших регіонах. Вочевидь, якщо регіони матимуть у своєму розпорядженні достатній обсяг фінансових ресурсів, вони зможуть витрачати їх за власним розумінням і лояльність до центральної влади значно зросте.

Інна Кравчук оцінює податкову реформу не однозначно: вона прийнята поспіхом, щоб затвердити тимчасовий кризовий бюджет, який через півроку потрібно буде переглянути і допрацювати.

Наразі ані бюджет, ані податкову реформу експерти не ризикують називати європейськими.

Олексій Молдован зазначає, що переважна більшість європейських країн в умовах економічної кризи моментально перебудовувала податкові системи з метою зменшення негативних впливів на найнезахищеніші верстви населення. Для цього розширювався розмір прожиткового мінімуму, що не обкладається податком, запроваджувалися податкові знижки для сімей з дітьми, а також виводилися з оподаткування соціальні витрати, у тому числі медичне забезпечення, видатки на навчання, на придбання житла для молоді тощо. Часто понижувалася ставка ПДВ на групу соціальних товарів та послуг з метою захисту тих, хто понад усе постраждав від економічної кризи. Така соціальна політика компенсувалася посиленням оподаткування багатих верств, зокрема збільшувалися верхні ставки прибуткового податку, вводилися разові податки на дуже високі доходи, підвищувалися ПДВ та акцизи на предмети розкоші.

Податкова реформа повинна бути очищена від будь-яких додаткових заходів щодо посилення фіскального тиску на доходи соціально не захищених верств населення. Крім того, необхідно розширити можливості отримання соціальної податкової пільги, знизити ставки ПДВ на соціальні товари та продукти, запровадити комплекс додаткових податкових пільг для людей з низьким доходом, які мають дітей. Такі кроки не призведуть до зростання дефіциту бюджету, якщо уряд посилить оподаткування на доходи мільйонерів, на предмети розкоші, які вони купують, — впевнений Олексій Молдован.

Що ж стосується бюджету країни в цілому, Інна Кравчук вважає, що він неможливий до виконання. Його дохідна частина завищена і нездійсненна. Чітко прослідковуються інтереси олігархів і неврахування інтересів простих громадян. Уже через півроку можна говорити про роботу над помилками, яких у реформі чимало і які необхідно виправляти.