Реформа правоохоронної системи у президентській стратегії-2020 визначена як одна з восьми першочергових. Утім, за підсумками опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова, реформування міліції не входить до пріоритетів українців: лише 14,9% респондентів вважають її першорядною. Причому, можна лише здогадуватися, чому найбільше ця реформа хвилює мешканців Закарпатської області (47,1%) і найменше — жителів Донбасу (5,1%). Народ не надто вірить у те, що зміна міліції на поліцію дасть можливість якісних зрушень у цій сфері.

Полковник міліції у відставці, президент фонду сприяння боротьбі з організованою злочинністю «Захист» Володимир Куценко розповів на брифінгу в Одеському кризовому медіа-центрі про недосконалість проекту реформування правоохоронної структури. Проект закону «Про поліцію та поліцейську діяльність» найближчим часом буде внесений на обговорення Верховної Ради. Але у тому вигляді, в якому він сьогодні існує, на думку експерта, приймати документ не можна. Фахівець, який пройшов шлях від дільничного міліціонера до керівника в УБОЗі, якому відома вся внутрішня складова служби в МВС, знайшов безліч недоробок у пропонованій реформі, за чим криється справжня загроза для суспільства.

Зокрема, у реформаторських документах стверджується, що МВС буде політичним органом управління низки окремих служб, до складу яких можуть входити Національна поліція, Національна гвардія, прикордонна та міграційна служби, служба з надзвичайних ситуацій та інші структури (у разі їх утворення). Володимир Куценко вважає, що поєднання таких різних за функціями служб під одним дахом може призвести не лише до хаосу, але й до небезпеки для держави в цілому.

Один із недоліків законопроекту — недосконалий механізм призначення очільника муніципальної поліції, що відкриває шлях до корупції. Проект передбачає, що вибирати його буде комісія із 5 осіб, до якої увійдуть представники громадськості, адвокатури та муніципальних органів. Але структура комісії така, що більшість голосів у ній належатиме людям, пов’язаним з місцевою владою. Це означає, що на цю посаду зможуть легко проводити свою креатуру. Відповідно, голова міської поліції буде залежний від місцевої влади, що відкриває можливість для зловживань, для створення «кишенькових» озброєних підрозділів, які захищатимуть інтереси тієї ж місцевої влади, а не громади. Важко навіть уявити, до чого це може призвести.

«Кого комісія вибере? Того, кого захоче і кого «призначить» мер, це якщо дивитися на речі реально. Бо і депутати, і комісія будуть під мером. Що ми отримаємо в результаті? Якщо зараз нашу мерію охороняє громадська охоронна структура, то надалі це буде не одна сотня озброєних, легалізованих, у міліцейській чи поліцейській формі людей. Це будуть «кишенькові» озброєнні підрозділи. Зважаючи на ситуацію, яка в нас зараз в країні, можемо собі тільки уявити, до чого це може призвести», — зауважив Володимир Куценко.

Набагато краще, вважає експерт, якщо поліцейські структури контролюватиме громадянське суспільство. Голову муніципальної поліції доцільно вибирати шляхом загального голосування, як це робиться у США, де шерифа обирають самі громадяни. Тоді обранець не залежатиме від влади, раз на рік звітуватиме перед громадою. Має бути розроблений і механізм, за яким люди зможуть відкликати з посади очільника муніципальної поліції, якщо той не відповідатиме посаді. Звичайно, претендуватимуть на таку довіру фахівці з досвідом роботи в силових структурах. Крім того, муніципальні правоохоронні органи повинні фінансуватися за захищеними статтями бюджету, щоб їх ке-рівництву не доводилося йти на уклін до голови муніципалітету.

В Україні досить формально діє служба дільничних міліціонерів — частіше за все інспектор нікого не знає на своїй дільниці, і з ним люди знайомляться лише у крайніх випадках.

— Працюючи дільничним, — розповів Володимир Куценко, — я знав усіх алкоголіків, нероб, дебоширів, і вони знали мене. Зараз цього нема. Інспектор повинен жити на дільниці, замість цього нині їх задіюють то для охорони футбольних матчів, то для чергування у райвідділах, то ще у якихось справах. Але ж дільничний повинен бути на дільниці, щоб мешканці могли до нього звернутися у разі потреби. У законі необхідно передбачити відновлення інституту дільничного міліціонера як одного з найважливіших для суспільства.

Про громадський контроль та реформу в правоохоронних органах говорив і Сергій Гуцалюк, активіст, якого координаційна рада одеського Євромайдану делегувала на посаду громадського радника головного міліціонера Одещини. Наразі його кандидатура — на затвердженні у міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

У громадських активістів нема жодних ілюзій щодо одеської міліції. Як зазначив Сергій Гуцалюк, міліція і сьогодні залишається такою ж, як два-три роки тому. І поки не пройде її реформа на загальнодержавному рівні, головним завданням громадського радника буде контроль за ходом розслідування резонансних справ: розгін Євромайдану біля пам’ятника Дюку (листопад 2013 року), побиття людей перед будівлею облдержадміністрації (19 лютого 2014-го), розслідування серії терактів в Одесі, спрямованих проти українських патріотичних сил. Ці розслідування проводяться мляво, затираються, щоб згодом забути все, загубити в часі.

Сергій Гуцалюк констатував, що діалогу між громадськими організаціями та керівництвом обласної міліції нема:

— Ми бачимо, що міліція використовується у господарських суперечках між олігархічними колами, які займаються інтенсивним «освоєнням» узбережжя, охороняє приватні забудови, замість того щоб попереджувати вибухи в місті. Сподіваюсь, що контакт між громадськими орга-нізаціями та міліцією буде налагоджено.

Стосовно реформи МВС, то, на думку громадського активіста, щоб вона пройшла успішно, треба сповна використати досвід Грузії та європейських країн, де рівень довіри до правоохоронних органів дуже високий. Грузія з часів СРСР вважалася найбільш корумпованою республікою: там були «злодії в законі» та інші «чесноти», але завдяки державній та політичній волі реформа там пройшла успішно.

— Щодо одеських Самооборони та Ради громадської безпеки, то ці громадські організації діють цілком у правовому полі, — підкреслив Сергій Гуцалюк. — Сформувалися вони у важкий час, їх метою була протидія кримському і донецькому сценаріям. Свою функцію вони виконали відмінно. І тепер зайняті локальними питаннями, до яких у міліції не доходять руки: припиненням діяльності наркоточок, гральних закладів. Як мінімум, міліція знає про них, як максимум — прикриває. Тобто наразі Самооборона — це альтернатива міліції. Окрім того, ми активно готуємо громадян до можливості відбити агресивні атаки з боку нападників. Ця громадська організація — прояв побудови громадського суспільства. Так, ми дещо мілітаризовані, але ми повинні бути готові дати відсіч.

Сьогодні реформування правоохоронних органів викликає недовіру та побоювання. Можливо, через відсутність реальних змін та докладної інформації. У Фейсбуці міністр внутрішніх справ Арсен Аваков виклав відеопрезентацію запланованих змін, загальну концепцію реформи МВС. Але у регіонах не було широкого громадського обговорення проекту реформи міліції, її хіба активно обговорюють у соціальних мережах, безпосередньо на сторінці міністра, і це дає маленьку надію на реальність перетворень. Щоправда, переважна більшість людей наразі висловлює недовіру до того, що міліція-поліція перестане карати та «кришувати», а буде служити та захищати.