Більше року минуло з дня розгону одеською міліцією наметового містечка біля Дюка. До речі, першої в Україні силової спроби залякати молодь, що стала на захист європейського вибору нашої країни. 25 листопада 2013-го, без жодних пояснень, лише зачитавши постанову суду, люди в мундирах на свій розсуд вершили правосуддя — били євромайданівців та нівечили їхнє майно. Винуватців і досі не покарано. У законності дій міліції розбиралася громадська комісія з місцевих активістів, яка представила попередні результати незалежного розслідування журналістам.

Насамперед, зауважили представники громадської групи з розслідування розгону наметового містечка одеського Євромайдану, їхнє роз-слідування стосувалося винятково дій правоохоронців. Уже на першому етапі у справі виявилося чимало «темних плям», проливати світло на які ні рядові працівники міліції, ні, тим паче, найвище керівництво місцевого МВС не збиралися. Замість того, щоб допомогти громадськості встановити імена винуватців злочину проти євромайданівців, міліціянти всіляко намагалися «згорнути розслідування», а результати, представлені незалежною комісією, «заховати в шухляду». Спрацював механізм самозахисту — «свій вигороджував свого». «Більшість працівників міліції, які брали участь тоді в цих заходах, уже звільнилися з органів внутрішніх справ, а ті, хто залишився, «не пам’ятають» деталей того, що відбувалося, — це так вони пояснили. Інші ж взагалі нічого не пам’ятають, у них — цілковита амнезія», — не без іронії зауважив Владислав Сердюк, підполковник міліції у відставці, представник громадської групи з розслідування розгону наметового містечка одеського Євромайдану.

Питання до міліції у представників незалежної комісії виникли ще від самого початку розслідування. Й досі не надано толкових роз’яснень, чому практично за добу до ухвалення рішення суду про заборону акцій біля Дюка і прийняття самої постанови про залучення працівників міліції до згортання наметового містечка проходили збори особового міліцейського складу з інструктажем щодо розгону мітингувальників. Вважається, що буцімто (а саме ця версія надана громадськості на офіційному рівні представниками МВС) приводом до розгону одеського Євромайдану став рапорт співробітника спецпідрозділу «Грифон», який десь там почув про наміри євромайданівців вчинити заворушку на Приморському бульварі о п’ятій ранку 25 листопада.

Саме це «донесення» слугувало причиною появи біля пам’ятника Дюку 150 працівників міліції, 30 додаткових силовиків з резерву і двох «автозаків». Водночас сам рапорт, як з’ясувалося потім, був написаний о

9-й ранку, тобто через три години після завершення зачистки наметового містечка активістів. При цьому в самому рішенні суду нема жодного слова про демонтаж наметів — лише про заборону акцій на Приморському, біля Дюка.

Багато питань і до правомірності затримання активістів одеського Євромайдану — Шкрібляка, Устименка та Чорного. «Наступного після затримання дня, о 9-й ранку, мало відбутися судове засідання, на якому збиралися встановити, чи винні ці особи в тому, що їм інкримінують. Але доїхали до суду не всі. Майже добу ніхто не знав про фактичне перебування Чорного та Шкрібляка. Родичам щоразу давали неправдиву інформацію. Де тримали активістів — правоохоронці й досі не пояснили», — зауважив Кирило Філімонов, один з учасників одеського Євромайдану, представник громадської групи з розслідування розгону наметового містечка. При цьому члени незалежної комісії ніяких неправомірних дій з боку самих затриманих активістів не вбачають: ті просто захищали власне майно. Досі також залишаються невідомими особи, які під прикриттям міліції трощили намети і вивозили особисті речі євромайданівців у невідомому напрямку на вантажівках без номерів. Якщо вірити офіційній версії, нападники не мали жодного стосунку ні до міліції, ні до виконавчої служби, ні до міськради. Такі собі невидимки «без роду і племені», які діяли під заступництвом людей у погонах.

Незважаючи на спротив системи, представникам громадської групи з розслідування розгону наметового містечка одеського Євромайдану, все ж таки вдалося досягти чималих результатів. «У рамках цього розслідування ми змогли довести і зафіксувати, що це були конкретні правопорушення. Нам вдалося встановити конкретних осіб, які ці порушення допустили. На жаль, цих прізвищ менше, ніж нам хотілося б і є насправді. Але це більше, ніж нічого. Тепер цих людей можна притягнути до відповідальності», — підкреслив Анатолій Бойко, голова обласної організації Комітету виборців України, представник громадської групи з розслідування розгону наметового містечка одеського Євромайдану.

Одночасно з розслідуванням громадським йшло ще одне — службове, на чолі з нині покійним екс-радником начальника ГУ МВС в Одеській області Олександром Марушевським, який представляв в управлінні інтереси проукраїнських сил. Йому теж вдалося встановити незаконність дій міліціянтів, задіяних у розгоні одеського Євромайдану 25 листопада 2013 року. Результати цього розслідування, як запевнила журналістів і представників громадськості прес-секретар обласного

управління внутрішніх справ Алла Марченко, направлені в Одеську обласну прокуратуру. Рішення щодо «перевертнів у мундирах» прийматимуть там. «Також прокуратура дасть юридичну оцінку можливості подальшого проходження служби окремими посадовцями міліції, які допустили порушення», — додала Алла Марченко.

Учасники громадської групи із розслідування розгону наметового містечка одеського Євромайдану вимагають люстрації в органах МВС. Вони запевняють: основні «фігуранти в мундирах» усім відомі, і вони повинні понести заслужене покарання. Члени незалежної комісії наполягають також на оприлюдненні результатів їхнього розслідування. Лише публікація повного документа в ЗМІ вбереже його від замовчування та пришвидшить процес притягнення до відповідальності всіх правоохоронців, які замість того, щоб захищати, — калічать одеситів.