Всілякі економічні, політичні, спортивні підсумки минулого року усіма підбито. Вже втілюються в життя плани на рік поточний.

Наша розмова – з начальницею відділу національностей і релігій управління культури і туризму Одеської обласної держадміністрації Оленою Петровою.

– Олено Валентинівно, стрічка новин вашого сайту багата на повідомлення про проведені фестивалі, конкурси, акції, виставки…

– Так, попри те, що минулий рік був тяжким, нам вдалося зробити його досить насиченим у культурному плані.

У межах двохсотрічного ювілею Тараса Шевченка провели, зокрема, масштабний захід «Невідомий Шевченко: оголена сповідь митця». Він пройшов у два етапи. Ми запросили режисера фільму «Тарас Шевченко. Ідентифікація» Сергія Проскурню. Той провів прес-конференцію перед демонстрацією стрічки на Одеській кіностудії.

Після перегляду фільму, у другій його частині, представники національно-культурних товариств (близько п’ятнадцяти чоловік різного віку) декламували «Заповіт» своєю рідною мовою. Адже існує ціла низка високопрофесійних перекладів цього вірша. До речі, безпосередньо на нашому заході представники єврейського й гагаузького національно-культурних товариств презентували переклади «Заповіту» своїми мовами.

Також ми провели фестиваль «Райдуга мов». На мій погляд, він пройшов на найвищому рівні, попри деякі складнощі при підготовці. У плині свята було розгорнуто різноманітні виставки. Брала активну участь молодь різних національностей, що приїхала до нас із Донецька. («ОВ» розповідали про цей захід. Читайте матеріал Марії Шевчук «Під райдугою багатомовності», 30.12.2014).

Як завжди яскраво відзначили свої національні свята представники польської, болгарської, білоруської та молдавської діаспор.

– Що б Ви назвали культурним відкриттям року?

– Безумовно, вихід у світ книжки-монографії «Буджак: історико-етнографічні нариси південно-західних районів Одещини». Планувалася вона як посібник для учнів старшого шкільного віку про етнічні спільноти, що живуть на півдні області. А вийшло фундаментальне видання, яке складається із трьох розділів: «Буджак крізь століття», «Культура народів Буджаку» і «Добросусідство й міжетнічні взаємодії». До нього ввійшли унікальні фотографії з музейних колекцій і сімейних зібрань жителів цього регіону.

Був задіяний колектив авторів – носіїв мов і культури буджацьких народів.

Презентація пройшла майже в усіх південних районах. Видання подібного формату востаннє виходило 1918 року, коли Л.С. Берг представив книжку «Бессарабія: країна, люди, господарство», де автор коротко описав побут кожного народу тодіш­ньої Бессарабії.

Ми довго йшли до видання цієї книжки, тому я сміливо називаю її головним відкриттям минулого року.

– Наскільки мені відомо, Рада національно-культурних товариств області не залишилася осторонь від проблем, пов'язаних з подіями на сході країни.

– Так. Хотілося б відзначити у зв’язку з цим грузинську діаспору. Дуже швидко відреагувала вона на події в Україні. Одними з перших одеські грузини підключилися до діяльності благодійних проектів. Ансамбль «Сакартвело» (керівник А. Якобішвілі) дав кілька яскравих концертів в Одесі. У підсумку було зібрано близько ста тисяч гривень. Більше того, представники діаспори їздили в зону АТО, де зустрічалися з посланцями Одещини. Активісти відвезли туди продукти, теплі речі. За сприяння управління культури і туризму облдержадміністрації та Генерального консульства Грузії в Одесі вони організували великий благодійний ярмарок у Будинку прийомів Одеської обласної ради. Понад сімдесят тисяч гривень було зібрано в межах цього заходу. Кошти адресно передано родинам полеглих військовослужбовців з Одеської області.

Тому, користуючись нагодою, висловлюю щиру вдячність нашим грузинським друзям за підтримку.