У газеті «Голос України» за 9 січня 2015 року в статті «Бійця судять за те, що живим повернувся з пекла», розповідається про 22-річного Ігоря Лавренюка, який був призваний на військову службу і став бійцем 51-ї механізованої бригади, і що він пережив на війні. Але після всього пережитого, тепер його та його побратимів судять й обіцяють п’ять років ув’язнення. За що?

Наш генералітет, нащадки Жукова, дозволяють знущатися над нашими воїнами, а слідчих, які звинувачують бійців, потрібно самих негайно відправити на передову. Люстрацію, вважаю, слід почати з воєнної прокуратури. Воїнові важко себе захистити, бо він підневільна людина. А самодурів не бракує. Таке воєнне начальство і вбиває патріотизм у молоді.

Де українська громада, де патріоти? Як таке може бути в Україні?! Що то за воєначальники, які через рік спромоглися дати зброю для наступу добровольцям? Злодії! Та й то, може, тільки розмови.

Про люстрацію поговорили і відклали, бо комусь з Європи не сподобалося, а зняття недоторканності переклали до вересня. Чому зволікати? Зволікання на користь ворогів наших.

І що це таке «Мінські домовленості»? Що це за дурниця, яка всіх влаштовує, крім українського народу? Одні балачки, а толку: втрачаємо і людські життя, і територію, й довіру до керівництва.

В Одесі сепаратизм квітне, й нікому до цього нема діла. Голову обрали, бо за нього Росія. Ківалов має аж три телеканали, і всі ро-сійською мовою. Чи Одеса не Україна? Чи в Одесі не живуть українці? То чому догоджаємо сепаратистам? Вся Одеса розписана і «Путін—герой», і «Слава Донбасу», і «Хохли — фашисти», і «Прокляті майданівці». А посіпаки Маркова досі не вгамовуються: «Куликовцы не сдаются!», і далі працює «Таймер» Маркова. Чому не розслідують, хто визволив Маркова з в’язниці? Ківалов ще одну московську церкву будує, та ще й приходську. Яка у нього мета? Чи у нас мало московських церков? Підгодовує пенсіонерів, щоб не втрачати електорат, краще б їм побудував хоспіс. Та не та мета у нього.

Бояться наші владці скасувати закон Ківалова—Колесніченка, бояться тих, хто хотів подарувати Україну Путіну. Ворогів у нас вдосталь, їм все одно, яка влада, аби, мовляв, лише був мир. Про який мир вони думали, коли волали «Росія, Путін»? То що досі потурати ворогам нашим? У таких містах, як Одеса, Харків, Донецьк, потрібна більше українська мова, ніж деінде. Наша держава — Україна, тому всі вивіски на вулицях, у транспорті, газети, телебачення, радіомовлення — все повинно бути українською мовою. Наша держава багатонаціональна, але представники жодної нації не поводяться так паскудно, як московити. Багатьом з них усе українське вороже, то чому, запитати б їх, вони тут живуть? Росія завжди несла нам революції, голодомори, війни, горе, сльози. Гинули і гинуть наші кращі громадяни.

У газеті «Свобода» за 19 лютого політолог В. Карасьов, коментуючи опубліковані у ЗМІ листи від військкоматів до голів районних рад з проханням надати інформацію про депутатів-«свободівців», зазначив, що це робиться для того, щоб більше гинуло українців, щоб не було кому захищати Україну. Ворогам не подобається І. Фаріон, О. Тягнибок,

І. Сех, Р. Кошулинський, А. Ільєнко, бо вони примушували розмовляти у ВР України українською, пропонували скасувати закон Ківалова—Колесніченка, хочуть позбавити країну від пам’ятників катам України, не стерпіли, коли потвора показала на всю країну, як радіє Московщина, що вкрала Крим. Кому це не подобається? Московітам та кремлівським посіпакам з доморощених. А іншим — що, подобається? Чому ж тоді не підтримуєте «Свободу»? Єдину справжню українську партію, яка ніколи не зрадить Україну.