Згадати казку про Мудру дівчину змусило ухвалення місцевих бюджетів, зокрема на Одещині. Громади, схоже, залишися ні без гостинця, ні з гостинцем. Так, центр наче й визначив їм якісь додаткові джерела фінансування, проте щось із них зачерпнути — по суті, марна справа.

Ось резонансна новація, за якою місцева влада отримала право збирати податок на нерухомість із власників квартир понад 60 квадратних метрів. Крім того, що такий податок міг спричинити негативний резонанс у суспільстві, потенційний зиск від нього міг би вийти ледь не меншим, ніж витрати на його адміністрування. Навіть ті одесити, що мають квартири площею понад 120 та будинки понад 250 квадратних метрів і повинні, як і раніше, платити податок за таку розкіш, далеко не всі перебувають на обліку у фіскалів. До того ж, як зауважують фахівці, обійти такий податок порівняно неважко, просто розподіливши права власності на кількох власників. Тобто гра виявилася не вартою свічок відразу з кількох міркувань.

Озолотитися з податку на землю теж, схоже, не вийде. Цей гостинець без гостинця полягав у тому, що зміни до Податкового кодексу дали змогу місцевим радам отримувати податок на землю з юридичних осіб, які його раніше не платили, зокрема з навчальних закладів, закладів культури та охорони здоров’я.

Рада ректорів вишів Одеського регіону заявила, що такі податки просто приведуть до фінансового краху вищі навчальні заклади та наукові установи Одеси. За новою нормою, виші, залежно від розміру, мали б платити до міського бюджету від 600 тисяч до 20 мільйонів гривень на рік. Міська влада вирішила щонайменше відтермінувати фінансовий крах вишів на три місяці, не приховуючи сподівань, що вони за цей час виконають інвентаризацію своїх ділянок.

«Виші мають з’ясувати, яка земля потрібна для забезпечення навчального процесу, якої не використовують, а де ведуть комерційну діяльність», — зауважив під час бюджетної сесії міськради Одеський міський голова Геннадій Труханов.

Тобто міська рада робить оптимістичний прогноз, що перед запровадженням земельного податку виші переглянуть свої розміри в бік зменшення, а потому ще й активно долучаться до поповнення місцевої скарбниці. За відтермінування проголосувала більшість депутатів міськради, але через три місяці вони повернуться до розгляду цього питання.

Податок на землю спонукає навчальні заклади до інвентаризації своїх ділянок. Фото Володимира ЗAЇКИПодаток на землю спонукає навчальні заклади до інвентаризації своїх ділянок. Фото Володимира ЗAЇКИ

Сумнівним подарунком стала і норма, яка передбачає, що обласний бюджет — а його також ухвалили цими днями — замість 25% податку на доходи отримуватиме 15% за цією статтею, плюс 10% податку на прибуток приватних підприємств.

«Держава свого часу віддала нам податок на доходи, тому що зарплат тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а на приватних підприємствах його не буває)», — ще за півроку до ухвалення місцевих бюджетів оцінював очікувані зміни Іллічівський міський голова Валерій Хмельнюк.

За сукупністю новацій доктор економічних наук професор ОНУ ім. І. Мечникова Сергій Якубовський робить висновок, що, попри розмови про децентралізацію влади і фінансів, все сталося навпаки: централізація тут тільки зросла. Пристойні цифри місцевих бюджетів, зокрема і від «свіжоподарованих» джерел, експерт пояснює хіба «оптимізмом одеських депутатів». Трохи перебільшеними професор вважає сподівання народних обранців на те, що експорт одеських підприємств зросте цього року на 10%, а в місті з’явиться тисяча нових підприємств і запрацюють ще півтори тисячі підприємців. Закордонні фахівці, на жаль, прогнозують подальший спад нашої економіки. Зокрема, на сесії облради депутати називали невиправдано оптимістичним закладений під час формування бюджету показник інфляції на рівні 8%.

Натомість якщо й говорили про децентралізацію, то радше для годиться. Насправді ж фіксували тільки певний перерозподіл ресурсів та повноважень у бік їхньої передачі від обласної ради до менших територіальних громад. Тобто повноважень центру такий процес аж ніяк не зачепив.

І можна було б погодитися, що в умовах нинішньої всебічної кризи таки доцільно концентрувати максимальний управлінський ресурс саме в центрі. Але не слід, гадаю, називати децентралізацією те, що спостерігаємо нині. Принаймні коли не маємо на меті скомпрометувати цю саму децентралізацію ще до того, як зробимо бодай якісь реальні кроки в її напрямку.

PS.Нещодавно Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що успіх зокрема децентралізації залежить від удосконалення Конституції. Зміни до неї можуть бути прийняті на початку вересня цього року.