Графічна поповерхова карта Будинку профспілок, на якій можна простежити всі етапи пожежі, починаючи від загоряння барикади біля центрального входу в будівлю, дає повне уявлення про те, що насправді сталося 2 травня на Куликовому полі, і допоможе надалі при дослідженні причин загибелі людей. Це стало темою брифінгу членів «Групи 2 травня» Владислава Балинського, Володимира Саркісяна та Сергія Діброва в Одеському кризовому медіа-центрі.

Як зауважив Сергій Дібров, з тих трагічних подій минув майже рік, але ясності про них у нас так і нема. Ми не знаємо, про що йдеться в офіційних документах, не знаємо про висновки медичних та пожежно-технічних експертиз. Таких документів не має ні «Група 2 травня», ні суспільство. Відтак інформаційний вакуум заповнюється бозна-чим: домислами, чутками. Властивість людської психіки така, що вона сприймає найстрашніші й найжахливіші домисли, й вони починають жити своїм життям. «Ми ж хочемо внести ясність у те, що сталося. У нашій групі працюють журналісти, завданням яких є збір й опрацювання інформації, експерти, котрі мають спеціальні знання і навики, які дозволяють відповідати на запитання, що було і чого не було 2 травня, — сказав Сергій Дібров. — Ми постараємося розповісти, що відбувалося в Будинку профспілок, від чого і чому там так швидко загинули люди. Чи можна було їх врятувати, і в який момент катастрофа стала неминучою».

За словами експерта офіційних даних, докладних, грамотних і якісно зроблених, нема навіть у матеріалах офіційного слідства. «Та все ж я плекаю слабку надію, що ми дізнаємося правду завдяки офіційній кримінальній справі», — додав він.

Владислав Балинський з першого дня трагедії проводив своє власне розслідування. Він — дипломований біохімік. Одна з найбільших проблем при розслідуванні була пов’язана з встановленням причин та перебігу пожежі в Будинку профспілок. З цього приводу багато чуток і домислів, як-от застосування білого фосфору, бойових отруйних речовин. Розслідування експертів групи розвіяло всі ці міфи.

За оцінкою членів «Групи 2 травня», подібні безглузді припущення здебільшого виходили від тодіш-нього керівника служби порятунку Володимира Боделана. Робив він це для того, щоб зняти з себе відпо-відальність за те, що гасіння пожежі почалося з великим запізненням, в результаті чого загинуло багато людей, яких можна було б врятувати, якби вогнеборці почали діяти вчасно, відразу після того, як їх викликали по телефону «101».

Пожежа в Будинку профспілок почалася о 19.44 і мала кілька фаз. Перша тривала 9 хвилин, потім відбулося так зване «спонукання тяги», після чого почалася друга фаза, яка тривала близько півгодини. Пожежа розросталася повільно, поки залишалися цілими двері фойє. Коли вони прогоріли, тяга сильно збільшилася, нагрілися стіни сходового колодязя, з них почали виділятися токсичні речовини і спалахнула оліфа, яка входить до складу штукатурки. Сходовий колодязь став схожим на трубу, якою поширювалася хвиля фронту вогню, що втягувала в процес горіння дедалі більше легкозаймистих матеріалів.

Люди, які стояли в той момент біля вікон міжповерхових майданчиків, несподівано опинилися в епіцентрі пожежі і загинули на місці або змушені були рятуватися, вистрибуючи з вікон, і розбивалися.

Через стрімке горіння різко зросли задимлення, концентрація парів неповного згоряння і температура в прилеглих коридорах. Це тривало близько 40 хвилин і стало причиною загибелі більшості людей у Будинку профспілок.

Як зауважили експерти, перший дзвінок на «101» надійшов о 19.31, ще до початку пожежі в Будинку профспілок, коли перед ним спалахнули намети. Перша пожежна машина прибула о 20.16 — через 32 хвилини після виклику, але гасити вогонь почали тільки о 20.32 — через 48 хвилин після початку пожежі. Це дозволило експертам зробити висновки про те, що несвоєчасний початок гасіння джерела загорання у фойє Будинку профспілок призвів до займання стін центральної сходової клітки, яке й стало причиною загибелі більшості людей.

«Специфіка і трагічність пожежі у Будинку профспілок 2 травня 2014-го пов’язана саме зі стрімким розвитком її другої фази. У першій фазі відбулися розігрівання та закипання оліфи і фарби на поверхнях стін і самої стелі, ліфтових майданчиків і сходових маршів. Відбулося активне виділення деревного газу за рахунок нагрівання в безкисневому середовищі дерев’яної дранки (процес піролізу) у складі штукатурки стелі. Горючі пари від кипіння оліфи й фарб, деревний газ, продукти неповного згоряння та інші газоподібні речовини накопичувалися в технологічних балкових пазухах цих частин будівлі. При досягненні температури самозаймання (300—350 градусів за Цельсієм) або за рахунок іскри відбувся спалах горючої суміші з наступним залученням у процес горіння всієї поверхні стін сходової клітки до третього, а пізніше і четвертого поверхів, а також метало-пластикових і дерев’яних дверей, перегородок коридору та ліфтового майданчика першого поверху. Таке загоряння призвело до того, що люди, які зосередилися на той момент біля вікон міжповерхових майданчиків і на маршів центрального сходового колодязя, миттєво і несподівано для себе опинилися в самому епіцентрі вогнища з температурою близько 700 градусів за Цельсієм, у відкритому полум’ї, в результаті чого й померли на місці або від падіння з висоти при спробах самоевакуації», — поділився своєю оцінкою того, що відбувалося в момент трагедії у Будинку профспілок, Владислав Балинський. (Детальніше з його розслідуванням і графічною картою пожежі можна ознайомитися за цим посиланням в інтернеті: http://numikosov.livejournal.com/5012.html).