До ювілейних і пам’ятних дат 2015-го Верховна Рада України внесла 150-річчя Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Професор Григорій Гончарук у своїх мемуарах, які незабаром побачать світ, зокрема, описав святкування 100-літнього ювілею університету. Автор тоді був студентом історичного факультету. Подаємо фрагмент зі спогадів про цю подію. Тодішнім студентам, а також всім одеситам буде цікаво порівняти емоції давно минулого і сьогоднішнього свят.

Перша половина 1965 року для Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова видалася емоційною. Невблаганно наближалося 100-річчя вищого навчального за-кладу, найавторитетнішого на Півдні України. Радісний настрій стимулювався чудовою травневою погодою. Про ювілей писали газети, інформували радіо і телебачення. Готувалися всі: від Москви та Києва до Одеси, від ректора до студента. Газета «Чорноморська комуна» повідомила про цікаві документи Одеського облархіву. Зокрема, про клопотання І.І. Мечникова перевести І.М. Сєченова до Одеси. Він писав: «Я цілком переконаний, що в особі Сєченова наш університет матиме як чудового ви-кладача, так одного з найкращих вчених». У 1871 році Сєченов був зарахований ординарним професором університету.

Ректор Олександр Іванович Юрженко писав в університетській газеті «За наукові кадри»: «Позаду сто років славного шляху наукової творчості, революційної боротьби, успішної діяльності в розвитку культури, прогресивної суспільної думки». Пишатися було чим. Університет готував спеціалістів широкого профілю на дев’яти факультетах і на двох загальнонаукових факультетах. На денній, заочній і вечірній формах навчання нараховувалося 12 тисяч студентів. Навчання здійснювалося на 55 кафедрах, у численних лабораторіях і кабінетах. Серед професорсько-викладацького складу 515 осіб: 32 члени-кореспонденти АН УРСР, професори та доктори наук, 215 доцентів і кандидатів наук. За десять перед’ювілейних років ОДУ випустив близько 10 тисяч спеціалістів. За 1959—1964 роки співробітники університету захистили 15 докторських і 50 кандидатських дисертацій. Збудовані корпуси проблемної лабораторії інженерної геології, обчислювального центру, нового гуртожитку, житлового будинку тощо. Дано старт будівництву нового навчально-аудиторного корпусу площею 10000 квадратних метрів.

12 травня 1965-го указом Президії Верховної Ради СРСР за успі-хи в підготовці спеціалістів для народного господарства і в зв’язку із 100-річчям заснування Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Про це першою повідомила «Чорноморська комуна». Указом Президії Верховної Ради Української РСР було присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки Української РСР професорам І.І. Пузанову, М.П. Савчуку та О.І. Юрженку. Указом Президії Верховної Ради УРСР відзначено почесними грамотами О.В. Богатського, Д.І. Елькіна, С.М. Ковбасюка, В.П. Тульчинську, І.Я. Яцька. Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР — Н.І. Букатевича, І.В. Ганевича, К.К. Демидова, Л.Х. Калустяна, Л.А. Сечкарьова, Р.О. Файтельберга.

Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти СРСР нагородило 27 осіб грамотами і 32 оголосило подяку. А Міністерство вищої і спеціальної освіти УРСР нагородило грамотами 41 й оголосило подяку 35 особам, 10 співробітників університету нагороджені значками «Відмінник народної освіти». Українська республіканська рада профспілок відзначила почесними грамотами 10 співробітників університету, а Український респуб-ліканський комітет профспілок працівників освіти, вищої школи і наукових установ — 60 осіб. Ще 18 чоловік були удостоєні грамот Одеської обласної ради профспілок, а 63 — обласного комітету профспілок працівників освіти, вищої школи і наукових установ. Наказом ректора ОДУ грамотами відзначені 103, оголошені подяки 168 співробітникам університету.

Були створені організаційні комі-тети — ректорський і факультетські. Як не дивно, на історичному факультеті такий комітет очолив Петро Каришковський. Пам’ятаю, на своїх лекціях він агітував студентів взяти участь у ХХІ науковій студентський конференції, присвяченій 100-річчю з дня заснування Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, яка відбудеться 14—16 квітня 1965 року при цьому кілька разів підкреслював: «100-річний ювілей у нашому житті один. До іншого такого значущого ми не доживемо. Тож мусимо зробити все, щоб відзначити його як слід».

І ще раз дивно: доцент Каришковський не підготував жодного свого студента для участі в тій самій конференції. Із 16 доповідей, що були внесені до секцій історичних наук, найбільше студентів представив доцент Пантелеймон Григорович Чухрій — чотирьох. Двох підготували доцент Заїра Валентинівна Першина. До речі, один її вихованець виступив з доповіддю «Революційні студенти Новоросійського (Одеського) університету в боротьбі проти самодержавства» на пленарному засіданні, що відбулося у Великому актовому залі у головному корпусі на Петра Великого. Двох студентів підготував старший ви-кладач Анатолій Діомидович Бачинський, по одному — доценти Наталія Іванівна Калюжко, Петро Андрійович Некрасов, Віктор Миколайович Немченко, Іван Петрович Нікіфорчук, Костянтин Дмитрович Петряєв, Михайло Юхимович Раковський, Микола Сергійович Синицин, старший викладач Анатолій Захарович Яровий.

Всього на конференції працювало 10 секцій і 9 підсекцій. Із вступним словом виступив ректор університету професор Олександр Іванович Юрженко. Секцією історичних наук керував декан доцент Самсон Михайлович Ковбасюк, філологічних наук — доцент Андрій Володимирович Недзвідський. Загалом у програму конференції було включено 213 доповідей.

Доля мені також надала можливість взяти активну участь у святкуванні 100-річчя університету. По-перше, мій керівник — кандидат історичних наук, доцент Євдокія Василівна Сизоненко допомогла матеріалами і добилася, щоб мене включили в програму конференції і я виступив з доповіддю «Одеський університет в роки Великої Вітчизняної війни», а по-друге, згідно зі сценарієм кінофільму «Встреча с юностью», я мав підготувати курсову роботу про революційну діяльність вихованця нашого університету, одного із засновників і керівників «Народної волі», вбивцю царя Олександра ІІ Андрія Івановича Желябова. Працював із задоволенням. Мені чомусь до душі був самовідданий син колишніх селян-кріпаків, якого В.І. Ленін ставив в один ряд з Робесп’єром і Гарібальді.

А ще ювілей університету запа-м’ятався тим, що в збірнику тез ХХІ наукової студентської конференції була опублікована моя перша наукова робота.

Святкування ювілею ОДУ збіглося з відзначенням 20-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною. Ще до названої студентської конференції, а саме 8 травня 1965-го, газета «За наукові кадри» опублікувала мою доповідь «В грізний час» на засіданні наукового студентського історичного гуртка. Моїм колегам було цікаво слухати, як наші викладачі на чолі з ректором М.П. Савчуком зуміли евакуювати частину університету спочатку в Майкоп, де здійснили два випуски — 191 спеціаліста, а потім — у Байрам-Алі Туркменської РСР, де лави студентів поповнилися за рахунок дисциплінованих загартованих у боях фронтовиків-інвалідів.

В Одеському оперному театрі відбулися урочисті збори, присвячені 100-річчю ОДУ, та урочистий мітинг з нагоди нагородження університету. По всесоюзному, республіканському, обласному телебаченню демонстрували фільм «Встреча с юностью», присвячений ювілею ОДУ. Вважаю, що цікаво було б цей фільм подивитися сьогодні не тільки колективу університету, а, можливо, й колективам інших навчальних закладів, як приклад шанування пам’яті попередніх поколінь, які зробили чимало для збереження і розвитку alma mater.

Не можна було не помітити цікаву річ: якщо ювілейні свята розпочалися 14—16 квітня ХХІ студентською науковою конференцією, про яку йшлося, то закінчилися наукової сесією професорсько-викладацького складу 18—19 травня. У цьому заході згідно з програмою взяли участь 195 вчених. На пленарному засіданні зі вступним словом виступив ректор університету професор О.І. Юрженко. З доповідями виступили професор В.О. Фадєєв — «Розвиток природничих наук в університеті», доцент Д.М. Щербаков — «Розвиток гуманітарних наук в Одеському університеті», доцент З.В. Першина — «Революційні традиції Одеського університету». Працювали 9 секцій і 6 підсекцій. Були видані тези допо-відей «Ювілейна наукова сесія, присвячена 100-річчю Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова».

Показово і те, що цими святами була започаткована традиція «Зустріч з минулим». Їй були присвячені урочисті засідання вченої ради та студентські збори в наступні роки.

НА ЗНІМКАХ: фрагмент публікації про святкування 100-ліття університету; програма наукової конференції, приуроченої до ювілею.