Визначена повна дата першої літописної згадки Одеси 4 квітня відбулося чергове засідання оргкомітету громадської організації «Одесі — 600», на якому розглядалися як суто робочі питання, так і щодо визначення науково обґрунтованої дати заснування Одеси.

Йдеться саме про конкретне число і місяць, наскільки це дозволяють наявні історичні джерела, адже впроваджена офіційна дата заснування Одеси — 2 вересня 1794 року — сьогодні науково спростована й умовно визнається істориками лише як перейменування Хаджибея на Одесу — умовно, бо вперше назва «Одеса», як неодноразово зазначалося, згадується лише у 1795-у. Науковий підхід щодо утвердження правдивої дати виникнення першого поселення на місці нинішньої Одеси вимагає послідовності.

Координатор ГО «Одесі — 600» Валерій Ліверинов представив членам оргкомітету для ознайомлення положення, яке регламентує діяльність громадського об’єднання. Воно передбачає створення трьох підрозділів з різних напрямків підготовки заходів з відзначення ювілейної дати міста — наукової, юридичної та громадської. Цей документ буде викладений для обговорення в групі на «Фейсбуці». Присутні обговорили й план заходів з відзначення 600-річчя Одеси, про який уже повідомлялося в пресі. Принагідно відзначу, що пункти цього документа передбачають, зокрема, створення відеоролика з реконструкцією історичної канви заснування Одеси, який можна буде демонструвати на ТБ.

У ситуації, коли Одеська міська рада не тільки не прихильна до наукової ревізії цього питання, а й, на мою думку, фактично підтримує інформаційно опонентів ГО «Одесі — 600» (тим самим упосліджуючи постанову Верховної Ради України від 11 лютого щодо відзначення у 2015-у 600-ліття Одеси), можна розраховувати лише на власні сили та ті владні структури, які неупереджені і не заангажовані ідеєю «русского мира». Адже очевидно, що намагання істориків відверто і чесно назвати правдивий вік Одеси стало кісткою у горлі тим, хто перебуває в орбіті російських впливів і «регульованих» міфів та, на мою думку, своєю непоступливою позицією переводить проблему у політичну площину. Громадське об’єднання «Одесі — 600», до якого входять фахові історики, доктори і кандидати наук, керується, перш за все, науковими, а не по-літичними мотивами. На жаль, по-літизація цієї проблеми за імперською логікою була закладена первісно: спочатку — перейменуванням Хаджибея на Одесу (з метою утвердження російської присутності у цьому краї), а в середині ХІХ ст. — істориком та чиновником А. Скальковським, який на догоду монархії свідомо задекларував ненаукову дату виникнення міста. Не дивно, що цей підхід, зрештою, здетонував. Сьогодні певні сили спекулюють на цьому питанні, вважаючи, що перегляд віку Одеси викликаний де-факто російською агресією проти України. Риторичне запитання: чи знав автор історико-поле-мічної праці «Одесі — 600» (1994) Олександр Болдирев, що за більш ніж 350-річне перебування України в «стійлі» наш «братній» народ віддячить війною? Чи знали про це одеські фахівці ХІХ ст. — Олексій Маркевич, Володимир Яковлев, Василь Надлер, які ставили під сумнів науковість дати 2 вересня 1794 року, про що постійно нагадують сучасні одеські історики?

Інше ключове питання, як було сказано вище, пов’язане з датою першої згадки порту Коцюбіїв на місці нинішньої Одеси. Нові незаперечні факти оприлюднив історик Олександр Степанченко. Посилаючись на польське академічне багатотомне видання «Хроніка славного Королівства Польського» Яна Длугоша (т. 11), яке було перекладене з латини на сучасну польську мову в 2009 році, історик озвучив дату першої згадки Коцюбієва. За Длугошем, який в умовах ортодоксальної Польщі XV—XVI ст. користувався не цифровими датами, а переважно згадкою релігійних свят, делегація від константинопольського патріарха до польського короля Володислава Ягайла прибула у місто Снятин, що на кордоні з Молдовським князівством, на Зелені свята (свято Трійці), яке у 1415 році відзначалося 19 травня. Маршрут королівського почту, який виїхав зі Львова 29 березня до Снятина, детально описаний хро-ністом. На той час Снятин був польською митницею. Головними подіями зустрічі були питання унії православної і католицької церков, гуманітарної допомоги Візантії, яка потерпала від османів, та присяга молдовського володаря Олександра Доброго на вірність польській короні. (До речі, саме цей правитель приєднав до Молдовського князівства Покуття і Бессарабію). Присяга правителя сусідньої держави наводить на думку про необхідність подальшого пошуку нових підтверджень цього факту у молдовських та інших архівах. Після Снятина, як свідчить польський історик, Ягайло поїхав у Вільно на зустріч із братом, литовсько-руським князем Вітовтом, у юрисдикції якого перебував порт Коцюбіїв (польською — Коцюбийов). Саме з цього причорноморського пункту відправлялося зерно в Константинополь. Дата 19 травня визначається за Юліанським календарем (Григоріанський був прийнятий лише у 1582-у). Олександр Степанченко наголосив на тому, що в історичній практиці існує традиція незмінності датування. Так, сумнозвісна страта Яна Гуса, про що також згадує хроніст (6 липня 1415-го), є незмінною, незважаючи на пізнішу реформу літочислення папою Григорієм ХІІІ.

З огляду на велику роль хроніста Яна Длугоша у висвітленні подій, що відбувалися на теренах України, та в зв’язку із 600-літтям від дня народження історика, яке цьогоріч відзначатиметься 1 грудня, було запропоновано провести наукову конференцію або «круглий стіл», присвячені цій даті. Присутні звернули увагу на ще одну важливу подію — 110-річчя одеської «Просвіти», яке відзначатиметься 25 листопада і яке також потребує уваги науковців і ширшої громадськості.

Насамкінець висловлю свою су-б’єктивну точку зору. На мою думку, дискусія, яка розпочалася 11 років тому публікацією полемічного історичного нарису Олександра Болдирева «Одесі — 600», зайшла в глухий кут. Коли у противників перегляду дати заснування Одеси нема переконливих контраргументів, а лише психологічний спротив, кон’юнктурні міркування, бажання шельмувати з собою незгідних, то слід визнати, що одна із сторін не готова до наукової дискусії, бо їй просто нічого протиставити. Наукова дискусія можлива там, де є повага до іншої точки зору, де беруть не «горлом», а наводять аргументи, дотримуються виваженості й шукають конструктиву.

Слід також розуміти, що усталена досі дата виникнення міста насаджувалася послідовно суспільству понад півтора століття, і було б наївно очікувати, що її перегляд відразу сприйметься загалом.