В одеських вишах уже з місяць тривають люстраційні перевірки. Громадська комісія, до якої входять і юристи, з’ясовує: хто з викладачів престижних ВНЗ — хабарник, а хто пропагує сепаратизм. Викривати порушників допомагають студенти, за допомогою анонімного анкетування. Результати своїх перевірок представники комісії обіцяють передати в Міністерство внутрішніх справ, аби недобросовісних педагогів було покарано згідно із законом.

Перші перевірки на хабарництво і сепаратизм у вишах розпочалися з Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Зважаючи на останні події там — побиття студента на істфаці та неприємну історію з деканом факультету журналістики, відкладати візит до ОНУ в довгу шухляду представники люстраційної комісії не стали. І не даремно! Перші результати були вражаючими. «За вступ до університету студенти називали суми від 2 до 5 тисяч доларів. Залік коштує від 40 до 100, іспит — від 50 до 250 доларів. Захист дипломної роботи — 500—600 доларів», — розповів Костянтин Цховребашвілі, голова люстраційної комісії.

Представники комісії зазначають: перевірки проводяться відповідно до закону і за згодою ректоратів. «Така перевірка абсолютно за добровільною згодою. Вона узгоджується з керівництвом вишів, ректоратом. Вони самі розуміють, що всередині закладів «щось таке» є. Ми лише допомагаємо це «щось» виявити», — зауважив Олександр Рябець, голова Спілки юристів Одеської області. При цьому, за його словами, карати викладачів люстраційна комісія не має права. «Особисто ми звільнити нікого не можемо. Але ми зобов’язані передати наші дані керівництву за-кладів та до правоохоронних органів», — підкреслив юрист.

Процедура перевірок доволі проста: студентам роздають анонімні анкети в присутності когось із представників вишу. «Потім анкети збирають та опечатують — усі в одному конверті. Власною рукою печатку на конверті ставить декан факультету. Після цього конверт відправляють на перевірку. На кожному етапі за процедурою стежить хтось із представників ВНЗ. Спостерігач присутній і при відкритті та перевірці конверта з анкетами», — пояснив Ігор Ганджумянц, координатор комісії. За його словами, «наглядач» потрібен, аби потім ніхто не міг звинуватити представників люстраційної комісії в заангажованості чи упередженості. «Нам робити ще перевірки у багатьох вишах, наша репутація має бути бездоганною. Саме тому ми відмовилися від послуг так званих «соціологів-розслідувачів», які є при кожному навчальному закладі. Всі дослідження проводимо самі», — підкреслив координатор.

Анкетують лише студентів. Проводити опитування на предмет корупції чи антиукраїнських поглядів серед викладачів поки що не виходить — цьому заважає так звана корпоративна етика педагогів: свій свого не здаватиме. Хоча є й винятки. «На співпрацю з нами погодилися деякі викладачі політеху. Вони самі підійшли і запропонували свою допомогу під час нашого останнього візиту до ОНПУ», — зазначив Ігор Ганджумянц.

Окрема історія — самі анкети. Вони розроблені так, аби максимально охопити всі проблемні питання вишів, а також унеможливити бажання ви-кладачів з’ясувати імена респондентів за почерком та покарати їх. «Ми також перестрахувалися від спроб студентів звести особисті рахунки з неприємними для них викладачами. Кінцеві висновки про викладачів-корупціонерів-сепаратистів робимо на підставі колективної скарги», — розповів Костянтин Цховребашвілі.

В ОНУ ім. І.І. Мечникова перевірка на завершальному етапі. Паралельно анкетуються студенти політеху. Наприкінці травня люстранти обіцяють завітати до педагогічного університету, юракадемії та медіну. Результати перевірок, запевняють, оприлюднять у засобах масової інформації.