15 квітня відбулася конференція Одеської обласної органі-зації Аграрної партії України (АПУ), в якій взяли участь 117 із 119 обраних делегатів.

На початку роботи конференції голова облорганізації АПУ Анатолій Новаковський склав повноваження. Делегати одноголосно обрали новим очільником обласної парторганізації Василя Калашника. Заступниками обрано: Михайла Лазаренка, Анатолія Новаковського, Георгія Чиклікчи, Василя Чорнолуцького та Анатолія Коритного. Реві-зійну комісію очолила Ольга Крошка. Також було прийнято нових членів партії.

Під час конференції порушувалася низка важливих питань. Наприклад, йшлося про зміни, які торкнуться всіх жителів України, а передусім мешканців сільських територій, у рамках набрання чинності закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Одним із проектів його втілення передбачається, що на Одещині замість існуючих нині 26 районів буде створено лише чотири. Суттєва трансформація чекає на сільські, селищні та міські ради. З цього приводу делегати висловлювали тривогу і критику. Скажімо, посланець Котовського району Олег Цуркан зауважив: хіба після такого укрупнення зможе старенька бабуся кудись дістатися? Літнім селянам і сьогодні важко доїхати до райцентру, а що на них чекає завтра? Промовці обурювалися і перспективою закриття понад тисячі шкіл по всій Україні. Як дітям добиратися до укрупнених освітніх закладів, особливо за нинішнього стану доріг і вартості пального?

До речі, щодо доріг. «Якщо так піде і далі, то ми скоро, вирощуючи врожай, через зруйновані дороги не зможемо вивозити його з полів», — зауважив Василь Калашник і додав, що «Аграрна група», сформована в обласній раді (Одещина — серед перших, де депутати створили таке об’єднання), домоглася перегляду бюджету і виділення коштів на ремонт шляхів.

Говорили на конференції і про наукову базу розвитку сільського господарства. Так, В’ячеслав Власов, директор Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова», зауважив: якщо в радянські часи на розвиток науки виділялося 2,4% ВВП, то нині — лише 0,26%. І це при тому, що 26% доходів дає саме аграрна галузь. Як результат, Україна, 44% територій якої — це чорноземи (у світі такий показник становить близько 6%), купує імпортне насіння. «Хіба ж ми не можемо самі займатися селекцію? Можемо. Але тих коштів, що виділяються, не вистачає. На них розвивати науку нереально», — наголосив учений.

Виступаючи перед делегатами конференції, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик зауважив, що сьогодні партію слід сприймати не як інструмент виборів, а як інструмент організації суспільства й формування стратегії розвитку держави. Доповідач окреслив головні завдання, які ставить перед собою АПУ. Це, зокрема, формування потужної сили, здатної на довготривале перебування у полі-тичній системі країни для її планомірного розвитку; входження до трійки політичних лідерів на виборах до місцевих рад та Верховної Ради.

«Наша країна — аграрна. І нам, аграріям, а також усім, хто безпосередньо чи опосередковано (науковцям, переробникам, споживачам) залежить від життєздатності сіл, необхідно об’єднуватися, щоб спільно домогтися створення нормальних умов для введення бізнесу, усунути зайвий бюрократизм, забезпечити фінансові та кредитні інструменти для розвитку товарного виробництва в сільській місцевості», — наголосив Віталій Скоцик.