Нині Україна намагається впроваджувати реформи, метою яких є побудова демократичної держави, готової до членства в Європейському Союзі. Але для пересічного українця реформи — це не лише прийняті закони, зміна влади і голосні гасла, прості люди очікують якісних змін у власному житті, житті найближчого оточення, у своїй громаді. Мабуть, усі розуміють, що Україні конче потрібні нові обличчя в політиці, які стануть агентами справжніх змін.

Одна з найавторитетніших громадських організацій Польщі — «Інститут справ публічних» спільно з мережею «Громадські ініціативи України» та ВОМГО «Наше Поділля» запросили українських громадських діячів взяти участь у програмі підготовки «Нові політичні лідери України». Проект реалізується за сприяння Національного фонду на підтримку демократії.

Пройшовши конкурсний відбір та низку тренінгів в українських містах, десятеро учасників програми вирушили до Варшави, де були за-плановані тренінги, зустрічі з громадськими діячами, представниками керівництва столиці та уряду Польщі, депутатами різних рівнів та фахівцями з політичних питань. У складі групи була й автор цих рядків, журналістка «Чорноморських новин». Хочеться відзначити, що ця поїздка відбулася за підтримки генерального консульства Республіки Польща в Одесі.

Те, що Польща дуже змінилася на краще, було видно одразу, з першого погляду на Варшаву. Чудовий міський дизайн, безліч квітів, зручний для усіх категорій людей транспорт, відремонтовані будинки, нові транспортні розв’язки та дороги — красуня Варшава значно помолодшала за останні два десятки років, відтоді, як Польща почала свій рух до Євросоюзу.

Цікаво, що Варшава має всі ознаки матріархату. Мало того, що її символ — Сиренка — красуня-русалочка, ще й головне керівництво міста — жіночої статі. Голова міської ради — Єва Дорота Малиновська-Групінська, а президент міста, що в українському варіанті означає міський голова, — Ганна Гронкевич-Вальц. Торік її втретє обрали на цю посаду, що свідчить про рівень довіри городян.

Того дня, коли ми були з візитом у мерії, пані президент якраз вирушила до України на запрошення мера Києва Віталія Кличка.

У міській ратуші нас люб’язно приймав заступник президента Варшави Ярослав Южвяк. Цікаво, що в європейській столиці одну адміністративну будівлю ділять усі керівні органи міського та воєводського (обласного) рівнів. Під одним дахом працюють і воєвода (голова обласної адміністрації), і маршалек (голова обласної ради), і повний склад міської ради — радні (депутати) на чолі зі своїм керівником, і президент міста зі своєю командою та всіма управліннями.

Ярослав Южвяк розповів нам, яким чином функціонує велике столичне місто, де проживає близько двох мільйонів мешканців. Варшава справді дуже змінилася на краще завдяки реформам, що відбулися в суспільстві у зв’язку з євро-інтеграцією. У 2005-у ухвалили «Стратегію розвитку міста до 2020 року», за якою розпочалося чимало галузевих програм, що дають позитивні результати. Наприклад, програма підтримки підприємництва та інновацій, «Розумний транспорт», «Родина», програма запобігання злочинності та охорони безпеки мешканців тощо.

Скажімо, програма «Розумний транспорт» була напрацьована для того, щоб розвантажити місто від безлічі заторів у центрі, які створюють особисті авто людей, що поспішають зранку на роботу. У рамках цієї програми будується нова гілка варшавського метро, впроваджено новий вид громадського транспорту —велосипед, яким можна користуватися, попередньо зареєструвавшись на сайті, до речі, за єдиним квитком на міський транспорт. Створено чудову систему міського електротранспорту, який функціонує, як годинник, і, до того ж, доступний для людей з особливими можливостями. Одна з учасниць нашої української групи, голова вінницької громадської організації «Гармонія» Раїса Панасюк, яка пересувалася разом з нами по Варшаві на інвалідному візку, поставила відмінну оцінку нововведенням, що роблять місто доступним для усіх.

— Можна сказати, — вважає Ярослав Южвяк, — що міські служби працюють 24 години на добу завдяки впровадженню Єдиного міського контакт-центру. Служба «19 115» працює і в телефонному варіанті, і як додаток до мобільних телефонів, і як інтернет-сторінка.

«Змінимо Варшаву разом!» — керуючись цим гаслом, варшав’яни звертаються у контакт-центр зі своїми побажаннями, зауваженнями, пропозиціями. Останнє нововведення, що з’явилося у мобільному додатку: можна сфотографувати на мобільний телефон будь-яке порушення у міському середовищі та відправити фото до центру. На таку заяву відреагують миттєво. Тут можна також, не витрачаючи час на ходіння по кабінетах, отримати довідки, консультації, вирішити особисті чи громадські питання. На цій же сторінці можна прослідкувати ступінь вирішення зголошеної раніше проблеми або пропозиції, з якою звернулася людина до служби. Завдяки цьому нововведенню міській владі вдається залучити городян до дотримання порядку в місті.

Звичайно, велику допомогу для втілення нових проектів надає Європейський Союз, але міська влада Варшави активно опирається на громадську ініціативу. Реформа децентралізації, яка відбулася у Польщі, спрацювала таким чином, що громадяни дедалі активніше беруть на себе відповідальність за середовище, село, місто, громаду, країну, в якій живуть. Ярослав Южвяк вважає реформу децентралізації однією з найвдаліших — вона була радикальною. З одного боку, владні повноваження віддаються на найнижчий рівень, з іншого — у такому разі влада має можливість співпрацювати з громадою і доносити до її розуміння дуже важливі речі. Раніше у Польщі також був високий рівень централізації і корупції.

Сьогодні Варшава пишається введенням партиципаційного, чи простіше — громадського бюджету. Якщо торік цей бюджет складав лише 0,5% від загального, то в нинішньому на громадський бюджет депутати виділили 1,5% — побачили його ефективність. Це означає, що відбувається конкурс проектів, які необхідно втілити в місті, і громадяни самі голосують за ті, що вважають найпотрібнішими. Це може бути створення дитячого чи спортивного майданчика у житловій дільниці, обладнання Клубу сеньйорів, облаштування зеленої зони чи реставрація архітектурної пам’ятки — про необхідність цих змін вирішують громадяни, вони ж і допомагають реалізувати проект.

Будь-яка місцева громада, неурядова організація може подати проект на розгляд, і за результатами голосування громада вирішує, на що витратити гроші громадського бюджету. На наступний 2016 рік мешканці зголосили 2326 проектів, що свідчить про неабияку їхню активність. Ініціаторами та виконавцями проектів часто стають неурядові громадські організації — так працює інструмент державного замовлення.

У 2013 році, розповідає заступник президента міста, була прийнята програма «Варшава дружня до сеньйорів», яка охоплює своєю турботою людей віком за 60 років. Сьогодні десятки тисяч варшав’ян літнього віку відвідують навчальні курси, клуби за інтересами, різні заходи для пенсіонерів. Вони самостійно створюють клуби у своїх житлових дільницях, і ті, хто молодший та сильніший, займається волонтерством — піклується про старших сеньйорів та про малюків, оскільки у місті існує проблема з дитячими яслами. При міському голові діє рада сеньйорів, до якої входять авторитетні пенсіонери міста і яка схвалює важливі для активного довголіття рішення. Тобто громадянська активність у Польщі зросла не лише серед молоді, а й серед людей поважного віку.

На завершення зустрічі пан Южвяк побажав Україні успіхів у проведенні реформ і сказав, що поляки у нас вірять і тримають за нас кулачки. У нас все вийде.

...Навколо міської ратуші патріотично палахкотіли весняні квіти — білими та червоними кольорами. Але, йдучи Єрусалимською алеєю, ми побачили й українські клумби — із жовтих та блакитних братиків, які, здалека посміхаючись, повертали до нас свої пелюстки.