Тема корупції — гнійна рана на тілі кожного міста. Взяти, наприклад, Одесу. За даними експертів, Одеса прямо таки б’є всі рекорди зі згадування корупційних скандалів у ЗМІ — на митниці, в міліції, університетах...

Певні надії покладають на нового голову облдержадміністрації. Якщо тільки його відверті заяви «придушити корупцію» переростуть у конкретні дії. Прогресивні кроки зараз робляться і загалом у державі. Не так давно з’явилися нові, як кажуть експерти, ефективні методи боротьби з корупцією — Національне антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання корупції. Також зовсім скоро обіцяє запрацювати незалежний Департамент детективів — людей, не помічених у хабарництві, які чесно живуть, розбираються в юридичних тонкощах, декларують свої доходи і розуміються в правовому та процесуальному кодексах, до того ж володіють навичками розшуку конкретних осіб. Нова установа покликана поставити крапку в хабарництві всіх рівнів у найвищих установах — починаючи з міських голів і завершуючи представниками Кабміну. Діятиме вона при новоствореному Національному антикорупційному бюро України. Але щоб були результати, експерти зауважують: і над новими антикорупційними органами має бути нагляд — громадський.

Нові державні антикорупційні органи візьмуть під контроль звичайні українці. До недавно створених Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції у громадянського суспільства є чимало питань. Для контролю за цими органами при кожному з них створені громадські ради. За діяльністю бюро спостерігає комісія з 15 осіб. Попереду — відбір конкурсною комісією п’яти членів агентства та обрання членів громадської ради при ньому.

Про старт боротьби із хабарами на всіх рівнях в Одесі розповіли учасники всеукраїнської громадської антикорупційної групи, які їздять зараз регіонами. «Покликанням нового Антикорупційного бюро буде боротьба з топовою корупцією. Все, що ми говоримо про прокурорів, міністрів, депутатів, голів держадміністрацій, президента, суддів, — це буде у віданні антикорупційного бюро», — розповів Сергій Гула, голова громадського руху «Ні хабарництву! Я не даю і не беру хабарів».

За словами експертів, одна з головних сфер, де потрібно здолати корупцію, — це державні закупівлі. За різними дослідженнями, до 75 мільярдів гривень щороку розкрадається саме там.

Експерти зазначають: поставити крапку в питанні корупції зможуть лише незалежні нові люди. Ними можуть стати перші 100 детективів, які діятимуть при Національному антикорупційному бюро України. Зараз на ці вакансії оголошено національний конкурс. Громадськість сподівається, що новоутворений департамент стане ударною силою самого антикоруп-ційного бюро. Завдання детективів — виявлення корупційних схем і, що найголовніше, ефективна підготовка зібраних матеріалів для подання до суду, щоб корупціонери отримували реальні терміни покарання. Саме з покаранням зараз сутужно: зазвичай хабарники відбуваються лише штрафами, але не ув’язненням. Змінити це мають детективи.

Подати заяву на конкурс може кожен, проте стати детективом поталанить не всім, адже претенденти мусять відповідати певним вимогам. «Законодавство чітко передбачає, що особа повинна мати юридичну освіту. Також претенденти обов’язково повинні пройти спеціальну перевірку щодо них. Що мається на увазі? Перевіряється декларація про доходи і загалом стиль життя людини впродовж кількох останніх років — чи не була помічена в крадіжках, різного роду скандалах, не була корупціонером», — зазначив Сергій Гула. Окрім всього іншого, претенденти на вакансії детективів повинні знати кри-мінальне та процесуальне право, норми оперативно-розшукової діяльності і мати гарну фізичну підготовку.

«Новостворені органи мають задовольняти запити суспільства. Очевидно: після Майдану люди очікують, що держава буде реально боротися з корупцією. Якщо держава цього не покаже, в суспільстві буде серйозна біда», — наголошують експерти.

Значно підсилить боротьбу з корупцією вищезгаданих інститутів і нова система, яка запрацює з 2016 року. Йдеться про електронне декларування доходів чиновників. Держслужбовці всіх рівнів — від місцевих до перших посадовців держави — декларуватимуть свої заробітки в он-лайн режимі, і не лише свої, а й усіх членів родини. «Що це дасть? Новий інститут передбачає моніторинг способу і стилю життя кожного окремого чиновника. Якщо конкретна особа вказуватиме досить невеликі доходи, а впродовж року, наприклад, купуватиме собі дорожезні машини, кілька разів їздитиме на фешенебельні курорти — до неї застосують принцип презумпції винуватості. Якщо вона не доведе протилежного, вважатиметься корупціонером», — зазначив Анатолій Стоян, координатор національної моніторингової кампанії «Декларації без декорацій» від Transparency International Україна.

Наостанок експерти нагадали одеситам: протидія корупції починається із себе. Якщо кожен із нас не даватиме і не братиме хабарів, житиме чесно — Україна стане тією правовою державою, до якої всі так прагнуть. Як приклад навели історію першого сінгапурського прем’єр-міністра Лі Куан Ю (він помер 23 березня 2015-го — за п’ять місяців до 50-ї річниці незалежності Сінгапуру), якого ще називають «батьком сінгапурської нації». Саме Лі Куан Ю своїми діями домігся того, що Сінгапур за майже 30 років його прем’єрства з країни третього світу став процвітаючим й одним із зразків ефективного подолання тотальної корупції в державі. Лі Куан Ю розпочав битву саме за свідомість сінгапурців. Він казав: «Коли починає змінюватися свідомість громадян, починає змінюватися країна». Йому вдалося переконати співвітчизників не тільки не брати і не давати хабарів, а й елементарно жити чесно — не плювати на вулиці, не смітити, не ходити по газонах, не красти. Лі Куан Ю наголошував, що дуже важливо, аби ті, хто при владі, зрозуміли: країна живе за новими правилами.

Щось схоже, на думку експертів, має відбутися і в Україні. Один з кроків до цього — обіцянка кожного з нас не давати і не брати хабарів. Представники громадськості розробили навіть спеціальні декларації «Без хабарництва». «Людина, яка підписує таку декларацію, засвідчує, що вона в своєму особистому і професійному житті не даватиме і не братиме хабарів. Це певний серйозний виклик для кожної окремо взятої людини. Менше ніж за рік такі декларації по всій Україні підписали близько 2,5 тисячі осіб, — зазначили експерти. — Ми чітко розуміємо: навіть якщо держава щось робитиме (нові антикорупційні органи, нове законодавство), але люди не мінятимуться й надалі вирішуватимуть свої справи за допомогою хабарів — далеко ми не підемо. Настав новий час. Пора діяти!».