Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі та перший заступник міністра Олександра Павленко цими днями відвідали Одесу. Зустріч з медичною спільнотою краю відбулася в актовій залі обласної клінічної лікарні.

Під час зустрічі, на яку зібралися сотні медиків і яка впродовж майже двох годин транслювалася на всі райони (обласна лікарня давно має такі можливості), керівники МОЗ презентували реальні кроки до впровадження медичної реформи в Україні та відповіли на численні запитання представників галузі.

Поважні гості з Києва говорили про те, що виклики, які сьогодні постають в охороні здоров’я України та світу в цілому, вимагають переглянути пріоритети реформаторських рішень у напрямку розвитку системи громадського здоров’я, бо акценти мусять бути зроблені на посиленні боротьби з епідемічними загрозами, на профілактиці неінфекційних захворювань, зменшенні ризиків, що призводять до показників смертності населення, а це є питаннями національної безпеки. Ця стратегія вимагає консолідованих зусиль і держави, і суспільства, залучення кваліфікованих кадрів, фінансових ресурсів, системних управлінських рішень, міжнародної допомоги та підтримки.

За словами Олександра Квіташвілі, допоки нам зарано впроваджувати страхову медицину, адже для цього потрібна відповідна законодавча база, якої нема, а реорганізація та впровадження реформ в системі громадського здоров’я нині здійснюється з урахуванням обмеженості бюджету, кадрового та матеріально-технічного потенціалу, часто бракує і міжвідомчої взаємодії.

Надзвичайно тяжко відірвати нашу медицину від ліжко-місця, сповна і щедро оплаченого державою, перевести її на нові сучасні рейки, де все прораховано і враховано. Цього часто не хочуть і самі медики. Зрозуміло, що саме ті, яких на теплих місцях сьогодні все влаштовує.

Розпочнеться реформа зі зміцнення первинної ланки надання медичних послуг, тобто з сімейних (сільських) лікарів, праця яких оплачуватиметься з державного бюджету, а доплати передбачені з місцевих бюджетів. Міністр охорони здоров’я розповів про особливості роботи лікарів первинної ланки надання медичної допомоги.

У результаті проведення реформи медпрацівники, які працюють як сімейні лікарі або працюють у сільській місцевості, мають бути зареєстровані як приватні підприємці. Ймовірно, що їм буде наданий своєрідний «грант» на облаштування робочого приміщення, закупівлю обладнання й медикаментів. Можливо, транспорту та приватного помешкання. Після переходу держави на новий підхід до фінансування медичних послуг саме у такий спосіб буде вирішена проблема доступності та якості сільської медицини: сільський медик матиме все для життя та для лікарської практики.

Перший заступник міністра охорони здоров’я Олександра Павленко розповіла про юридичні тонкощі запропонованих змін і про особливості функціонування медицини у перехідний період.

Щодо особливостей реформування саме Одеської області й можливості зробити її однією з пілотних, Олександр Квіташвілі відповів, що час «пілотів» минув і реальних змін сьогодні потребує вся країна.

Лікарні ніхто не приватизовує. Приватна ж медицина, яка мусить розвиватися, зможе розраховувати на державні фінанси у випадку, якщо пацієнт за допомогою прийде саме до неї.

У країні має бути єдиний медичний простір, із синергією можливостей для пацієнта. Наприклад, проблема з гемодіалізом. Уже зараз існує багато компаній, які готові побудувати приватні центри, щоб надавати цю послугу. Не за рахунок пацієнтів, адже, скажімо, одна процедура коштує до 10 тисяч гривень. Але держава була ще не готова закуповувати послугу: основні маніпуляції відбувалися під час закупівлі товару. Це було вигідно групам впливу. Ця тема могла б стати відмінним прикладом державно-приватного партнерства з реалізацією в усіх регіонах. Допоки не виходить.

Олександра Павленко повідомила про те, що міністерство планує запропонувати зміни до законодавства з метою просування проектів державно-приватного партнерства (ДПП) у регіонах. «У МОЗ зараз завдання — максимально залучити інвестора в галузь. На даний момент не вистачає правової бази. Існує закон про ДПП, він досить декларативний. Більшість підзаконних актів були створені для інших галузей. У медицині необхідні інші інструменти. Перш за все, комунальні об’єкти потребують залучення приватних ресурсів за чітко виписаними правилами такого партнерства. Багато обласних рад через відсутність уніфікованої договірної бази не зважуються ризикувати й укладати договори з приватними партнерами. Міністерство має їм у цьому допомогти», — підкреслила вона.

На переконання Олександра Квіташвілі, який сам із родини лікарів і який тривалий час мешкав у США, державно-приватне партнерство — це оптимальний варіант взаємодії в медицині. Завдяки такій співпраці в українську медицину вже сьогодні приходять інновації. Реформа системи охорони здоров’я розширить можливості для подібного партнерства на користь лікарів, пацієнтів і самої держави, зробивши його со-ціально орієнтованим і дружнім для ведення бізнесу.

Керівники МОЗ детально зупинилися на можливостях та перевагах, які отримають медичні працівники від реформи. Зокрема, висококваліфікований та затребуваний медичний працівник зможе укладати трудові контракти з кількома лікарнями, за погодженням з ад-міністрацією закладу охорони здоров’я самостійно планувати власний робочий графік, офіційно працювати у кількох місцях одночасно, отримувати офіційну заробітну плату без верхньої межі, залежно від кількості наданих послуг та їх якості.

Так буде справедливо, адже медик — це людина, яка тільки в стінах університету вчиться не менше семи років, а потім ще десятки років набуває фаху, має велике психологічне навантаження на роботі, високий ступінь відповідальності, — такий спеціаліст мусить стати затребуваним і високооплачуваним. Це світова практика, до якої прийдемо і ми. Але й відповідальність у медиків при цьому зросте небачено, що також буде справедливо. Так сказав Олександр Квіташвілі.

Під час зустрічі говорили і про нові підходи у взаємодії медичної науки та практичної медицини. Зокрема, міністр розповів про грантовий підхід до фінансування наукової діяльності: саме у такий спосіб можливо нарешті зупинити відтік мізків за кордон і гарантувати інноваційність української медицини.

У рамках робочого візиту до Одеси керівники МОЗ побували також у клініці Одеського національного медичного університету, де взяли участь у відкритті клінічного науково-методичного центру рентгеноендоваскулярної медицини.

Основа центру — це сучасний ангіограф, який дозволяє робити діагностику атеросклерозу, операції зі стентування та багато інших медичних маніпуляцій, що вимагають високої точності втручання. Такий самий прилад невдовзі буде встановлений у новому корпусі дитячої лікарні «Охматдит» у Києві.

Ця новітня апаратура з’явилася в Одесі завдячуючи державно-приватному партнерству: державна компанія «Укрмедпроектбуд», що встановила прилад у клініці Одеського медуніверситету, знайшла приватного інвестора, який вклав свої кошти.

Зараз на одеському ангіографі проходять навчання лікарі, які працюватимуть в «Охматдиті». Пройти курс навчання згодом зможуть як наші фахівці, так і спеціалісти з інших областей і лікарень України, де такого обладнання ще нема.