Верховна Рада спрямувала до Конституційного Суду законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації. За президентський законопроект №2217a проголосували 288 депутатів із 226 мінімально необхідних. Жодного голосу за документ не віддала фракція «Радикальна партія» і лише один голос — «Самопоміч».

Згідно з процедурою, спочатку депутати мають направити законопроект про внесення змін до Конституції на висновок до Конституційного Суду. Після висновку КС законопроект щодо децентралізації повернеться до парламенту, де для його ухвалення необхідно буде не менше ніж 300 голосів. Керівництво держави наполягає, що ухвалити документ депутати повинні до місцевих виборів 25 жовтня.

Відповідно до законопроекту, джерелом влади стануть місцеві громади, які самі збиратимуть податки і розподілятимуть бюджети. Обласні та районні адміністрації — ліквідують, державу ж на місцях представлятиме інститут префектів.

Представляючи законопроект у Верховній Раді, президент Петро Порошенко наголосив, що проект змін Конституції щодо децентралізації не передбачає особливого статусу окремих районів Донбасу. «В проекті жодного натяку на федералізацію, проект не передбачає і не може передбачати особливого статусу Донбасу, проект лише припускає можливість специфічного порядку у здійсненні місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу, що визначається окремим законом», — сказав він, додавши, що цей окремий закон двічі ухвалювала Верховна Рада.

У доопрацьованому проекті, який у четвер вніс до парламенту президент, теза про закріплення особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу була перенесена з перехідних положень закону про внесення змін до Конституції до перехідних положень Конституції, тобто в тіло Основного закону.

За даними інтернет-видання «Українська правда», Петро Порошенко вирішив внести ці поправки до Конституції після зустрічі з помічницею держсекретаря США у справах Європи та Євразії Вікторії Нуланд 15 липня.

Віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд вважає це свідченням бажання країн, які гарантували Україні територіальну цілісність за Будапештським меморандумом, «позбутися цієї вкрай незручної теми». Того ж дня, 15 липня, вона написала у Facebook:

«У ці години і хвилини здійснюється шалений тиск на народних депутатів з боку міжнародної спільноти для того, щоб «ДНР» і «ЛНР» отримали особливий статус у НАШІЙ Конституції. Аргументують необхідні-стю «продемонструвати виконання Мінських домовленостей».

Кому і що ми маємо демонструвати? Кремлю?

Путіну? Хіба весь цивілізований світ і без того не бачить, ХТО насправді є агресором і ХТО порушує всі норми міжнародного права і всі домовленості? Чи ХТОСЬ вірить, що ця «демонстрація» зупинить Кремль?

Чому ж світ так хоче нав’язати нам зараз «особливий статус» для «ДНР» і «ЛНР»? Лише для того, щоб це перестало бути «війною», за яку повинні нести відпо-відальність також і ті країни, які гарантували Україні територіальну цілісність за Будапештським меморандумом. Світ хоче, щоб це стало «внутрішнім конфліктом», тому що він втомився і хоче позбутися цієї вкрай незручної теми.

І Кремль мріє, щоб для всього світу це стало «українською кризою», бо від початку нав’язує світу історію про те, що немає російських військ на сході, немає найманців, немає чеченців, немає «градів», «буків».

Є лише купка «шахтарів» та «трактористів», яких «Київ не чує».

А ще Кремль хоче, аби саме ці «відсутні» російські війська та найманці через свій «особливий статус» отримали перепустку до політичного процесу України, можливість впливати на зовнішню політику та фінансування з державного бюджету коштом українського народу...

Хіба не очевидно, що будь-який особливий статус для Донбасу у Конституції — це ЛЕГІТИМАЦІЯ російських військ та найманців на території України? А їхня інтеграція в українську політику — це кінець не те що європейських перспектив для України, це успіх плану Кремля і кінець Української держави?

Хіба не очевидно, що для хлопців, які воюють і воювали на сході України, для родин тих, хто загинув від рук російських солдатів і найманців, для українців, які понад рік підтримують військо й один одного в стані страшного спротиву агресії та окупації, визнання особливого статусу «ДНР» та «ЛНР» — це державна зрада і зрада Українського народу?

П.С.: «Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюся всіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу». Ці слова з присяги народного депутата завтра можуть набути нового звучання».