Згідно зі статутом раз у чотири роки Одеська обласна організація Національної спілки художників України (ООО НСХУ) проводить звітно-виборні збори. Чергові, що відбулися 10 липня, продемонстрували згуртованість і високу відповідальність одеських митців, їх бажання зміцнювати позиції корпорації, яка нині нараховує 300 членів і є однією з наймасовіших та найавторитетніших в Україні. Актова зала Одеського будинку медпрацівників (Грецька, 20) була переповненою.

Невеличка ремарка: масовість є показником відносним. У даному разі маємо сформовані мистецькі традиції, ґрунтовну художню школу, яка розвивається в Одесі впродовж останніх півтора століття — з моменту виникнення в місті Товариства красних мистецтв і Рисувальної школи. Як уже повідомлялося, 1938 року було створено Одеську обласну спілку художників (першу на теренах України). Цій події присвячений розкішно виданий два роки тому на честь 75-ліття організації альбом-довідник «Одеський мистецький простір». Тоді ж у п’яти залах столичної НСХУ відбулася масштабна ювілейна виставка, на якій було представлено 400 творів 200 одеських авторів.

Серед почесних гостей цьогорічних звітно-виборних зборів — голова ревізійної комісії НСХУ Микола Кіщук (Київ) та голова Дніпропетровської ОО НСХУ Василь Мірошниченко.

Інтрига дня — кого оберуть на новий термін голови організації? Дві останні каденції (з 2007-го) цю посаду, як відомо, обіймав народний художник України Анатолій Горбенко, який ревно служить організації, створивши команду однодумців. Раніше конференція ООО НСХУ затвердила зміни до статуту організації, узгодивши окремі положення зі статутом НСХУ, зокрема в пунктах, що стосуються верховенства Основного Закону України та терміну переобрання очільника організації. Відтепер на альтернативній основі за умов таємного голосування голову організації можуть переобирати кількаразово. Головне — демократичність процедури висунення претендентів і прозорість голосування.

Перед початком засідання присутні вшанували світлої пам’яті колег-спілчан, які в останні роки відійшли у вічність: Віталія Алікберова, Альбіна Гавдзинського, Юлія Гальперіна, Олексія Ілюшина, Олексія Копйова, Вадима Кучера-Куцана, Олену Кучинську, Володимира Островерхого, Василя Понікарова, Василя Угляра, Фелію Фальчук, Валентина Філіппенка... Вони самовіддано служили мистецтву.

Анатолій Горбенко за дорученням вручив почесні грамоти від Одеської облради та Одеської обл-держадміністрації членам організації, які своєю творчістю та на педагогічній ниві зробили вагомий внесок у розвиток культури. Серед них відомі імена: Валерій Албул, Давид Беккер, Геннадій Гармидер, Валентин Захарченко, Наталя Зяблова, Галина Павлюк, Микола Потужний та інші.

Звіт голови ООО НСХУ, виступ його заступника Сергія Савченка окреслили в загальному плані картину життя організації, її здобутки за останні чотири роки. Достатньо нагадати, що за цей період лише у виставковій залі ООО НСХУ на Торговій, 2, за участі членів одеської організації відбулося 83 виставки. Дедалі активніше про себе заявляє молодь (молодіжна секція спілки нині нараховує 35 членів). За останні чотири роки в організацію прийнято 60 нових членів, у т.ч. 17 — у 2015-у. Інтенсивність виставкової діяльності спілчан, навіть з урахуванням партнерства з музеями і галереями Одеси, ставить проблему пошуку нових виставкових майданчиків.

Як у нинішніх умовах розвиватиметься організація? Сергій Савченко вважає цю структуру своєрідною альтернативою ринковій економіці, адже мистецький ринок сьогодні в Україні перебуває у зародковому стані. З реакційної у радянські часи спілка художників перетворилася на толерантне об’єд-нання, у якому вітають творчі пошуки незалежно від спрямування, на організацію, яка допомагає становленню талантів і спроможна певним чином вирішувати соціальні проблеми своїх членів. Як досягнення сприймається у цьому контексті й виставка нефігуративу — «Абстрактний живопис України», яка відбулася цьогоріч у Центральному будинку художника у Києві. Щодо підтримки молоді, то варто відзначити, що нині готується масштабна всеукраїнська молодіжна виставка, приурочена 24-й річниці Незалежності України. Симптоматично, що в ній братимуть участь і ровесники відродженої держави.

Під час виступів неодноразово наголошувалося, що ми живемо у стані війни і це не могло не позначитися на розвитку культури. Вже починаючи з цього року держава змушена зняти мізерне фінансування для обласних спілок (13—15 тисяч гривень на рік). Дедалі жорсткішими стають вимоги до членів організації щодо дотримання статуту. Так, за несплату внесків київська обласна організація нещодавно виключила зі своїх лав 56 членів, а львівська — більше 60, включно з носіями звання «народних» і навіть лауреатів Національної премії. Це не стосується найуразливіших прошарків митців, яким виділяється посильна допомога. Щоб перетворити спілку у своєрідну альтернативу ринку, потрібно жити за статутом, мати не лише права, а й обов’язки. Щодо соці-альної місії спілки, принагідно хочу нагадати, що один із відомих одеських митців, євромайданівець Сергій Кириченко нині проходить реабілітацію після отруєння і завданих йому тілесних ушкоджень під час минулорічних подій на Хрещатику. Він перебуває в посттравматичному стані і все ще потребує підтримки. Наскільки відомо, його майстерню (якою він увесь цей час не міг користуватися) знеструмлено (?!)…

Серед позитивних моментів слід згадати підтримку одеситами партнерських взаємин з подібними регіональними організаціями, зокрема Дніпропетровська та Кіровограда. У цих містах плануються обопільні виставки на залучені спонсорські кошти. Розвивається й міжнародне співробітництво. Як зазначив Микола Кіщук, дипломатичними та іншими каналами сьогодні налагоджене взаємовигідна співпраця з колегами в Китаї. 22 — 23 липня у виставкових залах НСХУ у Києві відкриється тематична ви-ставка китайських майстрів, присвячена постаті Тараса Шевченка. А в одному з мегаполісів Піднебесної створюється національно-культурний центр НСХУ, де періодично відбуватимуться групові виставки українських художників. Також на митців чекає традиційний пленер «Седнівська осінь» (Чернігівська область).

Одна з вагомих проблем організації — вихід у ширший соціальний простір, інформування широких кіл громадськості про свої здобутки. Цьому сприяє робота з пресою. На мою думку, це найуразливіший бік одеської спілки, оскільки публікації в професійних журналах, як-от «Образотворче мистецтво» чи «Артанія», видання альбомів та каталогів, як правило, невеликими тиражами, розраховані на вузьке коло спеці-алістів. Не вирішує проблеми і видання власного інформаційного вісника «Образ», який виконує функцію гуртування спілчан, творить літопис організації і розрахований на власну аудиторію.

Насамкінець про інтригу дня: після кількагодинного засідання було утверджено кандидатуру на посаду голови нинішнього очільника спілки Анатолія Горбенка (як виявилося, безальтернативну), а також членів правління організації у складі: Олена Гавдзинська, Василь Гончаров, Святослав Горбенко, Олександр Карпушкін, Олександр Коваль, Неллі Княжковська, Анатолій Кравченко, Сергій Лозовський, Петро Нагуляк, Микола Овсійко, Сергій Савченко, Анатолій Синишин, Олександр Стовбур, Олександр Худолій. На посаду голови ревізійної комісії знову було запропоновано кандидатуру Тетяни Іщенко. В результаті таємного голосування переважна більшість спілчан підтримала названих висуванців.

ООО НСХУ продемонструвала, як уже було сказано, життєздатність та високу організованість. Тут відчувається невичерпний творчий потенціал, наступність поколінь, що у цілому робить її потужним соціально-культурним явищем не лише на теренах Одещини. На мою думку, сьогодні саме в подібних масових професійних осередках виробляється модель майбутнього суспільства, адже громадські організації, значною мірою, віддзеркалюють тенденції, що відбуваються у країні загалом.