У середу відбулася чергова сесія обласної ради. Вів засідання голова облради Михайло Шмушкович, активну участь у ньому взяв голова облдержадміністрації Міхеіл Саакашвілі, якому довелося коментувати деякі пункти порядку денного, агітувати депутатів за прийняття того чи іншого рішення, а також вислухати кілька зауважень, зокрема про те, чому ніхто не знає, що то прибудовується біля одного із бокових входів до будівлі обласної ради. Складені будівельні матеріали перекрили під’їзні пандуси, тож люди на візках не можуть дістатися, куди їм треба. Міхеіл Саакашвілі пояснив, що то розширюється територія громадської приймальні, що все робиться, мовляв, для зручності людей, які приїздять до нього на прийом і сьогодні вимушені тулитися в коридорах. Будівельні роботи, уточнив, ведуться за позабюджетні гроші. А тимчасові незручності дуже скоро закінчаться.

На розгляд депутатів було винесено кілька питань так званого культурологічного плану. Йдеться про ідею створення обласного цільового фонду імені Ісака Бабеля та Музею єврейської культури.

На переконання голови ОДА, ім’я уславленого Ісака Бабеля можна навіть присвоїти Одеському аеропорту, не те що створити цільовий фонд, названий на його честь. Стосовно фонду. Можливо, що ним буде заснована літературна премія на відзначення письменників з усьо-го світу, які пишуть про Одесу. Така премія має всі шанси стати світовим брендом.

Ідею створення фонду (він стане частиною спецфонду бюджету Одеської області й контролюватиметься двома комісіями — з бю-джету і культури) підтримали 90 депутатів.

А ось питання про створення на Троїцькій, 43, Музею єврейської культури викликало тривале обговорення. Не важливість і доцільність проекту, а саме розташування музею, експонати якого задумано розмістити на площах обласного управління охорони культурної спадщини, ос-кільки це управління ліквідовується. Депутатів цікавило: чи не ліпше було б переселити на ці площі уціліле від пожежі майно Будинку юного техніка чи віддати територію в користування Українського культурного центру, який сьогодні тісниться в малооблаштованих приміщеннях на Польському спуску? Прозвучали й інші пропозиції.

Як пояснив Михайло Шмушкович, під Український культурний центр, найшвидше, відведуть хорошу споруду на Жуковського, де донедавна, до скорочення штатів, працювало відділення прокуратури. А за адресою Троїцька, 43, у будинку на три поверхи, можливо, знайдеться місце і для дітей. Що ж до створення Музею єврейської культури, то на нього також можуть дати гроші спонсори, колишні одесити, які мешкають по всьому світу. Необхідні кошти планується зібрати за півроку, щоб відкрити його вже до наступного туристичного сезону.

Міхеіл Саакашвілі додав, що область має ще амбітніші культурологічні плани, як-от створення в Одесі музею сучасного світового мистецтва, але це програма не на сьогодні, а на найближчу перспективу.

Депутати схвалили спільне рішення ради та керівництва ОДА щодо реалізації на відкритих торгах об’єктів, які є власністю територіальних громад. А щоб не було жодних нарікань чи підозр — за-пропоновано кожній депутатській фракції направляти свого представника для контролю за ходом торгів.

Серед пунктів порядку денного пленарного засідання було і створення асоціації органів місцевого самоврядування «Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону». Депутати підтримали ініціативу, оскільки діяльність асоціації дозволить залучати міжнародні гранти.

Довгоочікуваним стало і схвалення облрадою створення цільового фонду «Дороги Одещини», про що останнім часом так багато говорилося.

Так зване тіло фонду формуватиметься за рахунок таких надхо-джень як: благодійні внески — добровільні пожертвування юридичних і фізичних осіб, організацій, установ, підприємств усіх форм власності, безповоротна фінансова допомога, благодійна допомога, інші надходження, не заборонені чинним законодавством. Внески можуть бути залучені на договірній і бездоговірній основі та мати адресний характер. Акумульовані у фонді кошти використовуватимуться на будівництво, реконструкцію, ремонт та експлуатаційне утримання доріг місцевого значення, а також на капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автошляхів державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

Необхідність у створенні такого фонду дуже велика. На бюджетні гроші ми просто не піднімемо проект. Принаймні, не так швидко, як сьогодні це потрібно.

Наша область має розвинуту дорожню інфраструктуру — близько 7530 км шляхів. Одещину перетинає також 7 автомагістралей загальною протяжністю 791,5 км. Водночас, відсутність в останні роки необхідного фінансування призвело до руйнування дорожнього покриття саме доріг загального користування.

Більшість шляхів не ремонтувалися з кінця 90-х років минулого століття і сьогодні в дуже занедбаному стані. Пересування між окремими населеними пунктами стало неможливим навіть у хорошу погоду, не кажучи вже про дощову чи про зимову. У найгіршому стані дороги, які з’єднують обласний та окремі районні центри.

Зрозуміло, що низька пропускна здатність дорожньої мережі та її незадовільний стан негативно впливають на розвиток економічної складової нашого краю, оскільки збільшуються видатки на транспортування товарів з портів, що в підсумку позначається на вартості продуктів і товарів. Украй негативно існуючий стан доріг впливає на сільське господарство, яке нині, здебільшого, тримається на внутрішніх інвестиціях. Значна стаття видатків фермерських господарств припадає саме на транспортування виробленої продукції. Ми, покупці, оплачуємо ці витрати зі свого гаманця, дуже переплачуючи за привезені до нас по бездоріжжю продукти.

Відповідно до чинного законодавства, дороги загального користування підпорядковуються «Укравтодору» та фінансуються з державного бюджету. Таких грошей у держави сьогодні нема. Натомість знайшлися приватні підприємства, які виявили бажання вкласти посильні для них кошти на відновлення дорожньої інфраструктури Одещини. Наприклад, ТОВ «Болград Солар» планує надати фінансову допомогу в обсязі 4 млн грн на ремонт дороги Залізничне — Кайраклія (Республіка Молдова). Служба автомо-більних доріг в Одеській області успішно провела переговори щодо залучення спонсорської допомоги на ремонт траси Одеса — Южне. Своє слово скажуть і порти, які чи не найбільше зацікавлені в реалізації цього масштабного проекту.

Обласна рада схвалила перспективний план формування територіальних громад Одещини, до якого вже увійшли 29 об’єднаних територій (із часу попередньої сесії додалося ще сім).

Голова облради Михайло Шмушкович великі сподівання покладає на активність новопризначених голів районних державних адміністрацій, що, на його переконання, значно прискорить процес

об’єднання громад на Одещині. Про це він сказав під час брифінгу для преси. Нині, мовляв, процес гальмують не прості люди, які розуміють вигоду від об’єднання, а ті, хто «зверху», тобто посадовці, котрі не хочуть втратити свого впливу на громаду. Але тиснути на людей сьогодні ніхто не буде, ос-кільки йдеться про усвідомлене й добровільне рішення. Свідченням добровільності може бути ситуація навколо Таїровської селищної громади. Як повідомив директор економічного департаменту ОДА Олег Муратов, на попередній сесії було оголошено про її створення, шляхом об’єднання Таїрового і Сухого Лиману, але останній, за словами чиновника, виявився поки що не готовим до такого кроку, тож громаду з переліку сформованих виключили.

На сесії обранці Одещини підтримали ініціативу Балти та Рені про присвоєння їм статусу міст обласного значення. Відповідне звернення направлено до Верховної Ради, за якою — остаточне рішення. Якщо парламент дасть згоду на підвищення статусу Рені та Балти, міста зможуть розраховувати на певні фінансові та адміністративні переваги.

І насамкінець про Сасик. Як повідомляли «ЧН» у номері за четвер, робоча група, до якої входять представники місцевого самоврядування, вчені-екологи та громадські активісти, дійшла згоди: озеро слід роздамбувати, повернувши йому природне сполучення з морем. Пропонувалося, щоб депутати на найближчій сесії підтримали таку пропозицію, а відтак перейти до реальних кроків з подолання цього масштабного екологічного лиха.

Але до порядку денного це питання не увійшло. Михайло Шмушкович на бри-фінгу після сесії пояснив:

— Комісія щодо Сасика завершила роботу тільки вчора. На наступну сесію це питання буде винесене обов’язково. Не сумніваюся, депутатський корпус підтримає пропозицію. Але треба розуміти: обласна рада зробить перший крок, взявши на себе відповідальність за прийняття політичного рішення щодо роздамбування озера. Це не означає, що відразу ж розпочнуться відповідні роботи. Далі належить розробляти дуже складний проект і лише потім втілювати його у життя.