Під час прес-брифінгу, в якому взяли участь радники голови облдержадміністрації Марія Гайдар і Саша Боровик та голова правління БФ «Пацієнти України» Дмитро Шерембей, було презентовано перші кроки медичної реформи на Одещині, а також представлено команду спеціалістів, яка ці реформи реалізовуватиме.

Аж у 2,5 мільярда бюджетних гривень щороку обходиться утримання медичних закладів нашої області. Резонне запитання: а куди ж діваються ці гроші, якщо лікарі отримують мізерні зарплати, пацієнти самі купують ліки, несуть із дому ковдри і, як правило, у стаціонарах харчуються тим, що їм готують родичі? Причому пацієнт сьогодні (кожен із нас!) максимально безправний, адже не має захисту ні від держави, ні від медиків, а відтак людина, яка потребує медичних послуг, не тільки не може впливати на ситуацію, а взагалі не має повної інформації про неї. А хіба простий лікар не в такій самій ситуації, не такий же безправний?

— У непролазних джунглях українського бюрократизму і казнокрадства, — сказав Саша Боровик, — надзвичайно тяжко щось змінити, але наша амбіція — бути Одещині авангардом реформ в Україні! Перше, що показала нова влада громаді: ми відкриті до співробітництва, ми готові працювати ефективно і прозоро.

Говорячи про те, що медична реформа давно назріла, Олександр Боровик зауважив: радянська система охорони здоров’я, створена ще в 1920-і роки під керівництвом першого наркома Миколи Семашка, була спрямована передусім на боротьбу з масовими інфекційними захворюваннями — головною проблемою тодішнього часу. Нині ситуація інша. Основними проблемами стали серцево-судинні й онкологічні захворювання, діабет та інші патології, які вимагають раннього виявлення, а головне — уважного та індивідуального підходу лікаря до кожного пацієнта. Тож стара радянська система аж ніяк не відповідає викликам часу, і тому від неї потрібно якнайшвидше відходити.

Розпочати реформи без внесення змін до чинного законодавства — ось головний принцип, за яким уже почала діяти влада і за яким діятиме далі. Зміни в медичній галузі мусять стати відчутними через півроку. Це, за словами спікерів, не вимагатиме додаткових фінансових витрат. Для початку — наведуть лад у медичному господарстві.

Як розповів Дмитро Шерембей, щороку люди зі своєї кишені витрачають на ліки та медичні препарати понад 40 мільярдів гривень. Навів такий приклад. Активісти фонду провели лише поверховий аудит невеличкої державної онкологічної клініки під Києвом. Там пацієнти купили за власні гроші ліків на 28 мільйонів гривень. Саме таку суму держава виділила закладу і саме на безоплатні ліки, які нещасні страждальці… викупили через мережу аптек клініки.

Як не дивно звучить, але бюджетні кошти на лікування кожного з нас є, як і на пристойну зарплату медикам, але вони до нас не доходять. Крадуть? Тягне хто звідки може. А ще більше громадських грошей йде на утримання «ліжок, ложок і приміщень».

Ніхто ж ніколи не проводив аудиту, щоб достеменно знати, що ми маємо і як ефективно цим управляємо. Чи потрібно нам, скажімо, цілодобово утримувати майже 18 тисяч ліжок, якщо на ніч у кожній лікарні залишається менше третини пацієнтів, а на вихідні дні взагалі майже порожньо? До речі, ця цифра вдвічі перевищує кількість ліжко-місць на таку ж кількість пацієнтів у Європі. Чи потрібно нам утримувати такий апарат чиновників від медицини і численні дублюючі організації, від яких користь доволі сумнівна? Створені багато десятиліть тому усілякі методологічні центри, де нема навіть комп’ютерів, давно втратили свою актуальність, але продовжують висмоктувати бюджетні гроші. А ось на найважливішу ланку — первинну медичну допомогу — хронічно не вистачає бюджету. Зекономлені (перерозподілені) гроші підуть на зміцнення служби «швидкої допомоги» і на підтримку сімейних лікарів. Вони найближчі до пацієнтів, від їх роботи здебільшого залежить життя людей.

— Тільки поверховий аналіз можливого перерозподілу витрат, — зазначив Саша Боровик, — вивільняє понад п’ять мільйонів гривень.

Упродовж вересня такий аудит буде проведено. Можливо, безоплатно, а швидше — за гранти, і хотілося б, щоб спеціалістами серйозної аудиторської фірми, бо до своїх нема довіри. Що важливо: з бюджету області кошти на це не братимуть.

Медичні заклади отримають більше самостійності у вирішенні фінансових питань. Про це — окрема розмова.

Серед найближчих планів — і проведення прозорих закупівель лікарських засобів. Усі паперові документи переведуть на електронні носії, причому така інформація стане відкритою. Сьогодні ж вона, як правило, законспірована. Дуже скоро, за словами промовців, запрацює електронний реєстр ліків, які централізовано виділені кожному медичному закладу. Будь-хто з пацієнтів зможе довідатися, що йому треба докупити з того, чого нема в лікарні, а також проконсультуватися з незалежним експертом, чи потрібно щось докупляти із виписаного лікарем і чи не намудрував той.

Чи знаєте ви, що є галузь, де сьогодні не деруть з пацієнтів зайвого? Це стоматологія. Заплатив у касу за послугу — й білосніжно усміхайся! Якщо навіть і потрібно вводити платні послуги в державних медичних закладах, то зробити це треба відкрито, щоб гроші пацієнтів йшли не в кишені білих халатів, як нині, а законно проходили через касу.

Реформа системи охорони здоров’я, йшлося на прес-брифінгу, в першу чергу спрямована на пацієнтів. Саме тому і було прийняте рішення залучити до цього процесу пацієнтські організації. Ніхто так не зацікавлений у якісній медицині, як самі пацієнти, відповідно, саме вони повинні стати двигуном усіх змін.

— Ми працюватимемо заради того, щоб система охорони здоров’я в Одеській області стала максимально прозорою та ефективною, приносила реальну користь пацієнтам, а не ускладнювала їм життя, — наголосила Марія Гайдар.

Під час прес-брифінгу було підписано меморандум про спільну діяльність облдержадміністрації та БФ «Пацієнти України», який представляє понад 120 громадських організацій. Згідно з меморандумом громадські організації будуть залучені до всіх процесів, пов’язаних із реформуванням системи охорони здоров’я Одещини.

Усе це правильно й розумно, однак, як на мою думку, дещо не до кінця продумано. Чому від процесу реформування відтіснені самі медики? Оголошено їм недовіру, війну? Можна запросити на управлінську роботу закордонних менеджерів від медицини, замінивши ними нинішнє керівництво, але ж усіх лікарів (а їх у нас в області понад три тисячі), серед яких чимало порядних і висококваліфікованих людей, ми не замінимо на інших. Таких просто не знайдемо. Щоб здобути фаховий досвід, кожен вчився своєму ремеслу не менше 20 років і набирається досвіду впродовж усього життя, тож в усьому цивілізованому світі хороші лікарі — дуже забезпечені люди, але й відповідальні. І багато хто з наших рятівників хоче змін на краще, щоб не принижувати себе поборами з пацієнтів, а добросовісно заробляти на пристойне життя, повертаючи здоров’я людям і рятуючи їх.

У нас є, наприклад, обласне Лікарське товариство, громадська організація, яку також можна було підключити до реформаторської роботи. Є й інші громадські об’єднання медиків, готових рушити в ногу з часом, проявити себе.

Важливий момент. У той самий час, коли представники влади та голова БФ «Пацієнти України» підписували меморандум, медики області зібралися на Канатній, 83, де відбулися установчі збори новоствореної громадської спілки «Одеська обласна колегія лікарів». Вони для чого об’єднуються? Для згуртування і спільного протистояння новому чи для сприяння реформам?