Американський сенатор Джон Маккейн відвідав з робочим візитом Одесу, де зустрівся з головою облдержадміністрації Міхеілом Саакашвілі та поспілкувався з журналістами. Брифінг відбувся в Будинку прийомів у Санаторному провулку.

Міхеіл Саакашвілі представив Джона Маккейна як великого друга України та свого особистого давнього друга.

— Дякую, пане губернаторе! Мені надзвичайно приємно приїхати знову в Україну і, зокрема, в Одесу. Це багатокультурне місто з цікавою історією. Також мені приємно і радісно зустрітися з моїм давнім другом, керівником Одещини. Я відвідував Україну з різних нагод. Я спостерігав ту витривалість, мужність та силу українців, яку вони демонструють у протистоянні агресії Володимира Путіна. Я зустрічався на сході України з волонтерськими організаціями, які щодня своїх найхоробріших представників, найкращих людей, втрачають там у протистоянні. Цих людей, цих волонтерів убивають путінські посіпаки, використовуючи як сучасну зброю, так і зброю не ХХІ століття. І для нас, американців, є ганьбою, що ми не можемо надати зброю тим сміливим українцям, які ведуть цей нерівний бій з росіянами. Голосування в Конгресі показало, що ми підтримуємо рішення надати Україні зброю. Я також хочу сказати, що тисячі й тисячі українців, котрі зараз перебувають у Сполучених Штатах Америки, — з вами. Їхні думки та їхні молитви з вами кожного дня. Амбіції пана Путіна — у його спотвореному світогляді. Є потуги відтворити Російську імперію, частиною якої він бачить Україну. Але мужні й хоробрі вояки України, і чоловіки, й жінки, роблять для нього це завдання надзвичайно складним, тому що вони прагнуть жити у незалежній демократичній країні.

— Питання до пана Саакашвілі: «Незабаром в Україні місцеві вибори. Чи не плануєте ви подати документи і ба-лотуватися на посаду міського голови Одеси?».

— Ні, я в цьому участі не беру. Від самого початку я казав, що я понад пар-тіями. Звичайно, у мене є свої пріоритети і свої симпатії. Блок Петра Порошенка висуває на посаду міського голови Одеси Сашу Боровика. Саша Боровик — одесит, тут ріс, тут живуть його батьки. Від дуже освічений, закінчив Гарвардський університет, увесь цей час у нашій команді займався реформами. Це справді нове прогресивне обличчя України і, я впевнений, обличчя Одеси також. Водночас, я працюватиму з тим мером, якого оберуть. У мене хороші робочі відносини з усією адміністрацією. У нас є свої вимоги, головне — щоб ми покінчили з корупцією.

До нас приїхав мій давній друг Джон Маккейн. Коли я його возив до Грузії, щоразу йому показував: «Ми це збудували, ми це зробили, ми це поміняли». Чесно кажучи, ми поїдемо і ми подивимось Оперний театр, котрий ми не будували, Потьомкінські сходи, які ми, звісно, також не будували, ми покажемо прекрасні будівлі в центрі, які походять з ХІХ століття. А що ми маємо показати, чим ми можемо похвалитися? Я розумію, що десь міняють каналізацію, десь трубу поміняли, три світильники підвісили, але ж це не той масштаб, якого заслуговує Одеса! Я про це казав меру Труханову, і він погоджується. Не тому, що ми це робитимемо для сенатора Маккейна чи для наступного президента США, який сюди приїде. Ні, це для одеситів. До нас приїжджають тітоньки та двоюрідні брати з Ізраїлю чи з Америки. Ми самі хочемо нормально жити, і нам треба чимось пишатися. Скільки можна хвалитися лише ХІХ століттям? Колись щось повинно розпочатися нове! На жаль, ті будинки, які нещодавно горіли (на них дешевий фасад зробили), ними не похвалишся. Вони спотворили Одесу, а нам потрібні нові великі сучасні будівлі — так, як ми зробили у Батумі. У нас є чим пишатися, але давайте зробимо так, щоб ми мали гордістя за те, що створено нами. Бо скільки можна виїжджати за рахунок дюка Рішельє, Дерібаса та їм подібних?

— Пане Маккейн, чи не збираєтеся ви знову поборотися за посаду президента США?

— Я не став президентом США, вибір зроблений, люди так вирішили. Я переконаний, що більшість тих, хто має шанси стати президентом США, вони й надалі надаватимуть усіляку допомогу Україні, чи то зброєю, чи це буде еконо-мічна допомога, але дуже важливо, щоб в Україні продовжився процес реформ, особливо в подоланні корупції.

— Пане сенаторе, якби вам довелося зустрітися з Володимиром Путіним, що б ви йому сказали?

— Ми знаємо пана Путіна як хулігана і людину, котра полюбляє лякати слабких. Я часто казав, що Росія — це бензоколонка, яка прикидається великою державою. Її економіка здебільшого залежить від нафти. Ціна на нафту падатиме далі, і він зіткнеться з труднощами в країні. Якби я побачився з паном Путіним, який наклав на мене санкції, я б йому сказав, що для мене честь, що він на мене наклав санкції, бо я вважаю ці санкції як винагороду, честь за мою підтримку українців у їхній боротьбі за свободу та незалежність. Гадаю, що я йому також сказав би, що він перебуває на помилковій стороні історії, бо рано чи пізно його авантюрам, корупції та іншим неподобствам буде покладено край.

— Пане Маккейн, хочеться висловити щиру повагу тому героїчному шляхові, який ви пройшли. І, власне, запитання. Одеса та Америка мають давні зв’язки. Згадаймо хоча б, що бабуся Сильвестра Сталлоне проживала в Одесі. Хочеться поцікавитися: колись в Одесі працювало дипломатичне представництво США, то чи не вважаєте ви, враховуючи страте-гічну важливість нашого регіону, що варто відкрити консульство США в Одесі?

— Вважаю, що це чудова ідея. Також хочу зазначити, що я мав привілей долучитися до чудових подій у своєму житті. Одне з вражень, яке запам’яталося мені на все життя, — це перебування на Майдані, коли десятки тисяч українців вимагали того, що американці вважають за належне, до чого вони давно призвичаїлись. Для мене була честь побачити, як українці повстали, вимагаючи отримати свободу від корупційного і злого уряду. Зараз завдання для всіх нас, друзів України, як поза її кордонами, так і всередині України, щоб те прагнення Майдану було реалізоване, щоб воно стало реальністю.

Довідково. Джон Сідней Маккейн III (англ. John Sidney McCain III, народився 29 серпня 1936 року) — політик-республіканець, сенатор США від штату Арізона з 1987 року. Кандидат від республіканської партії на виборах президента США 2008-го, програв демократу Бараку Обамі.

У 1958 році Джон Маккейн закінчив Військово-морську академію США, став льотчиком палубної авіації. Ветеран В’єтнамської війни. Був збитий радянською ракетою над Ханоєм у 1967-у, пробув у в’єтнамському полоні п’ять з половиною років і був звільнений у 1973-у за умовами Паризької угоди. В 1981-у Маккейн вийшов у відставку з військової служби, а в 1982-у був обраний до Палати представників Конгресу США.