Спільні кордони — спільні рішення! Українська, Грузинська, Болгарська та Турецька асоці-ації захисту моря від забруднень під егідою Європейського Союзу розробили проект «Комплексне модельоване керування землекористування естуарію Чорного моря». Що ж пропонують розробники?

Динамічні зміни клімату, а також агресивний вплив хвиль Чорного моря на його береги призводять до їх активної руйнації. Щороку лише на території України море знищує і поглинає близько 80 гектарів узбережжя, половину з них — на Одещині. Ще донедавна на морських схилах нашого краю звичним було бачити масиви самовільно зведених куренів, де в сезон спритні земляки заробляли копійчину, селячи не вибагливих до комфорту відпочивальників. Шторми і зсуви зробили свою чорну справу: руйнуючи берегозахисні споруди і самі береги, знищили і ті «пансіонати». Втім, мова нині не про них.

Місія спільної програми трьох країн — України, Грузії і Туреччини — почати застосовувати на своїх територіях абсолютно нові для них, проте вже давно відомі й поширені у світі способи укріплення морських берегів. Скажімо, вітчизняні науковці пропонують Україні, Одещині передусім, обрати пунктирні (переривчасті) надводні хвилерізи. «Вони дозволяють затримувати пісок і додатково природним чином намивати його — до 30—60 гектарів берегових територій. Цю думку спеціалісти-екологи підтвердили ще в 2010 році, провівши відповідне комп’ютерне дослідження», — розповідає Арнольд Нирко, віце-президент Української асоціації захисту моря від забруднення. Перш ніж втілити цей проект у життя, його розробники збираються протестувати пробну версію пунктирного хвилерізу на одному з одеських берегів.

Україна, Болгарія, Туреччина та Грузія реалізовуватимуть проект «Комплексне модельоване керування землекористування естуарію Чорного моря» спільно з Європейською комісією. Партнери — асоціації захисту моря від забруднення чотирьох країн. Для кожної буде свій, найоптимальніший, варіант (з огляду на природні, інфраструктурні та інші особливості) укріплення берегів.

«Основним завданням проекту була консолідація дій усіх вчених, спрямованих на порятунок екології басейну Чорного моря та збереження його естуарію, тобто гирл рік, які впадають у море, та лиманів», — зазначив Ігор Карпенко, один з учасників прес-конференції, власник фірми, яка збирається реалізувати одеську частину проекту.

Окрім суто екологічного напрямку, українська частина проекту містить ще дві складові — культурну та інфраструктурну. Через масове зростання інтересу одеського туриста до морських прогулянок розробники вирішили приділити чималу увагу і розвитку прибережного морського судноплавства в рамках підпроекту «Морський трамвай». Йдеться про використання малого, середнього і великого флоту, як це було у радянські часи, коли між портовими містами Болгарії, України та Грузії здійснювалися регулярні рейси. Розробники проекту «Морський трамвай» зазначають, що його реалізація дозволить не тільки відродити морські перевезення, а й дати новий поштовх розвитку туризму, підвищити рівень сервісу до європейських стандартів — менше часу на дорогу, комфортніша подорож. Планується розвивати як внутрішні рейси, так і міжнародні, скажімо, між українськими містами Одеса і Южне та їх грузинськими побратимами Батумі й Кобулетті.

Звісно, для втілення цього проекту необхідно збудувати відповідну інфраструктуру з траверсами та портопунктами. І саме ці портопункти мають стати основою нової системи гідрологічного захисту узбережжя — пунктирних надводних хвилерізів.

За розрахунками спеціалістів, кожен портопункт обійдеться в суму від 300 тисяч до 1,5 мільйона доларів. Ігор Карпенко зазначив, що Євросоюз виділив кошти на будівництво трьох таких портопунктів — на Ланжероні, в Аркадії і на 16-й станції Великого Фонтану. Квитки на такий вид транспорту варіюватимуть від 20 до 40 гривень. «Проект передбачає не тільки функціонування «трамвайчиків», а й створення нової інфраструктури, привабливої для туристів. Адже на кожному портопункті будуть облаштовані культурно-розважальні комплекси для цілорічного відпочинку: прокат скутерів, сучасні «зупинки» для катерів і яхт, спортивні майданчики, дискотеки, клуби, ресторани, кают-компанії тощо», — розповідає Ігор Карпенко. У підсумку «Морський трамвай» здешевить для міста витрати на організацію перевезень людей, порівняно з автотранспортом. При цьому зменшаться екологічні ризики й саме навантаження на довкілля. До того ж стане новим джерелом прибутків від комерційної експлуатації всього комплексу нової інфраструктури. А найголовніше — захистить узбережжя від подальшої руйнації і стане основою для збереження пляжів та природного намивання на них піску.

На жаль, у 2015 році втілення цього проекту загальмувалося як з об’єктивних причин (війна, занепад економіки і т.д.), так і через недостатню підтримку з боку місцевої влади. Сподіватимемося, що нова влада, яку оберемо завтра, виявить зацікавленість у втіленні цих напрацювань.