Можливості транскордонної співпраці між журналістами України та Молдови, ситуація щодо боротьби з корупцією у сусідніх з нами Молдові та Румунії, порівняльний аналіз антикорупційних заходів у нас і наших партнерів. Про це та інше з представниками місцевих ЗМІ в Одеському кризовому медіацентрі розмовляли Вітіс Юрконіс, директор відділення Freedom House у Вільнюсі, та Корнелія Козонак, директор Центру журналістських роз-слідувань Молдови.

— Як сьогодні виглядає ситуація довкола молдовського Майдану?

Корнелія Козонак: У нас протести розпочалися в травні, почала їх «Громадянська платформа». Були великі маніфестації на початку червня, 6 вересня, 4 жовтня, тоді на вулиці виходило понад 100 тисяч людей. Вони протестували проти корупції, проти того, що робить уряд. У нас не відбувається змін на краще. Наче впроваджуються реформи, але не видно конкретних результатів, навпаки — ситуація за останні роки погіршується. Хоча протести були дуже велелюдними, але нема конкретних реакцій від президента, голови парламенту. З протестувальниками вони зустрічалися, та жодних результатів не досягнуто.

Ми спостерігаємо за подіями у сусідній Румунії. Там люди протестували один день, й уряд подав у відставку. У нас цього не сталося, наш уряд також зараз у відставці, але не тому, що на нього вплинули вуличні протести, а більше через те, що в нас великі розбірки між політичними партіями. Уряд відсторонено від виконання обов’язків. Боротьба з корупцією триває, арештований колишній прем’єр Влад Філат, який очолював Ліберально-демократичну партію. Це партія, яка взяла на останніх виборах, як і на виборах 2010 року, більшість голосів. У нас жорстка міжпартійна боротьба й неофіційно керує інша політсила — Демо-кратична партія. Філата заарештували за звинуваченням в отриманні 250 тисяч доларів хабара. Це стосувалося справи про крадіжку мільярда доларів з трьох банків Молдови. Цей хабар наразі не доведений, бо один з бізнесменів, Ілан Шор, начебто сам прийшов з повинною і визнав, що дав Філату хабар — 250 тисяч доларів.

Нас це не радувало, ми хотіли, щоб розпочалася справжня боротьба з корупцією, але боротьба ведеться проти однієї партії. Наші правоохоронні органи використовуються в цій боротьбі як інструмент. Вони не є незалежними, вони не працюють неупереджено. Маємо з ними проблему. Після цих випадків формується така думка, що у Молдові на будь-кого можна відкрити кримінальну справу і за кожним з нас можна стежити. В інтернеті з’явилися численні телефонні розмови Філата з різними чиновниками, а також було викладено відео колишнього прем’єра з однією молодою особою, зняте в готельному номері. А де права людини? Вже ніхто не застрахований, що його приватне життя не будуть знімати.

Вітіс Юрконіс: У масштабах Молдови це великі протести, вони мирні, що дуже важливо. Процес пішов, ми розуміємо, що в справі зав’язано багато політиків, однак зараз відбувається вибіркове правосуддя. Основне, щоб у державі не було безкарності, тому громадянське суспі-льство усвідомлює, що не можна спинятися лише на справі Філата. Той же Шор, який зізнався, що дав хабара, також має відповісти. А наразі цього нема.

Декотрі колеги з Європи побоюються, що це якась антиєвропейська кампанія, адже Філат вважається проєвропейським політиком. Але ми маємо чітко підкреслити, що інші, хто замішаний у цій справі, Шор (Ілан Шор 28 років, народився в м. Тель-Авів, мільйонер, нещодавно

обраний мером міста Орхей. Дружина Шора, 37-річна російська поп-зірка Жасмін. — В.Г.) та інші — вони з тієї сторони, яка є проросійською. Це питання не геополітичної орієнтації, а питання прозорості у державі, і щоб усі замішані в корупційних злочинах відповіли за скоєне. Корупція не має ідеології, нема різниці, яку партію ти представляєш. Якщо ти корумпований, маєш за це відповісти.

Корнелія Козонак: У нас є протест «Громадянської ініціативи». Також є мітингувальники з проросійських партій Ігоря Додона та Ренато Усатого. Цим людям платять, щоб вони там тусувалися, їх добре годують, кухні працюють, чай-кава — завжди, скрізь світло, електрообігрівачі та електричні простирадла в якісних наметах. І російське телебачення — на великому плазмовому екрані. Ми почали розслідувати, скільки вони витрачають на день. Походження їхнього фінансування викликає багато запитань. Ми дивуємося, чому наші правоохоронці не зацікавляться, звідки у проросійських такі кошти. Зрозуміло, що з російських джерел, але це має бути задокументовано.

— А скажіть, будь ласка, яка конфігурація сил на молдовському Майдані? Скільки представників проросійських сил і скільки проєвропейських? Це дуже цікаво, бо з тієї інформації, що надходить до нас, не все зрозуміло...

Корнелія Козонак: Учасників проєвропейського протесту значно більше. Прихильники проросійських партій стоять на невеликій площі між будівлями, в яких розташовуються парламент і президент. Проєвропейські протестувальники стоять на центральному майдані Великих національних зборів біля Тріумфальної арки. Протести «Громадянської ініціативи» були дуже багатолюдними, виходило, як уже мовилося, понад 100 тисяч, і ці люди йшли не за гроші. Люди не планують розходитися. Вони вимагають відставки прокурора, директора центру боротьби з корупцією і дострокових виборів.

— Чи слідкуєте ви за подіями в Україні, зокрема на Одещині? Як просуваються антикорупційні реформи, ваше бачення?

Корнелія Козонак: В Україні після перемоги Євромайдану події розвиваються у швидкому темпі, в тому числі і в царині боротьби з корупцією. У Молдові, порівняно з Україною, боротьба з корупцією менш інтенсивна. В Україні відкрито більше баз даних, ніж у нас. У Києві я розмовляла з представниками багатьох організацій, журналістами та громадськими активістами і бачила багато хороших ініціатив. Ваші журналісти, які ведуть розслідування, співпрацюють з юристами, відслідковують хід розслідування і тиснуть на правоохоронні органи, щоб були притягнуті до відповідальності особи, про яких писали журналісти. Багато успішних розслідувань зробила програма «Наші гроші», завдяки її діяльності до бюджету було повернуто кілька сотень тисяч євро. У Молдові ми передаємо свої розслідування правоохоронним органам, нам повідомляють, що відкрито кримінальне провадження, а потім дізнаємося, що справа закрита.

Вітіс Юрконіс: Процеси відбуваються, антикорупційна робота триває, однак цього недостатньо. 16 листопада в Києві відбудеться велика конференція з протидії корупції, де запланована зустріч президента, представників ООН, Єврокомісії. Ініціатив багато. Вважаю, що громадянське суспільство та журналісти повинні бути консолідованішими і тоді вплив їхнього контролю буде набагато відчутнішим.