В Одеському обласному центрі української культури (ООЦУК) відбулися Народна академія творчості (друге засідання) та ХІІІ семінар-практикум «Зрима пісня». У заходах взяли участь народні умільці Одещини, Вінниці, Донецька, Дніпропетровська та Львова.

Тісна зала ООЦУК ледь вміщувала всіх за-прошених, хоча в одеських ЗМІ, мушу визнати, цей проект не був достатньо анонсований. Наприклад, автор цих рядків отримав повідомлення лише на церемонію відзначення активістів громадської організації «Одесі — 600», а відтак став свідком масштабного національно-культурного проекту.

Відкрився фестиваль виконанням знакових українських пісень, що символізують національну єдність — «Ой, роде наш красний» у чудовому виконанні Лізи Погодіної та популярної «Господи, помилуй нас», якою порадувала присутніх юна Катерина Кравчук. Зал вітав виконання цього твору стоячи.

Захід відбувся під егідою управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської облдержадміністрації. Привітати учасників з подією прийшли в.о. заступника голови ОДА Соломія Бобровська, начальник управління культури і туризму, національностей та релігій Олена Олійник та директор ООЦУК Валентина Вітас, які вручили нагороди найактивнішим популя-ризаторам декоративно-прикладного мистецтва та української народної пісні. Серед відзначених — автори та куратори виготовлення Рушника національної єдності України Зоя Пасічна та Валентина Штельмах.

Почесних грамот також удостоєні активісти ГО «Одесі — 600», які цьогоріч зробили прорив у справі утвер-дження науково обґрунтованої дати заснування Одеси. Це стало можливим завдяки підтримці різних структур та організацій, які також були пошановані на офіційному рівні: редакція газети «Чорноморські новини», Український дім Одеси, Чорноморське гайдамацьке з’єднання, «Укрпошта» та ГО «Простір свободи» (Київ). Координатор ГО «Одесі — 600» Валерій Ліверинов подякував облдержадміністрації, управлінню культу-ри і туризму, національностей та релігій ОДА і громадськості за підтримку зусиль в організації заходів з утвердження цієї історичної істини. Окремо хотів би сказати про патріотичний внесок скульптора Олександра Коваля. У грудні 2014 року митець відгукнувся на пропозицію автора цих рядків створити медаль, присвячену темі шістсотліття нашого міста, і сьогодні власним коштом уже вилив у бронзі дві ювілейні відзнаки.

Справжнє свято української пісні продемонструва-ли знані на Одещині колективи — фолькгурт «Зоре-цвіт» (художній керівник Елеонора Шапкіна) та фольклорний ансамбль «Джерела» Одеського державного училища культури і мистецтв ім. К.Ф. Данькевича.

Повертаючись до зачину статті, нагадаю, що в Україні понад 30% населення складають представники інших національностей. Не так давно в Одеській опері протягом кількох днів при повному аншлагу проходив фестиваль єврейської пісні і танцю. Його піар-кампанія розпочалася за кілька місяців, а напередодні в центрі міста на кожному кварталі волонтери, в тому числі з іноземним акцентом, роздавали запрошення на концерти. Ще й сьогодні рекламу цієї імпрези можна бачити на одеських маршрутках. Отже, грамотний менеджмент, що дозволяє донести до ширшого загалу високе мистецтво, свідками якого ми стали того дня, надзвичайно важливий.

П.С. Обнадійливо прозвучала заява згаданої Олени Олійник, яка пообіцяла докласти максимум зусиль щодо надання Одеському обласному центру української культури пристойнішого приміщення.

В.К.