На саміті лідерів двадцяти провідних держав світу (G-20), який відбувся на початку тижня в турецькому місті Белек (Анталія), «українське питання» із самого спочатку не було включене до основного порядку денного. Втім, цей порядок за кілька днів до зустрічі зазнав сильних змін. На перший план замість звичних економічних питань (кредитної політики, оподаткування, стимулювання інвестицій тощо) були винесені політичні проблеми. І, зокрема, проблема протидії світовому тероризму.

Замість економіки —

безпека

Головною причиною зміни порядку денного саміту G-20 стала серія терористичних актів, яка 13 листопада призвела до загибелі 129 осіб у Парижі. Як буває в таких випадках, керівництво країни, що постраждала від актів терору, змушене спішно реагувати, робити рішучі дії. В тому числі по лінії дипломатії. Франсуа Олланд так і вчинив.

Ще до проведення широкої антитерористичної операції в своїй столиці президент Франції зробив низку заяв, які закликають світове співтовариство тісніше об’єднатися проти організаторів терактів — бойовиків Ісламського держави (ІД), поширеної на території Іраку і Сирії.

Проти Ісламської держави вже діє широка коаліція із 60 країн світу, здійснюються регулярні бомбардування захоплених ісламістами територій з повітря, тому такі заклики не новина. Новиною є бажання Олланда підключити на союзницької основі до спільної боротьби з ІД Росію. Країну, яка зруйнувала систему міжнародної безпеки в Європі, країну, яка захищає терористичний режим Асада в Сирії, країну, причетну до актів масового терору на Донбасі.

Сам Олланд не зважився покинути Францію у важкий момент і на саміт до Туреччини не полетів. Але він явно розраховував, що лідери деяких країн — учасниць саміту G-20 поділяють його точку зору і готові розмовляти з президентом Росії Путіним на тему спільної боротьби з ІД. А за проведення широкої військово-повітряної, військово-морської і наземної операцій Росії проти Ісламської держави за-пропонують господареві Кремля бонус — ослаблення, а то й скасування санкцій, накладених у зв’язку з анексією Криму і вторгненням на Донбас.

Нічого подібного, однак, не сталося. На саміті G-20, як очікувалося, справді обговорювали ситуацію в Сирії та посилення боротьби зі світовим тероризмом. Як результат, схвалена спільна декларація, в якій про «широку коаліцію» — ні слова. Хоча підстави начебто є. Вожаки ІД відкрито погрожують терактами Європі і США. А 31 жовтня терористи Ісламської держави підірвали над Синайським півостровом ро-сійський авіалайнер, внаслідок чого загинули 224 людини.

Торгівлі з Путіним

не було

Вийшло, що у Заходу і в Росії тепер спільний ворог. Однак, зауважте, ніхто не збирається воювати з ІД у союзі з кремлівськими бандитами. В Анталії про це було заявлено ввічливо, але твердо, з дотриманням дипломатичного етикету. Обама, Кемерон, Меркель Путіну руку потиснули, поговорили на загальні теми і тільки. До «розміну» Ісламської держави і Сирії на Україну, про що перед самітом писали московські коментатори, справа не дійшла.

Не допоміг і «миротворчий» жест — відтермінування виплати тримільярдного боргу України перед російськими власниками українських облігацій. Кваліфіковані спеці-алісти швидко зметикували: дефолт за українськими зобов’язаннями обійдеться Москві дорожче, ніж Києву. У процесі обміну думками «щодо України» лідери західних країн після саміту G-20 про цю поступку навіть не згадали. А загальний підсумок — до повного виконання Мінських угод не може йти мова про послаблення або зняття санкцій, накладених США та ЄС на Російську Федерацію.

Що ж до думки Франсуа Олланда про розширення антитерористичної коаліції за рахунок залучення до неї Росії, то воно нереальне в основі. До жодної коаліції не бажає приєднуватися, перш за все, сам Путін. Йому потрібен, як мінімум, союз двох суб’єктів — Заходу і Росії. Причому союз рівноправний, що базується на розділі світових сфер впливу і паритеті в сфері ядерних озброєнь.

До утворення такого союзу, на думку ідеологів «русского мира», може призвести тільки серія воєнних і дипломатичних перемог Кремля над не здатними до опору «партнерами». І відновлення статусу спадкоємиці СРСР як наддержави. Для реалізації цієї мрії всі засоби згодяться. Від порушення підписаних Росією багатосторонніх і дво-сторонніх договорів до використання у своїх цілях вітчизняного та міжнародного тероризму. Ісламської держави в тому числі.

Посієш ненависть —

пожнеш вбивства

У другій половині минулого століття в СРСР і країнах соціалістичного табору були підготовлені і навчені кілька поколінь професійних терористів з країн Близького Сходу. В університетах і в тренувальних таборах їх виховували в атмо-сфері ненависті до західної цивілі-зації, в презирстві до демократії та свободи.

Отруєне насіння дало очікувані сходи. У поєднанні з примітивно сприйнятими догмами в Іраку і Сирії ці сходи призвели до утворення диктатур під прапором БААС, партій арабського соціалізму, світських держав за формою, але за змістом релігійних. Після краху СРСР «соці-алізм» з цих країн повністю випарувався, а релігійне бузувірство спливло на поверхню. Новостворена Ісламська держава — яскравий приклад цього.

Серед керівництва ІД є низка вихованих в СРСР воєначальників. Зокрема, кілька колишніх генералів з армії Саддама Хусейна. Нема сумнівів, що вихованці радянських чекістів, зберегли зв’язки з росій-ськими вчителями і здатні з ними співпрацювати. За непідтвердженими даними, в Москві заздалегідь було відомо про підготовку терористичної атаки в Парижі. Але ті, хто знав, мовчали — атака могла привести і справді привела Олланда в обійми Кремля.

Про те, що в ісламського тероризму спільні корені з російським тероризмом, свідчить і такий справді шокуючий факт. Цими днями московська газета «КоммерсантЪ» опублікувала фото терористів Ісламської держави, де представлено вибуховий пристрій, використаний для знищення російського авіалайнера над Сінаєм. Цей пристрій до дрібних деталей схожий на ті, що були застосовані під час відомих вибухів московських будинків на Каширському шосе і на проспекті Гур’янова в 1999 році.

Багато хто вважає, що ці вибухи організувала ФСБ. І вибухами проклала дорогу до президентського крісла Володимиру Путіну. Коментарі, мабуть, зайві, і продовжувати логічний ряд нема жодного бажання. І яка тут логіка? Терористи — просто вбивці. І крапка.