Такою була тема «круглого столу», який минулого тижня відбувся у Херсоні. У ньому взяли участь журналісти, науковці і представники громадських організацій з Одеси, Херсона, Миколаєва, Києва та Львова. Метою обговорення був пошук шляхів зменшення напруження агресії в українському суспільстві, попри війну на сході країні, економічну та полі-тичну нестабільності.

Як переконливо довела у своїй доповіді керівник проекту «Від мови ворожнечі до мови добра» доктор наук з соціальних комунікацій, декан факультету журналістики Одеської національної юридичної академії Тетяна Кузнецова (на знімку), «мова ворожнечі», коли будь-який опонент відразу нагороджується зневажливими прізвиськами і термінами, має різко негативний вплив на всі спроби мирного вирішення проблем. «Мова ворожнечі» виводить опонента за рамки того, з ким взагалі можна домовлятися, і тому єдиним розв’я-занням всіх проблем найчастіше приймається силовий варіант. Тобто знищення опонента...

«Мова ворожнечі», яка значно посилилася уже в ХХ столітті, привела до того, що, наприклад, в російській та українській мовах відбулося значне зменшення вживання слів, що містять у собі корінь «добр» і «благ»: із 644 слів наявних у словнику 1847 року, до 86 — в 2003-у.

У виступах голови благодійного фонду «Громадські інтереси та ініціативи» Олени Танасійчук, кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника НУ «Львівська політехніка» Олесі Павлінської та медіа-експерта Інституту журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка Світлани Привалової були розглянуті різні аспекти впливу «мови ворожнечі» на українське суспільство та проведено аналіз вітчизняних ЗМІ, які найчастіше вдаються до її використання. Зокрема, було проаналізовано частоту вживання таких слів, як «ватник», «москаль», «рашист», «рашка», «кацап», «колорад», «Лугандон» і «Мордор» тощо серед 50 найрейтингові-ших українських медіа. Тут лідерами стали «Корреспондент.net», 24tv.ua, TSN.ua, де ці слова вживаються частіше, ніж в інших ЗМІ, як при цитуванні, так і в авторських матеріалах.

У дискусії, участь в якій взяли голова Одеської обласної організації НСЖУ Юрій Работін, голова опікунської ради Миколаївського коледжу преси та телебачення В’ячеслав Головченко, студент інституту журналістики КНУ ім. Т.Г. Шевченка Ярослав Зубченко, студенти факультету журналістики ОНЮА Дарія Сметанко, Валерій Смалюх і Богдан Запиченко та журналіс-

ти херсонських ЗМІ, прозвучали різні думки і судження щодо по-рушеної теми. І все ж присутні зійшлися в оцінці, що застосування «мови ворожнечі», яка виникає через об’єктивні обставини й активно використовується як пропагандистський засіб, слід мінімізувати або взагалі відмовитися від неї, якщо говоримо про об’єктивну подачу інформації чи аналітичні матеріали.

Організаторами «круглого столу» в Херсоні виступили Інститут міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів і громадська організація «Інформаційно-дослідницький центр «Інтеграція та розвиток» за підтримки МЗС Німеччини.