Всесвітній день боротьби зі СНІДом, який традиційно відзначається 1 грудня, — це привід продемонструвати згуртованість та єдність у подоланні ВІЛ-інфекції, боротьба з якою залишається одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров’я.

За оцінками ВООЗ, Україна серед країн Східної Європи та Центральної Азії залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції. Загалом за оцінками, у Східній Європі та Центральній Азії кількість людей, які живуть з ВІЛ, уже перевищила 1,5 мільйона і щодня реєструються понад 400 нових випадків ВІЛ-інфекцій. Одещина, на превеликий жаль, і тут серед перших. Причому давно.

Прес-конференція з питань протидії ВІЛ/СНІДу відбулася в Одеському національному медичному університеті. Наша область, йшлося на ній, нині має гостру потребу в інфекціоністах, рентгенологах, фтизіатрах, сімейних лікарях, тоді як гінекологів і кардіологів підготували предостатньо. Часто вони навіть погоджуються працювати на чверть окладу. Водночас на вакансії вкрай потрібних фахівців непросто заманити навіть надбавками і пільгами. Особливо в сільську місцевість. Директор міського департаменту охорони здоров’я Ігор Шпак запевнив, що такий дисбаланс кадрів найближчим часом буде скориговано на користь посад, які залишаються дефіцитними для громади. Звертаючись до майбутніх медиків, які сьогодні визначаються із спеціалізацією, чиновник закликав їх до правильного фахового вибору, продиктованого власним сумлінням і патріотизмом.

Основне ж завдання акцій, запланованих на першу декаду грудня, повідомила завідуюча «Клінікою, дружньою до молоді» Людмила Кучеренко — звернути увагу наших громадян до того факту, що інфекція сьогодні вийшла за тісні рамки груп ризику і стосується всієї спільноти. Якщо раніше проблема ВІЛ/СНІДу зачіпала переважно наркозалежних людей, то нині основний шлях передачі — статевий. І хвороба торкається представників обох статей, переважно працездатних, віком 15—45 років. Медики закликали уважніше ставитися до свого здоров’я, шанувати родинні цінності, зберігати подружню вірність і не забувати бодай двічі на рік проходити медичне обстеження, щоб уберегти себе як від згубних інфекцій, так і від інших захворювань, які можуть нагадувати про свою присутність незначними симптомами, а часто й без них.

Нова хвиля інформаційної кампанії з профілактики ВІЛ/СНІДу під гаслом «Не дай СНІДу шансу!», яка триватиме впродовж першої декади грудня, має за мету об’єднати зусилля влади та міжнародних органі-зацій — Об’єднаної програми ООН з ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС) та компанії Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusam-menarbeit (GIZ) GmbH, яка діє за дорученням уряду Німеччини. Ця акція дозволить підвищити обізнаність про ВІЛ серед населення, популяризуватиме відповідальну поведінку, а також дозволить провести масове тестування на ВІЛ.

З-поміж масових профілактичних заходів, які на національному рівні проводяться вже вдруге, відзначимо, зокрема, ту, що відбулася 28 листопада в гіпермаркетах «Aшан» та «Рів’єра». У цих торговельних мережах було організоване безкоштовне добровільне, анонімне консультування і тестування на ВІЛ, вірусні гепатити В і С та сифіліс для всіх охочих. Учасниками акції в Одесі, за попередніми підрахунками, того дня стали майже три тисячі осіб. Торік обстежених було вдвічі менше. Тоді 22 особи були скеровані на дообстеження.

Як зазначалося на прес-конференції, Україна потрапила і до переліку 27 країн світу зі зростанням темпів поширення ко-інфекції (ВІЛ-інфекція плюс туберкульоз).

Відповідь України на епідемію туберкульозу сьогодні, говорили спеціалісти, як ніколи залежить від зовнішнього фінансування. Нинішня Національна програма боротьби з туберкульозом майже на 40% фінансується Глобальним фондом боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом і малярією. Планується, що 2016 року фонд ще надаватиме всю необхідну підтримку, у 2017-у відбудеться зменшення такої допомоги, а в 2018-у Глобальний фонд припинить фінансування цієї програми. Тоді ми повинні будемо дбати про себе самі. І саме тому дружні до нас країни та міжнародні організації допомагають нам адаптуватися, навчитися, зміцнити власні сили та віднайти внутрішні резерви. І, зрозумі-ло, виправити ті помилки, які були допущені. Скажімо, сервісним організаціям, що нині працюють у нас на гроші грантів, доручати (якщо вони виживуть без фінансування) бути виключно партнерами при міцній державній ланці протидії інфекціям, а не звалювати на них усю відповідальність за розгул хвороб. Які вони, за великим рахунком і при їхніх стараннях, так і не стримали.