У понеділок в Одеській мерії відбулося засідання депутатської комісії з питань законності, депутатської етики та регуляторної політики під головуванням Д. Балуха. Одне з питань, що обговорювалися, — внесення до порядку денного найближчої сесії міськради пункту щодо 600-річчя Одеси.

Участь у засіданні взяли двоє представників громадського об’єднання «Одесі — 600», які мали за мету пояснити депутатам нашу позицію.

Професор Тарас Гончарук (наскільки це було можливим з огляду на обмеження в часі виступу) розповів про позицію істориків, про те, що рескрипт, який називають «указом про заснування Одеси», насправді передбачав лише облаштування військово-торгового порту у вже існуючому місті, що записана в статуті міста дата «заснування» Одеси в 1794 році є кричущою історичною неправдою, а коректною та науково обґрунтованою є 1415 рік, коли наше місто (щоправда, тоді воно іменувалося Качибеєм) було відоме як «королівський порт» Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та короля Польського.

Окремо Тарас Григорович пояснив депутатам, чому з наукової точки зору не можна вести родовід Одеси від стародавніх греків: поки не заповнена 1000-літня лакуна в літопису поселення-попередника, порушується принцип безперервності.

Узявши слово, я намагався заспокоїти депутатів, що Геннадій Труханов марно боїться перейменування міста, бо нікому з людей зі здоровим глуздом, зокрема й членам ГО «Одесі — 600», і в голову не приходила думка про якусь там Кочубіївку. Розповів присутнім і про те, звідки ноги ростуть у цього чергового антиукраїнського міфу. Нагадав, що про Кочубіївку навесні цього року написав кореспондент «Комсомольской правды», а влітку цю тезу підхопила і поширила колишній координатор проросійського руху «Дозор». Така собі чергова страшилка для легковірних прибічників тези про «ісконно русскіє зємлі».

Як додатковий аргумент на підтвердження наведених Тарасом Гончаруком фактів про справжній вік нашого міста, я із задоволенням процитував статтю з авторитетного (в тому числі і для шанувальників «русского міра») джерела — «Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона», де чорним по білому написано, що заснований Качибіїв був у XV столітті, «досить важко» завойований у 1789-у, а в 1794-у Хаджибей перетворений у військово-торговельний порт і перейменований в Одесу. (До речі, такі ж відомості про наше місто подає і «Большая советская энциклопедия» — прим. Ред.).

Під час зустрічі з’ясувалося: депутати думали, що оскільки ми прийшли на засідання комісії, то це саме ми подавали до суду (мається на увазі рішення суду, яке зобов’язує міську раду внести до порядку денного сесії питання про 600-річчя Хаджибея-Одеси). Ми їм пояснили: хоч до суду подавали не ми, але з рішенням, що міськрада повинна розглянути питання віку Одеси, повністю згодні. Пояснили їм і те, що кінцевою метою бачимо відмову від імперського міфу — вкороченої історії Одеси та внесення змін до статуту міста, щоб відомості, записані в ньому, відповідали історичній, науково доведеній правді, тобто визнання 600-річного віку Одеси.

На жаль, комісія, сформована з нещодавно обраних до міськради депутатів, залишилася глухою до наших аргументів, зосталася у полоні проімперської пропаганди і проголосувала проти внесення питання щодо 600-ліття Одеси до порядку денного найближчої сесії.

Віктор МИСЛИВЕЦЬ, член оргкомітету ГО «Одесі—600».

Від редакції. На сторінці спільноти «Одесі — 600» у мережі «Фейсбук» така позиція депутатів міськради не залишилася непоміченою. Ось, для прикладу, коментар, залишений відомим телеведучим, народним артистом України Богданом Чуфусом: «А коли дівчина виходить заміж і змінює прізвище, то її вік теж починається з дня шлюбу? Що за дурниці? Сотні міст у світі міняли свою назву, але вік залишався той, який визначили вчені-історики за даними, знайденими в документах, в архівах».