В один і той же час (з різницею у кілька днів) у господарському суді Одеської області розглядалися абсолютно тотожні справи. Позивач — той самий: комунальне підприємство «Видавництво «Чорномор’я». Третьою стороною в усіх трьох випадках виступала обласна рада в особі управління з майнових питань. Однакові й позови: про стягнення з відповідачів — редакцій трьох газет — заборгованості за надумані експлуатаційні витрати. За логікою, аналогічними мали б бути й судові вердикти. Аж ні. Три однаковісінькі справи і три зовсім різні ухвали: в позовних вимогах до однієї редакції відмовити повністю, позов до другої (через неявку на судові засідання самого ж позивача) залишити без розгляду, а з третьої — стягнути всю суму взятих зі стелі витрат, як-от за роботу ліфта, що багато років стоїть на приколі, або за вивезення снігу... ні, не взимку і навіть не в березні-травні, а посеред літа.

Я побував практично на всіх засіданнях, де слухалися ці справи. Як самі здогадуєтеся, було від чого обурюватися: «Ваша честе, де ж ваша честь?». Утім, представник позивача розтлумачив усе хоч і зверхньо, але просто: мовляв, кожен отримав своє, що і треба було показати. Так, так, не довести, а саме показати, продемонструвати, провчити.

Описане вище відбувалося навесні 2012 року, як тепер прийнято казати, за режиму Януковича. Здавалося, Революція Гідності змила той режим на звалище історії. Здавалося, в Україні, нарешті, запанує Закон і звертання до людей у мантіях «Ваша честь» набуде реального змісту. Здавалося, хотілося, вірилося... На жаль.

За результатами недавнього, грудневого, дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології, рівень недовіри до влади і правоохоронних органів не те що знизився, а істотно зріс. І, як не прикро, найбільша недовіра саме до жреців Феміди — суддів: мінус 75% (у 2010-у — мінус 45%). До тих, чия репутація мала б бути бездоганною, а честь — незаплямованою, ба навіть кришталевою. Не знаю, як часто судді перуть свої мантії, а чи замовляють нові, але знаю напевне: під чистою одежею не завжди буває чиста душа.

Одесит Олександр Федорович Дзигал не вірить нашим суддям і, запевняє, має на те підстави. Справа, пояснює, навіть не в тім, якого дочекається рішення, хоча, звісно ж, переконаний у своїй правоті, а в тому, що вже зараз, під час судового розгляду, порушуються його права, а сама справа фальшується. Відтак звертається за захистом із заявами-скаргами на неправомірні дії судів у Генеральну прокуратуру, Міністерство юстиції, профільні комітети Верховної Ради, Вищу кваліфікаційну комісію суддів. В останню інстанцію він поскаржився на неналежну поведінку судді Одеського апеляційного адміністративного суду Л.П. Шеметенко:

«...Вважаю за необхідне повідомити Вам про факти грубих порушень суддею Одеського апеляційного адмі-ністративного суду Шеметенко Л.П. норм права, неналежного ставлення до службових обов’язків та присяги судді під час розгляду адміністративної справи.

Так, я, Дзигал Олександр Федорович, в адміністративному і в судовому порядку оскаржував правомірність надання виконавчими органами Одеської міської ради дозволу на будівництво моїми сусідами багатоповерхової будівлі готельного типу, що зводиться поряд з моїм житловим будинком, однак через корумпованість чиновників і суддів при очевидних порушеннях отримав відмову у задоволенні моїх скарг та позову.

Зокрема, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2013 року у справі № 1522/24958/12 за вищевказаним позовом мені було відмовлено. За результатами розгляду моєї апеляційної скарги Одеським апеляційним адміністративним судом під головуванням судді Шеметенко Л.П. 16 жовтня 2013 року було ухвалено рішення про залишення без змін постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2013 року.

При цьому моя апеляційна скарга була розглянута за моєї відсутності без повідомлення мене про час і місце розгляду справи, чим мене було позбавлено права на участь у судовому засіданні, наданні додаткових доказів і пояснень.

Вказані рішення судів є незаконними і необґрунтованими, такими, що були ухвалені з грубими порушеннями процесуальних і матеріальних норм права, при очевидних порушеннях виконавчими органами Одеської міської ради законодавства України, та оскаржуються мною.

На цей час Одеським апеляційним адміністративним судом, суддею Семенюк Г.В., розглядається моя апеляційна скарга на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2015 року у справі № 1522/24958/12 про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2013 року.

Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року по справі за позовом Мельник В.В., Мельник Л.Г. до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа — Дзигал О.Ф., було ухвалено рішення про скасування реєстрації моєї декларації про готовність мого будинку до експлуатації.

Вказане рішення суду також є незаконним і не-обґрунтованим, прийнятим з формальних підстав, за відсутності зауважень до моєї будівлі з боку Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та без зазначення того, яким чином введенням мого будинку в експлуатацію порушуються права позивачів Мельників. (Позицію департаменту з цього питання див. нижче — Прим. М.Г.).

Одеським апеляційним адміністративним судом відкрито провадження за моєю апеляційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, якою було задоволено адміністративний позов Мельника Віктора Володимировича та Мельник Людмили Георгіївни до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб — Дзигала О. Ф., Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції в частині скасування реєстрації моєї декларації про готовність до експлуатації мого будинку, розташованого за вищевказаною адресою.

Справа знаходиться в провадженні судді Шеметенко Л.П., яка раніше у складі колегії суддів Домусчі С.Д. і Кравець О.О. переглядала справу №1522/24958/12 за моїм адміністративним позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, треті особи — Одеська міська рада, Мельник Віктор Володимирович, Мельник Людмила Георгіївна, Мельник Володимир Григорович, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконними дій, визнання незаконними нормативно-правових актів та їх скасування.

У зв’язку з цим я маю підстави не довіряти такому складу суду, і на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 27 КАС України заявив відвід судді Одеського апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П., який було відхилено судом. На обґрунтування відмови суд посилався на відсутність підстав до відводу, його необґрунтованість та надуманість обставин, на які я посилався.

Зокрема, суд посилався на те, що 16 жовтня 2013 року я та моя дружина, яка також є третьою особою у справі №1522/24958/12, були присутніми у судовому засіданні Одеського апеляційного адміністративного суду, надавали пояснення у судовому засіданні та були присутні при оголошенні рішення суду, що не відпо-відає дійсності.

У зв’язку з цим я звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи №1522/24958/12 і надання копії диску аудіозапису судового засідання від 16.10.2013 року.

Ознайомившись з матеріалами справи №1522/24958/12, я не знайшов у них доказів того, що я був сповіщений про місце і час розгляду моєї апеляційної скарги на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2013 року.

Разом з тим, у журналі судового засідання Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2013 зазначено, що я в числі інших учасників процесу був присутнім у судовому засіданні і надавав пояснення, тоді як фактично я не брав участі у цьому судовому засіданні, в чому я переконаний і про що відповідально заявляю.

Крім того, ознайомившись із аудіозаписом судового засідання Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, я не знайшов підтвердження того, що я та моя дружина були присутніми у судовому засіданні і надавали пояснення, оскільки аудіозапис вказаного судового засідання не містить даних мовлення учасників судового засідання.

Для з’ясування причин відсутності звукозапису судового засідання на наданому мені диску я звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із заявою про проведення дослідження.

Згідно з висновком експертного дослідження №17948/15-35 від 12.10.2015 року на компакт-диску, наданому на дослідження, міститься папка «Справа №1522_24958_12 від 16-10-2013.dir» зі звукозаписами, які, згідно із супровідною інформацією комплексу «Оберіг», є звукозаписами судового засідання від 16.10.2013. У зазначених звукозаписах, що містяться в семи файлах, зафіксовано лише шумові сигнали, тобто відсутня фіксація будь-якого мовлення учасників судового засідання, в тому числі і моє мовлення.

Аудіозаписи, що зафіксовані на наданому мені у суді компакт-диску, не відповідають журналу судового засідання від 16.10.2013 за кількістю та тривалістю записів.

Серед причин, що обумовлюють відсутність фіксації мовлення учасників судового засідання від 16.10.2013 у файлах звукозаписів на наданому мені судом компакт-диску, є неналежне функціонування комплексу «Оберіг», некоректні (невідповідні інструкції) дії користувача комплексу «Оберіг» та копіювання на компакт-диску аудіофайлів, що утворені не під час судового засідання...

Таким чином, вищевказані обставини свідчать про упередженість суду і незаконність його дій та наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в зв’язку з порушенням мого права доступу до правосуддя і принципів законності і гласності судового процесу, оскільки справа була розглянута колегією суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі Шеметенко Л.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О., за моєї відсутності, а постанова суду залишена без змін, при очевидних порушеннях виконавчими органами Одеської міської ради законодавства України, а також, можливо, містять ознаки кримінального правопорушення.

Відповідно до зазначеного вище, керуючись Законом України «Про статус суддів», прошу притягнути до відповідальності винних осіб, зокрема розглянути питання про наявність ознак кримінального правопорушення в діях судді Одеського апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П. та прийняти відповідне рішення...».

Як уже мовилося, відповідачі у згаданих справах Мельник В.В. та Мельник Л.Г. звернулися до суду з позовом-вимогою скасувати реєстрацію декларації про готовність будинку Дзигалів до експлуатації. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до ст. 49, 51 КАС України виступила із запереченням проти позову у повному обсязі, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У запереченні, зокрема, зазначається:

«...Реєстрацію декларації може бути скасовано лише у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.

Відповідно до п. 10 Закону України «Про регулювання у сфері містобудівної діяльності» та п.п. 19, 20 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, замовник відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій декларації, в свою чергу Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання до неї декларацій повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

У позовній заяві позивача не зазначено жодного пункту у декларації про готовність об’єкта до експлуатації... який не був заповнений у встановленому порядку. Також у позовній заяві не зазначено жодного пункту у декларації, в якому були би зазначені недостовірні дані...».

Судові слухання тривають. Олександр Федорович Дзигал, попри всі нинішні кривосуддя, вірить, що не за горами той час, коли звернення «Ваша честь» наповниться реальним змістом і всі, хто потребує захисту Феміди, дочекаються справедливих рішень.

До цієї теми «ЧН» ще повернуться.