Зміни в лавах уряду відбудуться, але вони не зачеплять прем’єра й частину ключових міністрів — стверджують політологи та частина депутатів від коаліції після того, як 16 лютого парламент оцінив роботу Кабміну як незадовільну, але голосів за недовіру уряду забракло, зазначає «Радіо «Свобода» (www.radiosvoboda.org).

Раніше президент Петро Порошенко закликав генпрокурора Віктора Шокіна піти з посади, а прем’єра Яценюка — провести глибоке оновлення Кабінету Міністрів. І представники коаліції, й експерти вважають економічні реформи уряду в цілому неефективними. Частина ж депутатів вбачають у невдалій спробі Верховної Ради відправити уряд у відставку дії представників великого бізнесу та збільшення їхнього впливу на Кабмін. Частина заявляє, що їхні голоси не враховані, і вимагає повторного голосування за недовіру уряду.

Оцінка «незадовільно», яку парламент 16 лютого поставив уряду Арсенія Яценюка за останній рік роботи, зумовлена незавершеними, а подекуди й штучно загальмованими реформами в економічній сфері, визнає в розмові з «Радіо «Свобода» виконавчий директор Центру економічної стратегії, член ради «Реанімаційного пакету реформ» Гліб Вишлінський. Цими ж негативами в роботі Кабміну він пояснює і падіння довіри до нього з боку простих українців.

«Основна проблема, через яку впала довіра до влади: не було критичної маси реформ і позитивних змін, які б оцінили в суспільстві. Єдина показова успішна реформа — газова: диверсифікація, прибирання частини схем. Ще з позитивів — жорстка бюджетна політика, відбулася фінансова стабілізація. Щодо інших реформ, то вони — часткові, непомітні або ж не мали ефекту в боротьбі з корупцією. Фірмовий почерк Яценюка — затягування реформ, якими держава була «вагітна», але які впливали на оточення прем’єра», — пояснює аналітик.

16 лютого пізно ввечері після звіту Кабміну Верховна Рада ви-знала його роботу незадовільною 247 голосами, однак вже за чверть години для проголошення уряду недовіри забракло 32 голоси.

Політолог Олеся Яхно вважає, що це означатиме збереження статусу-кво в українській владі, але наблизить дострокові парламентські вибори. Водночас фракції «Самопоміч» та «Батьківщина», які висловилися за недовіру уряду переважною більшістю голосів, посилять його критику. На ефективну законодавчу роботу ВР в координації з урядом нині надії мало, пише Олеся Яхно у себе у Facebook.

Зі свого боку, політолог Олександр Палій наголошує, що навіть відставка генпрокурора Віктора Шокіна сама по собі матиме позитивний ефект: вона, на його думку, зміцнить довіру до України західних партнерів. Раніше на необхідності такого звільнення наполягали західні політики, зокрема віце-президент США Джозеф Байден.

Протилежну оцінку подіям дає депутат від «БПП» Мустафа Найєм. Він говорить про те, що провал голосування свідчить про змову бізнесменів Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського і (можливо) Петра Порошенка та їхній вплив на пов’язаних з ними депутатів. А відтак, про зміцнення довіри до української влади після цього не йдеться.

Своєю чергою, депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко заявляє, що голосував за недовіру уряду, але система не врахувала його голосу. Він готовий пройти поліграф, щоб підтвердити цей факт. І Луценко, й інші депутати, які заявляють, що їхні картки не спрацювали, мають намір домагатися повторного голосування за недовіру Кабміну.

Перед звітом уряду свою позицію про необхідність його оновлення озвучив президент України Петро Порошенко. В офіційному зверненні глава держави закликав генпрокурора Віктора Шокіна піти у відставку і виступив за повне перезавантаження уряду.

«Кабінет Міністрів зробив чимало для порятунку країни, стабілізації економічної ситуації і старту реформ. Але суспільство явно вирі-шило, що помилок більше, ніж досягнень, і відмовило міністрам в довірі. А хіба не ясно, що проводити успішні реформи може лише уряд, який користується достатньо високою підтримкою співгромадян? Щоб відновити довіру, терапії вже замало, потрібна хірургія. Момент для часткового оновлення Кабінету Міністрів упущено. Про нього надто довго говорили, і в результаті — «забалакали», — заявив президент.

Політолог Вадим Карасьов припускає: оскільки президент виступає за оновлення уряду, а парламент роботу Кабміну визнав незадовільною, але для його відставки забракло голосів, оновлення уряду таки відбуватиметься. Щоправда, нові призначення не представлятимуть політичних інтересів більшості фракцій коаліції і водночас не йтиметься про прихід нової команди «реформаторів-технократів», прогнозує Вадим Карасьов. Утім, на думку політолога, в уряді залишаться такі прихильники реформ, як міністр фінансів Наталія Яресько, міністр аграрної політики Олексій Павленко, можливо, міністр соціальної політики Павло Розенко.

«Тим часом, чи працюватиме далі міністр інфраструктури — під питанням, міністр охорони здоров’я — також, міністр енергетики — під питанням. Можливо, буде створена посада першого віце-прем’єр-міністра, якщо була така негласна або кулуарна домовленість між президентом і прем’єром, туди буде делегований представник президентської команди Віталій Ковальчук, нині перший заступник голови Адміністрації президента. От вам і все глобальне перезавантаження. А «Батьківщина» свого міністра уже відкликала (міністра молоді та спорту Ігоря Жданова — Авт.), але не знаю, погодиться на це парламент чи ні. Однак ця політична сила вже точно відмежується від уряду, як відмежувалася від нього «Самопоміч», — підсумовує аналітик.

Раніше, за два тижні до заслуховування звіту уряду, політтехнолог Тарас Березовець припускав, що суттєвого оновлення складу Кабміну не відбудеться і що прем’єр збереже посаду. Оскільки, за його даними, президент і прем’єр подолали ті розбіжності, які мали, а заяви про звільнення уряду після його звіту — це «відволікання уваги».

(«Copyright © 2015 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»).