В офісі управління патрульної поліції у місті Одесі, що на Академіка Корольова, 5, громадські діячі та журналісти минулого четверга, 7 квітня, обговорювали з правоохоронцями, як ефективніше розповідати у ЗМІ про їхню роботу. На зустрічі були присутні редактори та журналісти провідних одеських телеканалів, газет та інтернет-ресурсів, що висвітлюють цю тематику.

Нагадаємо, патрульна поліція виконує функції з підтримання публічного порядку і забезпечення безпеки на вулицях міста і на дорогах, а також запобігання злочинам через ведення автомобільного та пішого патрулювання.

Трохи статистики. В Одесі, за даними на 2016 рік, проживає 1029650 осіб. Довжина доріг у місті — 879 кілометрів. Дата початку роботи патрульної поліції в Одесі — 25 серпня 2015-го. Загальна кількість працівників цієї структури — 869, у тому числі 195 жінок та 674 чоловіки. Загальна кількість патрульних, які безпосередньо чергують на вулицях міста, — 785, з яких 160 жінок та 625 чоловіків. Одесити вже звикли до машин з написом «Поліція», які рухаються містом з синіми проблисковими маячками. Наш спокій охороняють 86 автівок «Тойота Пріус». Одна патрульна бригада за добу чергування проїжджає у середньому 300 кілометрів. Також за добу в середньому відбувається 500 виїздів за зверненнями громадян. А з початку роботи і по кінець березня патрульна поліція Одеси виїжджала за викликами громадян 105000 разів. Кількість затриманих від початку роботи патрульної поліції в місті — 3916 (станом на 25 березня). За цей же період складено 25210 адміністративних матеріалів за порушення правил дорожнього руху.

Як уже мовилося, метою зібрання було обговорення питань взаємодії поліцейських та журналістів, обмін думками, пошук нових форм комунікації. Зустріч проходила у форматі відкритого діалогу.

Патрульна поліція — нове явище для України. Це відкритий новий орган, який хоче ділитися інформацією, так стверджували представники поліції. Натомість журналісти зауважили, що, наприклад, колишнє керівництво ДАІ Одеси було більш відкритим до спілкування з медіа, ніж сьогоднішні очільники патрульної поліції. Телевізійники тоді мали змогу брати участь у патрулюванні і знімати сюжети, цікаві глядачам. Домовитися про подібне з нинішнім керівництвом правоохоронців — проблема. До речі, на зустрічі не було перших керівників — ні начальника управління патрульної поліції в Одесі Михайла Білецького, ні його заступника Євгена Стельмаха.

Ігор Сєдой, ведучий телепрограми «Зелений фургон», зокрема, зауважив: «Відомо, що в місті функції державтоінспекції тепер виконує патрульна поліція. У водіїв є чимало нарікань. Раніше на порушника Правил дорожнього руху автоінспектор складав протокол. Тепер замість протоколу — постанова. Це робить патрульний полі-цейський, який пройшов лише тримісячну підготовку і не завжди кваліфіковано тлумачить ПДР. Постанову про накладання штрафу за порушення ПДР тепер ухвалює полі-цейський, а не суд. А де ж презумпція невинуватості? Оскаржити постанову можна лише в суді, але, враховуючи великі ставки судового збору, до цього майже ніхто не вдається».

Альона Балаба, керівник Одеського кризового медіа-центру, поцікавилася: «Як поліція готується до трьох знакових дат — 10 квітня, 2 травня та 9 травня?»

Алла Марченко, начальник відділу прес-служби, на це відпо-віла: «Окрім того, що є ми, патрульна поліція, масові заходи, які проходять у місті, відпрацьовуються спільно з іншими правоохоронцями. Є кілька служб, які також у такі дні виходять на охорону громадського порядку. Це все відпрацьовується. Чому тут нема нашого заступника? Бо він перебуває на робочій нараді саме з питань проведення масових заходів, щоб максимально забезпечити правопорядок у місті».

Журналісти попросили розповісти про позитив. Ми бачимо, як поліція в різних містах України за-тримує «мажорів», великих начальників і навіть депутатів, яким при попередніх правоохоронцях можна було все. Колишня міліція на їхнє лихацтво закривала очі й мало честь не віддавала...

Інна Зільман, заступник начальника управління патрульної поліції у м. Одесі — начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення: «Співробітники одеської поліції по «гарячих слідах» затримали крадіїв авто, котрі орудували в місті понад 10 років і були невловимими. Привезли їх у райвідділ, а в тих, хто там чергував, як то кажуть, щелепи від здивування повідвисали... Дітей знаходили. П’ятирічну дитину, хвору на аутизм, — розшукали на роботі її маму. З’ясувалося, що мати самотужки виховує двох дітей, винаймає квартиру і не має можливості влаштувати їх у садочок. Один громадянин, який приходив скаржитися на працівників поліції, допоміг їм улаштуватися. Був випадок, коли машина привезла трьох дітей від 8 до 12 років, які довели свою матір до нервового зриву. Так «веселилися», що сусіди змушені були викликати наряд. Прийшла мати, втомлена, з роботи, а діти — некеровані. Патрульні у свій вільний час заїжджали до того помешкання: хтось прибирав, хтось прав, а хтось їжу готував. Поліцейські власним прикладом показали неслухняним дітлахам, як слід поводитися. Бувають і курйозні випадки: «Кицька на дереві, а в мене під ним дорога машина. Зніміть!» Від літньої жінки надійшов виклик, що в неї вдома живе перевертень. Приїжджаємо, нормальна адекватна жінка (не перебуває на психіатричному обліку), але перелякана, боїться. Перевірили — нікого там нема. Викликала вона нас кілька разів. Коли зрозу-міли, що це надовго, прив’язали до віника якийсь пакет, шнурки, зробили чудернацьку конструкцію і порадили: «Бабусю, якщо з’явиться перевертень, лякайте його!» Ви не повірите! Місяць не було ви-кликів. Через місяць дзвонить: «Ой, дитино! В мене таке горе, таке горе!..» Виявляється, донька старенької прийшла, щоб прибрати в квартирі, і ту конструкцію з віника пошкодила. Довелося нашим зробити нову. Маємо спокій — і ми, і бабуся».

«А чи є «чорний список» телефонів, за викликами з яких не виїжджаєте, бо знаєте, що це не серйозно?..» — поцікавилися журналісти.

— Ні, — запевнили поліцейські, — ми виїжджаємо на всі виклики. Тобто всі факти відпрацьовуємо.

Минув час, коли чимало людей шикувалися у чергу, щоб сфото-графуватися з хлопцями та дівчатами у новенькій формі. Патрульна поліція працює, і її будні не є легкими. Є здобутки, є помилки, хтось уже звільнений. Суспільство покладає великі надії на своїх охоронців і водночас є суворим суддею. Полі-ція потребує підтримки громадян. Хочеться вірити, що ця важлива реформа себе виправдає, що на наших вулицях таки стане безпечніше, що в поліцію і далі прийматимуть кращих, що ця служба буде престижною.

Інна Зільман вірить у своїх колег: «Молодь іде вперед, і ми змінимо країну на краще».