Цими днями в Одесі пройшла Школа європейських студій для студентської молоді Півдня України. Впродовж цілого тижня студенти різних вишів з Херсона, Миколаєва та Одеси навчалися, знайомилися, спілкувалися, створювали спільні проекти на тему європейської інтеграції України.

Як розповідає координатор проекту Володимир Гошулей, нинішня сесія Школи європейських студій — уже шістнадцята, проект триває з 2012 року і втілюється у різних регі-онах нашої країни. Загалом школа випустила понад 600 студентів.

П’ять днів особистої інтеграції в Європу, п’ять неповторних днів, кожен з яких сповнений зустрічами з цікавими людьми, набуттям нових знань та навиків у команді друзів-студентів, котрих об’єднують спільні цінності. Це було цікаво не лише для молоді, а й для почесних гостей, які приходили на зустрічі.

Напередодні спілкування зі студентами посол Королівства Бельгії в Україні Люк Якобс зазначив:

— Я з нетерпінням чекаю на спілкування з українською молоддю і мені цікаво не лише розповісти їм про Європейський Союз, а й дізнатися, що вони думають про Європу, чого прагнуть, що планують зробити в майбутньому. Адже Європейський Союз — це, перш за все, успішний проект, який дозволяє різним європейським країнам спільно вирішувати проблеми, що виникають. Бо ж чимало наших проблем — спільні, транскордонні, і вирішувати разом їх набагато легше. ЄС дуже приваблює сусідні країни, що показує приклад України, яка також прагне стати членом ЄС. Молоді українці, як і будь-які молоді люди, замислюються над своїм майбутнім: у якій країні вони житимуть далі? Європейська інтеграція для них дуже важлива, оскільки це шанс жити в нормальній країні, де поважаються права людей і влада служить громадянам, а не навпаки.

На запитання, чому наш шлях у Європу настільки важкий і тернистий, посол відповів:

— Дуже важка пострадянська авторитарна й олігархічна спадщина тягне Україну назад. Для інших європейських країн це не було настільки типовим. Але молодь це розуміє і може побороти минуле, рухаючись у бік справжньої демократії, верховенства права та демократичних цінностей.

Студії, що відбувалися впродовж п’яти днів, стосувалися різних питань європейської інтеграції. Вчені, політологи, експерти розповідали про актуальний стан взаємин між Україною та ЄС, європейці ділилися досвідом реформ, що відбулися у них, досліджували різні аспекти взаємин. Особливо цінними були навчання, де молоді українці ділилися власним досвідом європейської інтеграції, якому неможливо у когось навчитися — його потрібно пройти.

Так, випускники Школи європейських студій — головний редактор першого журналу про подорожі Україною La Boussole Тетяна Кості-на та громадський активіст Віталій Барбанець розповіли про те, як втілювали свої проекти.

Одеситка Марія Молчанова, випускниця європейської магістерської програми «Еразмус», презентувала можливості цього проекту для студентів-бакалаврів, що прагнуть отримати європейську освіту.

Марія з дитинства любить біологію, тож, закінчивши Одеську гімназію № 5, подалася у Київ вступати на біологічний факультет Національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Отримавши там базову осві-ту бакалавра, подала документи на європейську програму «Еразмус», яка дає можливість студентам інших країн отримати магістерську освіту в Європі, і виграла!

— В Україні існує такий стереотип, що європейський диплом — це престижно. Але я переконана, що якість навчання не залежить від місцерозташування вишу. Якщо ви їдете навчатися в Європу, це не означає автоматично, що вас навчать краще. А от для програми «Еразмус» обираються престижні, топові університети. Це дає гарантію, що навчання в Європі буде успішним.

Марія вважає, що міжнародний досвід — це те, що має бути частиною освіти для кожного:

— Програма «Еразмус» дає змогу зрозуміти інші культури. Ми всі маємо певні стереотипи, наприклад, що Франція — це круасани, Іспанія — тореадори тощо. За два роки навчання за програмою з біорізноманіття та екосистем я познайомилася з великою кількістю людей, які розвиваються, працюють у цій галузі. Це корисно навіть для того, щоб потім обмінюватися досвідом, запроваджувати та розвивати якісь спільні проекти. Велика перевага «Еразмусу» — навчання у змішаних міжнародних групах. Команда на одну програму набирається з різних країн. Я була єдиною українкою. У групі були студенти із Сербії, Камеруну, Танзанії, Ефіопії, Бангладеш, США, Малайзії, Індонезії, Португалії, Іспанії. Тобто вже всередині групи практично відбувається міні-модель міжнародного культурного діалогу. Навчання в Європі дає нам можливість зрозуміти менталітет людей, процеси, що відбуваються в тій чи іншій країні, та переоцінити те, що відбувається вдома.

Обираючи спеціалізацію навчання, — розповідає Марія, — ми не маємо змоги обрати певну країну чи певний університет — ми обираємо траєкторію, під час якої отримуємо можливість вчитися у кількох вишах. Так, я отримала базові знання у Флорентійському уні-верситеті, спеціалізацію вивчала у Брюссельському університеті, а практичних навичок набувала у Перуанському. В Перу ми повинні були проходити семестр поглибленого навчання біорізноманіття, але, приїхавши на місце, не могли відвідувати занять — їх не було, університет насправді не відповідав нашим вимогам. Довелося спілкуватися з адміністрацією «Еразмусу» щодо виключення Перуанського вишу з програми, в результаті чого співпрацю з ним заморозили на два роки. Хоча практику в тропіках ми все ж таки пройшли — саме в сезон дощів вирушили в експедицію у тропіки, де вивчали не зовсім «біленькі та пухнасті створіння»: павуків, зокрема тарантулів, саламандр, анаконд, інших плазунів. Було дуже цікаво.

Змінюючи країну, ми занурювалися в іншу культуру. Щоразу я дедалі більше усвідомлювала, що я — українка. Коли навчаєшся в Європі, розумієш, що інші люди сприймають твою країну вже не через новини по телевізору, а через тебе. Зважаючи на підвищений інтерес до України впродовж останніх років, з’являється відповідальність за те, що говориш, що робиш, як поводишся, — ділиться пережитим Марія Молчанова.

Результат її дворічної магістратури за програмою «Еразмус» — три магістерські дипломи: Флорентійського, Брюссельського та Перуанського університетів.

Програма «Еразмус» забезпечує студентів стипендією 1000 євро на місяць, ще 1000 євро надається раз на семестр на транспортні витрати, програма покриває також витрати за навчання в університетах.

А ще програма «Еразмус» пропонує можливості навчання не лише для бакалаврів, а й для магістрів, які хочуть отримати докторський ступінь у Європі, для волонтерів, які хочуть попрацювати в Європі. Детальніші відомості можна знайти на сторінці Представництві ЄС в Україні та на сторінці програми «Еразмус».

Щоб взяти участь у програмі для отримання магістерської освіти, розповідає Марія, необхідні п’ять базових документів: мотиваційний лист, диплом, резюме, рекомендаційні листи та мовний сертифікат. Причому, освіта бакалавра не мусить відповідати саме тій магістерській програмі, яку обирає студент, — дуже важливий у цьому випадку мотиваційний лист, де ви пояснює вибір. Скажімо, випускник хімічного факультету університету ім. Т.Г. Шевченка вивчав вино та виноробство, випускник інституту народного господарства — системний аналіз, і з ним разом навчалися біолог, архітектор, бухгалтер.

Марія Молчанова порадила студентам уникати будь-яких махінацій та напівправди — усі документи ретельно перевіряються. І не боятися отримувати новий досвід.

На питання, чим далі займатиметься випускниця європейських університетів, відповіла:

— Навчання у Європі, у новому мовному середовищі — це був виклик для мене. Я зрозуміла, що у нас, в Україні, — потужний людський та науковий потенціал, і він не лише спроможний на європейському рівні, але й конкурентоздатний. Я хочу розвивати вітчизняну науку, служити їй.

Молодь інтегрується в Європу — і залишається в Україні. Це чудова новина!