23-24 травня у Стамбулі пройшов перший в історії Всесвітній саміт із гуманітарних питань, у роботі якого взяли участь близько 120 глав держав і урядів. Загалом же прибуло понад шість тисяч делегатів – високопосадовців та громадських діячів. Втім, від країн «Великої сімки» на найвищому рівні була лише канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Головною метою саміту була консолідація зусиль міжнародного співтовариства в реагуванні на гуманітарні виклики, зумовлені катастрофами та збройними конфліктами, з метою зменшення страждань цивільного населення. У прес-релізі Секретаріату ООН говориться, що від часів Другої світової війни світ не бачив людських страждань такого масштабу, як сьогодні. Майже 60 млн осіб, половина з яких діти, змушені покинути свої помешкання у зв’язку з конфліктами, насильством. Сьогодні у світі налічується близько 130 мільйонів біженців і переселенців. А стихійні лиха за останні 20 років щороку призводили до збитків на суму 300 млрд дол і до погіршення життя 218 млн осіб.

У своїй доповіді «Єдине людство, спільна відповідальність» Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун закликав держави – члени ООН і гуманітарні організації відродити цінності гуманізму, згуртувати міжнародне співтовариство задля виконання основних завдань гуманітарної діяльності – таких, як запобігання конфліктам і припинення їх, дотримання правил ведення військових дій, усунення злиднів, інвестування в захист інтересів людства. Пан Гі Мун наголосив, що відчутного прогресу в цій сфері слід досягнути вже протягом наступних трьох років.

Виступаючи з вітальним словом перед учасниками саміту, Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив надію на ухвалення рішень, які допоможуть змінити життя мільйонів людей, що борються за виживання в умовах соціальних потрясінь і природних катаклізмів.

Президента України на саміті супроводжували народний депутат, уповноважений Глави нашої держави у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, народний депутат, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, міністр із питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш. З усіх українських міст лише Одеса була удостоєна запрошення на окремий у межах саміту форум «Засідання мерів: реакція міст на міграцію». За підсумками зустрічі Одеського міського голову Геннадія Труханова запросили для участі у Всесвітньому парламенті мерів, який пройде у вересні 2016 року в Нідерландах.

У своєму виступі в рамках Сег­менту лідерів Президент Укра­їни зазначив, що «універсальні цінності Статуту Об’єднаних Націй ставляться під сумнів одним із тих, хто покликаний їх захищати. Геополітичні амбіції ставляться понад принципи і норми міжнародного права, і навіть – понад людські життя». Петро Порошенко зазначив, що гуманітарні втрати від російської агресії проти України перевищили цифру 10 тисяч убитих, 20 тисяч поранених і близько 1,8 мільйона внутрішньо переміщених українських громадян. Виходячи з досвіду України щодо подолання російської агресії, П. Порошенко окреслив три ключові напрями реагування на конфлікти і гуманітарні виклики: по-перше, треба відновити повагу до міжнародного права та забезпечити ефективність міжнародних інструментів із метою врегулювання конфліктів та притягнення до відповідальності тих, хто їх розпочав; по-друге, слід бути об’єднаними та солідарними, рішучими та послідовними і демонструвати міцне політичне лідерство; по-третє, дуже важливим є завдання вчасно приділити увагу не лише вирішенню нагальних гуманітарних потреб, але й пошуку довготривалих рішень із метою запобігання виникненню конфліктів. П. Порошенко запевнив учасників саміту в готовності України зробити свій вагомий внесок у підтримку виконання «Порядку денного для людства».

У зверненні «Політичне лідерство для запобігання конфліктам і припинення їх», адресоване учасникам круглого столу, Президент України змушений був констатувати, що «мрія про гармонійний світ значно віддалилася сьогодні, ніж вона була вчора, оскільки цю мрію не всі поділяють, що демонструє сьогоднішня Росія, яка розглядає демократію як загрозу, а свободу як отруту». На думку Президента, свобода, демократія, вільне висловлювання думки, основоположні права людини є дорогоцінними активами, а не товаром, тому світ демократії та свободи не може толерувати такі речі, як насильницьке перекроювання кордонів та знищення прав національних меншин.

У кулуарах саміту Президент України спілкувався з іншими главами держав.

Під час його зустрічі з турецьким колегою було досягнуто домовленості про навчання трьох тисяч українських поліцейських і окремих підрозділів Національній гвардії у чорноморських сусідів. Відбулося й остаточне узгодження двох угод – про взаємний захист інвестицій та про уникнення подвійного оподаткування. Це відкриває нові можливості як для турецьких інвесторів в Україні, так і для українських – у Туреччині. Вирішено також активізувати переговори щодо зони вільної торгівлі – з метою усунення будь-яких перешкод в економічній співпраці. Співрозмовники обговорили нові двосторонні проекти в машинобудуванні, літакобудуванні, оборонній промисловості, домовилися про збільшення терміну дії національних віз для безперервного перебування українців на території Туреччини до 90 днів.

Основними у переговорах Пре­зидента України Петра По­ро­шенка та Прем’єр-міністра Королів­ства Нідерланди Марка Рютте були такі питання, як набуття чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, завершення процесу ухвалення Євросоюзом рішення щодо запровадження безвізового режиму для громадян України.

Основним підсумком Всесвіт­нього саміту з гуманітарних питань у Стамбулі стало формулювання комплексу добровільних зобов’язань переважної частини країн. Передбачено вжиття заходів, за допомогою яких світ зможе адекватніше реагувати на кризи, а також підвищити свою стійкість щодо соціальних потрясінь і природних катаклізмів. Якщо бодай десяту частину цих зобов’язань буде виконано, то вже буде велике досягнення.

Гуманітарний саміт у Стамбулі став поворотним моментом, який має призвести до зміни підходу глобального співтовариства до запобігання стражданням людей.

Активна діяльність Президента України у Стамбулі мала особливе значення напередодні саміту «Великої сімки» в Японії 26-27 травня, де розглядався увесь комплекс проблем, пов’язаних із російською агресією проти України, включаючи питання пролонгації міжнародних санкцій проти Росії через невиконання нею своїх зобов’язань згідно з Мінськими домовленостями.