Останній день травня в Одесі означився транспортною тематикою. У прес-центрі «Паритет» у рамках проекту «Стоп корупції на транспорті» відбувся «круглий стіл» на тему «Боротьба з незаконним перевезенням пасажирів в Одеській області», який став можливим завдяки підтримці міжнародного фонду «Відродження». Серед учасників — перевізники, представники громадських організацій, поліції, контролюючих органів, державної влади та місцевого самоврядування.

Аби учасники обговорення краще зрозуміли всю транспортну картину Одещини, організатори представили результати соціологічного дослідження сфери перевезення пасажирів у нашому регіоні. Опитували три сторони: пасажирів, які користуються послугами громадського транспорту, представників виконавчої влади, тобто організаторів перевезень, та самих перевізників. Було дві локації — Одеса та область. З результатами ознайомила Лариса Акімова, доцент кафедри загальної психології ОНУ ім. І.І. Мечникова.

«У рамках громадської організації таке опитування проводилося вперше. Воно важливе для нас тим, що дає змогу побачити різні точки зору, уявлення різних представників транспортних перевезень. Це допоможе об’єктивно оцінити реальну ситуацію у сфері перевезень громадським транспортом», — зазначила вона. Те, наскільки по-різному уявляють транспортну проблему учасники перевезень, дослідження показало вже з перших питань. Проблему низької якості громадського транспорту пасажири пов’язували винятково з діяльністю перевізників. Ті ж називали свої причини — недосконале законодавство, корупційну складова, погані дороги, недостатній контроль за виходом перевізників на ринок транспортних послуг та регуляція їх діяльності (нелегальні перевізники). «Що ще нам дає це анкетування? З його допомогою ми можемо скорегувати ті суперечки і конфлікти, які виникають у сфері перевезень між всіма учасниками цього процесу», — зазначила психолог.

Усього в опитуванні взяли участь 1053 пасажири-одесити та 100 з області. З міських перевізників відгукнулися 10, обласних — 14, а також 8 представників виконавчої влади, що працюють у різних органах по області. Відповіді різні. Задоволені обслуговуванням в Одесі 28% пасажирів, незадоволені — 41%, відмовилися відповідати — 31%. В області зі ста опитаних 30 усе влаштовує, 50 — категорично незадоволені і 20 — у роздумах.

Пасажири-одесити активно говорили про існування багатьох транспортних проблем. Анкетувальникам вони назвали аж 314. В області вказали лише на 17 проблем. Якщо їх не вирішити, запевняли громадяни, про покращення якості транспортних послуг можна забути. Серед найвагоміших у місті, за словами Лариси Акімової, є три. Перша — відсутність комфорту під час поїздок (переповнені автобуси, антисанітарія в салоні, низький рівень обслуговування водієм). Друга — значні часові затрати (для прикладу, іноді із житломасиву Котовського, у час пік, а тим більше, якщо ще й трапилася десь аварія, добиратися доводиться понад дві години, тоді як до бабусі в Черкаську область машиною я можу доїхати десь за 4,5 — 5 годин. — Прим. авт.), які часто виникають через недотримання водіями графіку руху та малу кількість транспорту на деяких маршрутах. Третя — проблема ненадійності руху, яку пасажири пов’язують із безпекою перевезень (в Одесі безпеку пасажири оцінюють за тим, як водії дотримуються правил дорожнього руху; в області цей фактор співвідносять із «роботою» на маршрутах кримінальних елементів — кишенькових злодіїв; велику роль відіграють і технічні несправності транспорту). Говорячи про ненадійність, пасажири також називають відсутність загальнодоступного розкладу руху автотранспорту, кількості рейсів на маршруті та розкладу руху у вихідні і святкові дні. Скаржаться й на особистісні якості водіїв, котрі дуже часто поводяться грубо, користуються нецензурною лексикою, під час руху розмовляють по мобільних телефонах, курять, а то й сідають за кермо із запахом алкоголю.

Самі ж перевізники ситуацію бачать зовсім в інакшому світлі. Хоча тут слід дещо зауважити: не всі вони, кажуть організатори дослідження, відповідали на поставлені питання щиро. Достовірності опитування, впевнений керівник проекту «Стоп корупції на транспорті» і модератор «круглого столу» Леонід Штекель, завадила сама його форма. Анкети транспортникам в Одесі особисто в руки видавав начальник управління морегосподарського комплексу, транспорту і зв’язку Олександр Ілько. При ньому вони їх заповнювали і йому ж віддавали. Отже, можна припустити, що на організацію руху міською владою перевізники не скаржилися свідомо. І результати це підтверджують. «На питання щодо того, як оцінюють організацію перевезень виконавчими органами влади, 92% перевізників дали позитивну оцінку, негативну — ніхто і 8% утрималися», — зазначила Лариса Акімова.

В області ситуація така. Анкети отримали всі, але відповідали на них лише ті, хто хотів. Це позначилося на результаті. «Лише 14 перевізників заповнили анкети, інші або просто проігнорували, або заповнили неповністю, що не дозволило обробити дані. По області позитивну оцінку дають 50%, негативну — 8%, утрималися — 32%», — розповіла психолог. Неактивну участь в опитуванні серед обласних пасажирів і перевізників експерти пов’язують з їхньою недовірою до громадських транспортних організацій.

Щодо проблем, на які вказують перевізники. Ключова з них — невраховані фінансові втрати. Тут три вектори: витрати на перевезення пільгової категорії громадян, які перевізники передбачити не в змозі і які їм ніхто не компенсує, хоча законом така компенсація передбачена; витрати на технічне обслуговування транспорту, його постійні ремонти через погані дороги загального користування; зниження обсягу перевезень через вихід на ринок нелегальних перевізників. Друга за значенням проблема — тиск з боку владних структур, замість взаємодії і співпраці. Тиск, за даними анкет, чинять фіскальні структури (йдеться про систему оподаткування, високі відсотки за кредитами, лізингом). Є проблеми і в роботі суміжних структур: основне тут — повернення коштів автовокзалами та автостанціями і вибір самих пасажирів, які частіше надають перевагу нелегальним перевізникам (люди не хочуть стояти в чергах і платити більше, оскільки з нелегалами домовитися простіше). Третя проблема — корупційна складова в галузі. Вона, зокрема, полягає у вимаганні надання безкоштовного проїзду з боку різних контролюючих органів, у витратах на протидію кримінальним елементам для забезпечення власної безпеки і збереження свого транспорту. Четверта проблема — за-провадження інноваційних технологій.

P.S. Про які проблеми перевізники говорили відкрито вже на самому «круглому столі», читайте в наступному номері «ЧН».

І.Д.