Міністр інфраструктури України Володимир Омелян (на знімку) 1 червня провів в Одесі брифінг за підсумками міжнародного форуму «Торгівля, транспорт, митниця: діалог, співпраця, координація» та дванадцятого щорічного засідання Міжурядової комісії ТРАСЕКА.

Охочих послухати посадовця зібралося чимало.

— Дуже приємно, що ми зараз в Одесі. Це величне місто, з давньою історією, й абсолютно правильно, що такі великі міжнародні заходи відбуваються саме тут. Сьогодні проходить п’ятнадцятий, ювілейний, транспортний форум, у роботі якого беруть участь представники 20 країн. Це держави Європейського Союзу, Азії, інші держави, низка міжнародних організацій, представники Єврокомісії. Ми вибрали абсолютно правильний шлях: Україна повинна повернути собі статус транзитної країни. Ми повинні знайти гнучкі, але правильні логістичні рішення для того, щоб транзит ішов через Україну, щоб ішов безперешкодно, швидко й надійно. Це той тренд, у якому рухається увесь світ, це той тренд, у якому повинна бути Україна, щоб закріпитися на позиціях, які забезпечують конкурентну спроможність. Хочу подякувати учасникам форуму та пресі за увагу.

Далі пан міністр відповів на запитання журналістів.

— Чи є визначена схема приватизації портів? За якою системою вона повинна відбуватися?

— Насамперед, ми говоримо не про приватизацію портів, ми говоримо про приватизацію стивідорних компаній. Моряки та фахівці морської галузі добре знають цю різницю. Наразі всі порти перебувають у списку стратегічних об’єктів, заборонених до приватизації. Це рішення за Верховною Радою. Водночас, виходячи з того аналізу, який є у міністерстві, виходячи з тих тенденцій, які спостерігалися упродовж 25 років, оренда далеко не найкращий спосіб розпорядження державним майном. На жаль, від цього держава і, в першу чергу, платники податків втрачають дуже багато.

Ми хочемо перейти до ефективнішого способу управління. Це може бути шляхом концесії чи шляхом приватизації. Але, знову ж таки, це одне із питань реформування морської галузі. Саме тому 10 червня я запросив усіх представників — профспілки, морські порти, адмі-ністрацію морських портів України, знаних фахівців, як українських, так і закордонних, щоб ми спільно, за круглим столом у міністерстві, обговорили сучасний стан того, що насправді відбувається у морській галузі.

Які зміни необхідні? Насамперед це створення, нарешті, морської адміністрації, яка не буде під впливом політичних сил, політичних призначень, лобістів, а справді фахово відстоюватиме інтереси галузі, інтереси людей, які у ній працюють. Друге питання — це реформування адміністрацій морських портів України. Це має бути мобільна, високоефективна структура. Яка не матиме такої кількості людей і такої кількості функцій, що є сьогодні і що спричиняє, на жаль, неефективність, а подекуди і зловживання. Ми всі про це знаємо і повинні про це говорити. Третій елемент, який дуже важливий, — це конкурентоздатність українських портів у Чорноморському басейні. Українські порти експорто-орієнтовані, але ми щороку втрачаємо транзит вантажів через проблеми митного оформлення товарів, через недосконалу логістику. Потрібна публічна дискусія, що насправді відбувається в морській галузі, які заходи ми повинні втілити, з яким баченням ми це готові обговорити. Приватизація, концесія — це насправді важливе питання, але це лише один із складових елементів для обговорення.

Моє бачення таке: управління портами має бути так само децентралізоване. В наглядових радах портів повинні бути представники місцевих громад, колективів, представники міністерства та уряду. Така модель є життєздатною і вона готова реагувати на світ, який змінюється. Ми застигли у дев’яностих — двотисячних роках і робимо вигляд, що нічого не відбувається.

— Чи врахована думка начальників портів при обговоренні проблеми?

— Ми запросили всіх учасників процесу до дискусії. Нема жодного винятку. Капітанів, директорів державних підприємств, Адміністрацію морських портів України, експертів і бізнес у тому числі. Бізнес має щоденні контакти з владою, він знає всі плюси й недоліки. Ми повинні спільно опрацювати форму, яка задовольнить усі сторони і дасть поштовх для розвитку морської індустрії.

— Чи можливо прискорити проходження вантажів «Шовковим шляхом»?

— Швидкість поки що залишається у рамках запланованих дев’яти—дев’яти з половиною днів. Це насправді абсолютно нормальний варіант, який за часом конкурує з російсько-білоруським варіантом через їхні території. Ми працюємо над пришвидшенням. Є два вузькі місця: поромна переправа Чорним морем і поромна переправа по Каспію. Ми зараз спілкуємося з операторами поромного сполучення, якщо вдасться налагодити співпрацю з ними, думаю, питання Чорного моря вирішимо. Є дуже активний діалог з Азербайджаном, по-перше, щодо здешевлення поромної переправи через Каспій, по-друге, щодо оптимізації маршруту сполучення у цьому регіоні.

— Одещина цього літа, скоріш за все, буде лідером серед приморських областей за відвідуванням туристами. Як ви оцінюєте стан повітряного, залізничного та автомобільного сполучення нашого краю зі столицею та іншими регіонами України?

— Нинішній рік ми оголосили роком відновлення автомобільних доріг в Україні. Уряд виділив на 2016-й безпрецедентну суму. Ми передбачаємо, що зможемо відбудувати десь 1700 кілометрів доріг по всій країні, у тому числі найбільш проблемних ділянок траси Одеса—Рені. Також запускаємо роботу з відбудови тих злітних смуг в аеропортах, які потребують першочергового ремонту. Це стосується й Одеського летовища.

Щодо залізничного сполученню є дві проблеми. Перша — налагодження графіку, зручного для людей. Друга проблема — у нас нема прямої залізничної гілки між Києвом та Одесою. Потяги курсують довгим маршрутом. Саме тому «Інтерсіті», яке мало б йти кілька годин, йде біля семи годин. Над цим ми працюємо, але, на жаль, це вже абсолютно інші капіталовкладення, набагато більші цифри. Ми ведемо переговори з окремими світовими компаніями, але треба розуміти, що цей проект не буде реалізований у цьому чи наступному році.

— І все ж, як ви оцінюєте, чи нормальне сьогодні автомобільне сполучення між Одеською та іншими областями?

— Думаю, всі, в кого не запитати, дадуть відповідь, що ненормальне. Перед тим, як будувати якісні дороги, ми повинні забезпечити ваговий контроль за транспортом, який рухається нашими шляхами. Для цього ми зібрали в міністерстві велику конференцію, куди запросили представників областей, правоохоронних органів, морських портів та бізнесменів. Відверто обговорили ситуацію. Якщо одесити, миколаївці, херсонці хочуть їздити якісними автошляхами — перевантаження не повинно бути в принципі. Ми в постійному контакті з очільником Одеської області. Можливості, які є в рамках фінансування і бюджету, використовуємо сповна. Сподіваюся, що цього року таки зможемо суттєво зняти напругу щодо траси Одеса—Рені. Одеська область активно фінансує цю дорожню магістраль, але ми повинні розуміти, що без створення дорожнього фонду якісного зрушення не буде. Без належного вагового контролю всі збудовані дороги будуть зруйновані через рік.

Ми стараємося максимально комплексно підходити до вирішення цих завдань. Ми готуємо пакет законопроектів щодо створення дорожнього фонду. Сподіваюся, за нього проголосує Верховна Рада восени цього року. Готуємо план децентралізації «Укравтодору». Щоб не було організації, яка замкнута в собі, сама продукує і сама споживає, а щоб вона займалася суто розподілом грошей на будівництво. Щоб будували інші компанії, які отримають таке право на тендерних прозорих засадах. Щоб кожна область, кожен район чітко отримували фінансування, яке їм належить.