8—9 липня у Варшаві проходив 27-й саміт НАТО за участю 18 глав держав, 21 глави урядів, 41 міністра закордонних справ і 39 міністрів оборони із 28 країн-членів Альянсу, а також 26 країн-партнерів. Було зареєстровано понад 2,1 тисячі учасників із 65 національних делегацій та міжнародних організацій.

Саміт НАТО у Варшаві набув особливої актуальності в умовах загострення проблем у Європейському Союзі в результаті майбутнього виходу з нього Великої Британії, а також на тлі агресії РФ проти України і спроб Кремля провести ревізію сталого світопорядку в Європі та інших частинах планети. До цього слід додати крайнє загострення нестабільності й екстремізму в Північній Африці та на Близькому Сході, а також виникнення внаслідок цього міграційної кризи у Європі.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ САМІТУ

8 липня, ще до відкриття самі-ту, генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг і керів-ники центральних органів Євросоюзу — голова Європейської ради Дональд Туск і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер — підписали декларацію про співпрацю між НАТО та ЄС, в якій зобов’язалися спільно протистояти «гібридним загрозам зі сходу і півдня» шляхом обміну інформацією, координації спільних дій у сфері кібербезпеки і посилення боротьби з масовою нелегальною міграцією.

Після цього глави 28 держав та урядів країн НАТО, а також Чорногорії, яка стала 29 членом Альянсу, провели перше засідання Північноатлантичної ради, де розглядалася стратегія зміцнення коаліційної оборони НАТО на довгострокову перспективу, в тому числі за рахунок реалізації «політики стримування Росії».

9 липня роботу саміту НАТО продовжило засідання, присвячене обговоренню ситуації в Афганістані. Потім відбулося друге засідання Ради НАТО за участю Європейської ради та Європейської комісії.

Завершився саміт засіданням Комісії «Україна—НАТО» за участю Президента України П. Порошенка. Незважаючи на те, що «українське питання» обговорювалося в кінці, однак воно було пріоритетним у роботі всього саміту, що знайшло своє відображення в прийнятих документах, зокрема, у Варшавській декларації НАТО (Warsaw Summit Communiquй) і Спільній заяві Комісії «Україна—НАТО».

На саміті у Варшаві були внесені корективи до стратегії НАТО — від стратегії страхування союзників у Європі Північноатлантичний альянс перейшов до стратегії стримування агресії РФ. Основним елементом стримування Росії буде нарощування військової могутності країн НАТО. Нагадаємо, що у травні 2010-го експертна група Північноатлантичного альянсу запропонувала розглядати «налагодження повноцінного і до-вірчого співробітництва з Росією однією з цілей НАТО»...

Після саміту Альянсу 4-5 вересня 2014 року у м. Ньюпорт (Південний Вельс) у НАТО розробили План дій щодо забезпечення готовності (Readiness Action Plan), згідно з яким були створені Сили швидкого реагування (40 тисяч військових) і Група надшвидкого реагування (5 тисяч). Альянс також створив вісім нових штаб-квартир у східноєвропейських країнах для координації передислокації військових частин і підрозділів та проведення навчань.

На Варшавському саміті було узгоджено рішення про розміщення чотирьох багатонаціональних батальйонів у Польщі, Естонії, Литві та Латвії, які стануть одним із елементів програми швидкого реагування НАТО. Чисельність кожного батальйону складатиме 800—1000 осіб, які змінюватимуться кожні шість місяців. Батальйони формуватимуться з військовослужбовців США, Великобританії, Канади та ФРН. Нові батальйони в країнах Балтії і Польщі з’являться вже у 2017 році. Їх дислокація сприятиме підготовці інфраструктури, яку, у разі виникнення потреби, посилять особовим складом, технікою та озброєнням.

Лідери країн НАТО обговорили також питання посилення присутності Альянсу у Чорному морі, на берегах якого розташовані три країни-члени блоку — Туреччина, Болгарія і Румунія. В останні два роки НАТО збільшило кількість навчань у Чорному морі і ввело місію повітряної поліції. Розглядається питання і щодо створення багатонаціональної бригади в Румунії. Ця пропозицію внесла румунська сторона з метою координації проведення навчань у Чорному морі. Питання розгортання додаткових військово-повітряних і військово-морських сил Альянсу в акваторії Чорного моря обговорять на засіданні Ради міністрів оборони НАТО в жовтні цього року.

На саміті досягли згоди про те, що НАТО переймає від США контроль над об’єктами ПРО в євроатлантичному регіоні (радар Х-діапазону в Туреччині, чотири есмінці ВМФ США в порту Рота в Іспанії, а також об’єкт системи протиракетної оборони Aegis Ashore в Румунії). При цьому в заключній декларації йдеться про те, що Альянс має намір завершити до 2018 року спорудження подібної системи протиракетної оборони в Редзі-ково (Польща), де Пентагон планує розмістити три батареї протиракет SM-3, а також потужний радар для виявлення балістичних цілей і наведення.

На саміті офіційно визнали кіберсферу «оперативним простором», який, так само, як наземний або повітряний простір, вимагає захисту від хакерських атак. Лідери країн НАТО взяли на себе зобов’язання щодо оборони кіберпростору. Таким чином, уряди країн НАТО повинні гарантувати безпеку власного кіберпростору, що посилить загальну безпеку Альянсу.

Очільники країн НАТО вирішили змінити підхід союзників до фінансування власної безпеки. З огляду на збільшення потен-ційних загроз більшість членів блоку погодилися довести оборонні витрати до 2% ВВП і більше. Очікується, що у 2016-у бюджет НАТО зросте на 3%, або на 8 млрд дол. У зв’язку з агресивною позицією Росії цього року більшість країн Альянсу планують наростити військові бюджети в середньому на 8,3%. Основними статтями фінансування в оборонному секторі європейських держав стануть модернізація бойової техніки і закупівля нових зразків озброєння.

Наступними членами НАТО в найближчі роки можуть стати Боснія і Герцеговина, Македонія та Грузія. У Швеції та Фінляндії активно ведуться дискусії про можливий вступ цих країн до Альянсу.

НАТО — РОСІЯ

Із 139 пунктів вже згаданої Варшавської декларації 15 присвячені аналізу та оцінці агресивної політики Москви щодо України.

Так, у п. 10 зазначається: «Дестабілізуючі дії і політика Росії включають: триваючу незаконну анексію Криму, яку ми не визнаємо і ніколи не визнаємо і яку ми закликаємо Росію припинити; порушення суверенних кордонів шляхом застосування сили; навмисна дестабілізація східної України; великомасштабні військові навчання, що суперечать духу Віденського документа; провокаційні військові дії поблизу кордонів НАТО, в тому числі в Балтійському і Чорноморському регіонах, а також у Східному Середземномор’ї; безвідповідальна та агресивна ядерна риторика Росії, демонстрація військової сили; неодноразові порушення повітряного простору союзників по НАТО».

У п. 16 підкреслюється, що «незалежна, суверенна і стабільна Україна, твердо віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки. Ми будемо твердо підтримувати суверенітет України та її територіальну цілісність у рамках її міжнародно визнаних кордонів і права України вирішувати своє власне майбутнє та визначати зовнішню політику без втручання ззовні, як це викладено в Гельсінському заключному акті. Ми рішуче засуджуємо агресивні дії Росії проти України і триваюче порушення нею міжнародного права і своїх міжнародних зобов’язань, що має серйозні наслідки для стабільності і безпеки всього Євроатлантичного регіону».

Далі в декларації підкреслюється, що Росія несе повну відповідальність за серйозне погіршення ситуації у сфері прав людини на Кримському півострові, зо-крема за дискримінацію кримських татар, і міститься засудження РФ за триваюче широкомас-штабне нарощування військових сил у Криму. Учасники саміту закликали Росію до мирного розв’язання конфлікту в східній частині України, який забрав уже близько 10000 життів, а також до реінтеграції районів Донецької та Луганської областей, контрольованих проросійськими бойовиками, що потребує безумовної реалізації Мінських угод. У документі також наголошується, що Росія продовжує свою цілеспрямовану дестабілізацію Східної України на порушення норм міжнародного права, продовжуючи постачати зброю, військову техніку та персонал, а також фінансову та іншу допомогу угрупованням бойовиків. У декларації міститься заклик до Росії утриматися від агресивних дій і використовувати свій значний вплив на бойовиків для забезпечення режиму припинення вогню і здійснення заходів щодо зміцнення довіри і роз-зброєння.

У своєму вступному слові перед початком саміту Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс не хоче нової «холодної війни» і продовжить шукати шляхи налагодження конструктивного діалогу з РФ, якщо «дії Росії зроблять це можливим». Єнс Столтенберг визнав, що хоч Росія «більше не є стратегічним партнером НАТО, але діалог з нею потрібно підтримувати». Але про яке «стратегічне партнерство» між РФ і НАТО може йти мова, якщо Кремль постійно протистоїть Альянсу, стверджуючи, що: цей безпековий блок — геополітичний проект США; вступ нових членів у нього загрожує Росії і створює нові розділові лінії в Європі; мета НАТО — стримувати, ізолювати і маргіналізувати Росію; Росія має право вимагати, щоб Україна ніколи не вступила в Альянс; НАТО спровокувало протести на київському Майдані; НАТО планувало розмістити кораблі і ракети в Криму; протиракетна оборона НАТО націлена на Росію?

Напередодні проведення саміту у Варшаві В. Путін заявив, що звинувачення на адресу РФ у невиконанні Мінських угод призведе до погіршення ситуації на європейському континенті. В. Путін постійно наполягає на тому, що «Україна повинна прийти до розуміння неминучості прямого діалогу» з підконтрольними Москві сепаратистами і терористами в «ДНР» і «ЛНР». При цьому він назвав неприпустимим «затягування української кризи та наполегливе бажання звинуватити в цьому Росію».

РЕАКЦІЯ МОСКВИ

Публікації у російських ЗМІ про саміт у Варшаві рясніють характерними заголовками: «Саміт НАТО у Варшаві може стати початком Третьої світової війни», «Після зустрічі Росія—НАТО почнеться переділ світу», «Путін повернув НАТО до життя», «Після саміту у Варшаві НАТО може припинити своє існування», «Саміт НАТО у Варшаві — Путін може бути задоволений», «саміт НАТО у Варшаві — саміт обману», «НАТО готується до війни», «НАТО йде на Росію» і далі в такому ж дусі.

Глава комітету Ради Федерації з оборони та безпеки В. Озеров вважає, що «керівництво НАТО на саміті у Варшаві демонструє політичний цинізм стосовно Росії, запевняючи, що посилення присутності Альянсу біля кордонів РФ не суперечить пошуку конструктивного діалогу з Москвою». За його словами, чотири додаткових батальйони НАТО в Східній Європі «це не така велика загроза для безпеки РФ», проте наближення своєї військової інфраструктури до російської території ви-кликає «нерозуміння загальних завдань, які можуть стояти перед Росією і НАТО з протидії сучасним загрозам». В. Озеров вважає, що «розгортання ПРО в Європі спрямоване проти Ро-сійської Федерації і може бути переоснащене із засобів ПРО в засоби доставки, в тому числі ядерної зброї».

Коментуючи підсумки саміту НАТО у Варшаві, перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Ф. Клінцевич вважає, що «розміщення батальйонів НАТО в Балтії і Польщі, вихід системи ПРО на початковий рівень готовності — це явна агресія... Не виключаю, що тепер може знадобитися 10—15 років, а то й більше, щоб повернути світ до вчорашнього стану»...

Глава комітету Ради Федерації з міжнародних справ К. Косачев написав на своїй сторінці у Facebook: «НАТО сьогоднішніми рішеннями зацементувала другу після Берлінської стіну в Європі. Всі рішення — з логіки протистояння часів холодної війни... Варшавський саміт — це саміт обману... Нас лякають не солдати, а політики, які, прекрасно знаючи, що за-грози від Росії нема, обманюють мільйони людей».

(Далі буде).