Минулого тижня завершила роботу четверта сесія Верховної Ради України восьмого скликання. Чим же вона запам’яталася? Перше, що постає перед очима, — напівпорожній зал, заблокована трибуна, шарпанина поважних дядечків у краватках і без, жонглерські маніпуляції з кнопками для голосування, а під завісу ще й баражування під куполом маленького безпілотника. Такі ось закарбувалися телевізійні картинки.

Недарма на підсумковій прес-конференції, на яку з’їхалися більше сотні журналістів з різних куточків країни, спікер парламенту звернувся до представників мас-медіа з пропозицією перестати показувати бійки, блокування трибуни та депутатів-прогульників і висвітлювати саме роботу Верховної Ради, бо: «поки телебачення транслює нескінченне шоу, Рада, більшість її депутатів займаються повсякденною копіткою працею, пишуть та приймають життєво важливі для країни закони».

Що ж відбувалося під час засідань четвертої сесії Верховної Ради восьмого скликання з точки зору європейської інтеграції України, виконання Угоди про асоціацію з ЄС і наближення до європейського законодавства? Безперечно, серед ухвалених законів та постанов, є і ціла низка тих, що наближають європейську інтеграцію нашої країни.

З-поміж них — чи не найважливіший екологічний закон № 2009а-д «Про оцінку впливу на довкілля», націлений на впровадження європейської моделі впливу на довкілля, що означає рівну відповідальність громади та бізнесу за завдання шкоди навколишньому середовищу та його охорону. Ухвалення цього документа — серед необхідних умов отримання інвестицій від Європейського банку реконструкції та розвитку й інших великих фондів, а також об’язкових вимог виконання міжнародних екологічних зобов’язань та уникнення санкцій.

Верховна Рада підтримала також законопроект №4484 «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби», яким передбачене спрощення процедури реєстрації лікарських засобів, які вже зареєстровані в ЄС, США, Швейцарії, Австралії чи Канаді. Також цей закон скорочує терміни прийняття Міністерством охорони здоров’я рішення про реєстрацію лікарського засобу до 10 робочих днів замість чинного раніше місячного терміну.

На виконання вимог, які висувалися до нашої країни у рамках запровадження безвізового режиму з ЄС, депутати внесли зміни до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень судового захисту іноземців та осіб без громадянства й урегулювання окремих питань, пов’язаних з протидією нелегальній міграції та до деяких законодавчих актів щодо особливостей подання посадовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобо-в’язання фінансового характеру в 2016 році. Останнім, зокрема, передбачено що вже цього року запроваджується електронна система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Якщо цей інструмент запрацює, ласі до наживи за кошт казни чи неправомірних винагород чиновники і посадовці змушені будуть десять раз подумати, чи варто спокушатися. У вільний світ дорога їм буде закрита, та й ми з вами, через декларації, бачитимемо, скільки заробили і скільки витратили ті, хто утримується на наші з вами податки, а також їхні родичі.

Ці закони відкрили шлях до скасування віз до країн ЄС. Тепер чекаємо зустрічного кроку від наших європейських партнерів.

Як зазначив Андрій Парубій, в останні місяці Верховна Рада взялася і за судову владу:

— Ні для кого в Україні не секрет, що наші суди були невід’ємною складовою корупційної моделі керування країною.

2 червня Верховна Рада ухвалила закон про судоустрій і статус суддів та внесла відповідні зміни до Конституції, закон про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, закон про виконавче провадження. Цими реформами започатковано оновлення всього суддівського корпусу, впроваджено переатестацію усіх, без винятку, суддів та звільнення за скороченою процедурою тих, хто не відповідає критеріям компетентності, обмежено суддівський імунітет, а президент і парламент втратили можливість впливу на суддів. Судді призначаються лише за прозорим конкурсом.

Без сумніву, ці зміни у судовому законодавстві наближають нас до демократичних європейських стандартів.

Але чимало завдань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС, Верховна Рада так і не виконала під час своєї четвертої сесії, відклавши їх на осінь чи й на невизначений час.

Важливий для співробітництва з питань юстиції, свободи слова та безпеки законопроект № 2353а «Про реструктуризацію боргів фізичної особи або визнання її банкрутом» так і не був розглянутий Верховною Радою через блокування трибуни представниками опозиції.

В останній день роботи парламент так і не спромігся ухвалити вцілому закон №2966-д «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у галузі енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП)». Документ, у якому містяться прогресивні норми щодо прозорого призначення членів НКРЕКП на відкритих конкурсних засадах, незалежності регулятора в ухваленні ним компетентних і справедливих рі-шень, відкритості та гласності процесу державного регулювання, Рада відправила на повторне друге читання, і він розглядатиметься вже у вересні. «Дуже шкода, — підкреслив спікер, — оскільки прийняття цього закону було умовою для отримання 600 млн євро траншу макрофінансової допомоги ЄС Україні».

Не дійшли руки і до важливого законопроекту «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству, про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», який має забезпечити українським виробникам можливість виходити на ринки Євросоюзу і повинен стати запорукою підвищення якості й безпеки харчових продуктів для українців.

Втім, голова Верховної Ради Андрій Парубій, підсумовуючи четверту сесію законодавчого органу, дав їй, скоріше, позитивну оцінку:

— У цьому парламенті вперше за 25 років ми маємо проукраїн-ську, проєвропейську більшість, вперше у нас — більше половини нових людей, з Майдану, з АТО, людей, які відчайдушно і самовіддано працюють, хоча, може, вони ще не достатньо навчені. Ми зробимо все можливе, щоб змінювати країну на краще. Ми не допустимо ніяких політичних криз, і я впевнений: для цього є всі підстави. Але ми повинні налагодити між собою діалог всередині Ради. Налагодження комунікації, спілкування — одне з найголовніших завдань, яке стоїть перед нами.

За результатами моніторингу Українського центру європейської політики, пише експерт Любов Акуленко в «Європейській правді», Україна повною мірою не виконала жодного зобов’язання, які чітко визначені в Угоді про асоціацію з ЄС на період з 2014-го по перше півріччя 2016 року. А це — прийняття 15 актів ЄС у сферах енергетики, транспорту, довкілля та громадського здоров’я й ухвалення окремого програмного документа Всеохопної стратегії імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів.

— Чи зробили нинішні народні депутати все можливе для прийняття потрібних для розвитку України проєвропейських законів? — запитую експерта Програми сприяння парламенту Володимира Крижанівського, депутата ВР першого скликання.

— Звісно, ні. Хоча частина парламенту намагалася працювати добре. Але інша частина намагалася приймати закони під себе і блокувати прийняття необхідних для країни документів. Утім, робота четвертої сесії цієї Ради була не найгіршою. Скликання часів Януковича — це було дно парламенту, але кожне наступне скликання буде кращим. Наш народ колись таки обере нормальних керівників, які зможуть гідно керувати державою. Адже ми — «гомо сапієнс», ми будемо розвиватися, мислити і поступово станемо розумнішими. Для продуктивної роботи парламенту повинен бути контроль з боку громади.