![]() |
|
![]() |
![]() |
Українсько-американське навчання «Сі бриз-2016» завершується. Цього року воно значно розширило свою географію. Активна фаза тривала з 24 по 30 липня. Після злагодження корабельних тактичних груп у морі, відпрацювання елементів з висадки морського десанту, виконання артилерійських стрільб та спільного плавання суден успішно проведена операція з безпеки у кризовому регіоні. Про деякі з епізодів навчань — нижче.
Водолазні спуски відпрацьовували на причалі Практичної гавані в Одесі. Тренування проводили під керівництвом досвідчених інструкторів з Велико-британії та США. Наші західні партнери привезли унікальне обладнання, яке полегшує роботу водолаза і зводить до мінімуму ризик для особового складу. Українські водолази вчилися користуватися найновішим спорядженням країн НАТО.
Василь Дехта, капітан другого рангу, заступник керівника навчань водолазів, розповідає:
— Обстановка зараз не дуже мирна, тому кораблі повинні бути готові до виконання різних завдань. Має бути впевненість, що судна стоять у безпечному місці. Для виявлення мін чи сторонніх предметів у місцях базування кораблів працюють наші водолази.
За стандартами НАТО, ризик для життя людини треба звести до мінімуму. Щоб виявити та ідентифікувати небезпечні предмети, використовуються спеці-альні роботи та підводні дрони, за допомогою яких оператор визначає, наскільки небезпечним є предмет та яким чином він встановлений. Для запобігання втрат серед особового складу знешкодження часто проводиться на відстані за допомогою керованих роботів. Ми вчимося працювати на цій техніці і впевнені, що надалі таке спорядження буде і в нас, ми будемо готові з ним працювати.
Водолази постійно підвищують свою майстерність. Нещодавно наша група брала участь у міжнародних навчаннях у Румунії. Крім пошуку, відпрацьовується багато інших елементів, серед них — допомога постраждалому. Під водою у людини може погіршитися самопочуття, вона може втратити свідомість. Наші водолази тренуються надавати першу допомогу товаришеві, який потрапив у біду. Для нас життя та здоров’я особового складу — пріоритет.
На запрошення американської сторони автор цих рядків у складі групи українських журналістів відвідав десантний корабель ВМС США USS Whidbey Island (LSD 41).
Командир судна Ітан Руле, молода людина, на вигляд ро-ків 35, привітав нас й особисто показав це тридцятирічне модернізоване диво військово-морської техніки, збудоване в часи президента Рейгана. Довжина — 190 м, ширина — 26 м, висота — 20 м, висота зі щоглою — 50 м. Палуба виглядає велетен-ською. Сюди можуть сідати вертольоти. Бачу на ній багато техніки: армійські вантажівки, військові «Хаммери» та джипи меншого розміру і навіть… трактор! Пришвартований позаду есмінець ВМС США «Росс» (за розмірами значно більший за нашого флагмана «Сагай-дачний») звідси виглядає маленьким.
Команда корабля — 350 військових моряків, серед яких чимало жінок. Тут також перебувають 350 морських піхотинців, а за потреби їх можна розмістити до 500. Командир веде нас на капітанський місток — серце корабля. Звідси відбувається керування судном та контроль усіх дій на ньому.
Island може перевозити багато різного обладнання: танки, гелікоптери, різноманітні машини для висадки десанту на берег, кілька суден на повітряній подушці. «Маємо свій госпіталь, у якому є навіть лікар-дантист», — розповідає командир. Проходимо повз гімнастичний зал з різноманітними тренажерами.
Спускаємося на нижню до-кову палубу. Тут прикріплені 15 плавучих гусеничних броне-транспортерів AAV-7 (згодом вдасться побачити їх у ділі), судна на повітряній подушці та інша бойова техніка, яка з цієї палуби для виконання бойових завдань може виходити у море, а потім сюди ж повертатися.
Два дні по тому випадає нагода спостерігати за висадкою американських морських піхотинців з великого десантного корабля ВМС США USS Whidbey Island на безлюдний берег Чорного моря між Миколаївкою та Лебедівкою.
Із суші район навчань охороняє Національна гвардія України, а з моря — флагман Військово-Морських сил України фрегат «Гетьман Сагайдачний», ракетний есмінець ВМС США «Росс», румунський корвет «Контр-адмірал Себастьян», турецький фрегат «Йилдирим», польський «Костюшко» та канадський «Шарлоттаун».
Світанок. Кораблі в морі ледь видно. Праворуч від них вдалині білий дим, який наближається, з нього виринають плавучі бойові машини і прямують до берега.
Лейтенант Марко Валензуела, командир підрозділу морської піхоти США, коментує:
— Дистанція від корабля до берега приблизно 8 тисяч ярдів (трохи більше 7 км). 15 десант-но-гусеничних машин-амфібій AAV-7, які ви бачите, броньовані, озброєні 50-міліметровими гарматами, можуть розвивати у воді швидкість 13 км/год., а на суші — 60 км/год. Здатні перевозити до 25 людей з озброєнням. У цій операції беруть участь 228 морських піхотинців США.
Після того, як перші два транспортні засоби дісталися берега, вони встановили патруль по периметру і розпилюють білий дим для того, щоб прикривати транспортні засоби позаду. Інші десантно-гусеничні машини-амфібії вийшли на берег і прослідували дорогою до своїх цілей. Сьогодні з нами працюють 14 українських військово-службовців, ми дуже щасливі тренуватися разом.
Прикриття з повітря забезпечують два українські гелікоптери Мі-24, вони передали сигнал, що всі транспортні засоби вийшли на берег.
«За легендою, транспортні засоби висаджуються для того, щоб зайняти позиції на мосту, розташованому неподалік. Там імітуватиметься захист важливої інфраструктури, яку хочуть знищити терористи. Ми працюємо у команді, щоб захистити міст. Після виконання завдання морські піхотинці повернуться на корабель», — зазначає заступник керівника навчання, капі-тан 2-го рангу ВМС США Кеннет Енгл.
«Основним завданням україн-ської сторони була авіаційна підтримка у ході морського десантування збройних сил США. Українська авіація імітувала прикриття висадки морського десанту, тобто вела умовний вогонь. Перед початком операції ви бачили літаки ВМС України. Вони імітували нанесення бомбового удару по противнику, який закріпився на береговій лінії», — каже заступник командира Одеського окремого батальйону морської піхоти підполковник Геннадій Шеремет.
За його словами, основне завдання навчань — відпрацювати тактичні навички з ліквідації диверсійно-розвідувальних груп, захоплення об’єктів спеці-ального призначення, а також десантування з моря та повітря. Зокрема морські піхотинці з України, Молдови та Грузії робили висадку з українського десантного корабля «Юрій Олефіренко».
НА ЗНІМКУ: машини-амфібії вишли на берег.
Фото Марії ГЕНИК та Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.
![]() Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
© 2005—2025 S&A design team / 0.005Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я» |