Згадаймо, 19 липня в Ізмаїлі, коли місто щойно почало оговтуватися від епідемії, що вчинила чимало галасу, до інфекційної лікарні з симптомами харчового отруєння знову стали масово звертатися городяни, зокрема й діти. Рахунок людей пішов на десятки. Було вирішено лікувати їх коштом міського бюджету.

За словами завідувачки відділу організації санітарно-гігієнічних досліджень райвідділу лабораторних досліджень Тетяни Пінк, усі пацієнти їли шаурму у фаст-фуді, розташованому на проспекті Суворова, 54. Негайно ж призначили епідрозслідування. Було залучено фахівців управління Держспоживслужби в Ізмаїльському районі, відділення організаційних санітарно-гігієнічних досліджень, управління економіки міськради. З'ясувалося, що кафе функціонувало, не маючи відповідного пакета документів. Підприємця не раз штрафували, а кафе опечатували, але знову й знову відкривали.

Пригода, що сталася невдовзі після спалаху пов'язаних із забрудненням води захворювань, який збурив усю країну, не могла не призвести до широкого громадського резонансу. Багатьом видалося, що життя в Ізмаїлі стає по-справжньому небезпечним. Деякі місцеві ЗМІ висунули до керівництва міста звинувачення в бездіяльності. Зокрема, з посиланням на завідувача кафедри Одеського медуніверситету, заслуженого лікаря України Миколи Голуб’ятникова, в одній з міських газет було заявлено, «що мер міста владою закону про місцеве самоврядування може закрити підприємство. Комісія з ТЕБ і НС має право моментально закривати всі потенційно небезпечні об'єкти… і все залежить від градоначальника».

Ізмаїльський міський голова А. Аб­рамченко, на відміну від ряду колег, активно веде свою сторінку в соціальній мережі «Фейсбук», де, крім того, що інформує земляків про перебіг робіт із благоустрою, висловлює свою позицію щодо гострих актуальних питань. Не став мовчати він і цього разу. Зокрема, ще раз нагадав, що про роботу кафе без відповідного пакета документів служби апарату виконкому протягом кількох років неодноразово повідомляли й до санепідслужби, і до прокуратури. Однак належного ефекту це не давало.

Двадцятого липня, після інциденту з масовим отруєнням шаурмою, кафе остаточно закрили. За даним фактом було порушено кримінальну справу. На екстреному засіданні комісії з ТЕБ і НС Тетяна Пінк, колись головний санлікар міста, повідомила: даний заклад не перевірявся у зв'язку з тим, що починаючи з 2011-2012 рр. такі об'єкти було віднесено до третьої групи ризику й вони підлягали перевірці раз на п'ять років. А виконувач обов'язків начальника управління Державної служби України з питань безпеки продуктів харчування та захисту споживачів в Ізмаїльському районі Михайло Бубновський підкреслив, що є мораторій на перевірки, і в таких закладах за якість, зокрема й безпечність, своєї продукції відповідає особисто підприємець.

І як тут не згадати ще один ізмаїльський інцидент, що призвів до справжньої трагедії. 11 січня 2015 року внаслідок вибуху газового балона та подальшої пожежі в кафе «Біля фонтану», розташованому в Грецькому сквері, постраждали дев'ять чоловік (один із них від опіків 80% тіла згодом помер). Згідно з висновками компетентних органів, причина трагедії – витікання газу з балона. Як з'ясувалося, кафе тривалий час було на реконструкції й відкрилося за місяць до пригоди. Органами державного нагляду ДСНС України в Одеській області об'єкт не перевірявся також у зв'язку з мораторієм. Скоріш за все, скориставшись із цього, власник кафе не подав необхідну за законом декларацію відповідності матеріально-технічної бази до норм безпеки. Як результат, органи ДСНС про початок функціонування кафе поінформовані не були, що й стало однією з основних передумов для трагедії.

Двадцятого липня комісія з ТЕБ і НС також створила робочу групу, яка приступила до перевірки всіх фаст-фудів, що працюють на території міста. З урахуванням продовження мораторію на перевірки в подібних закладах, здається, це єдиний вихід із даної ситуації. Бо, скоріш за все, не доріс іще ментально наш приватний підприємець до відповідальності за свої дії. Хоча, як казали ще класики, «немає такого злочину, на який не пішов би капітал заради 300 відсотків прибутку».