Кабінет Міністрів схвалив низку заявок на проекти, які будуть реалізовуватися за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Відповідно до реєстру заявок, опублікованого на сайті Мінрегіону, в Одеській області вже схвалений 41 проект на загальну суму 63 млн 188,7 тис. грн.

Тобто вже пішли реальні гроші на розбудову ОТГ. Прокоментувати непересічну подію ми попросили керівника Одеського офісу реформ Юлію МОЛОДОЖЕН.

— Пані Юліє, громади отримали реальні кошти, на які так очікували. Так очікували, що дехто навіть сумнівався у правдивості цих реформаторських обіцянок, що Київ отак просто, без «відкатів» та «особливих» умов, дасть гроші громадам і що мільйони витрачатимуться, як ніколи, прозоро й підзвітно людям...

— Так, держава дотримала слова. Хочеться, щоб люди знали про це. Із великим задоволенням назву схвалені проекти.

Найбільше їх — у Балтській ОТГ — 15. За рахунок держсубвенції там проведуть капітальні ремонти НВК «Балтська загальноосвітня школа I—III ступенів №1 імені О. Гончара — ліцей» (999 тис. грн) та НВК «Балтська загальноосвітня школа I—III ступенів №3 — колегіум» (1 млн 499 тис. грн), шкіл у Бензарах (999 тис. грн), Гольмі (899 тис. грн) та Пасицелах (876,2 тис. грн), дитсадка №11 «Журавонька» (1 млн 499 тис. грн), амбулаторій у Балті (1 млн 498 тис. грн), Гольмі (1 млн 99 тис. грн) та Обжилому (699 тис. грн). Окрім того, замінять вікна і двері у Саражинській школі (801 тис. грн), придбають спецтехніку для комунального підприємства «Балтакомунсервіс (4 млн грн) та капітально відремонтують чотири вулиці у Балті (4 млн 699 тис. грн).

На другому місці за кількістю прийнятих заявок — Великомихайлівська ОТГ, яка отримала право на фінансування 11 проектів. А це — заміна вікон і дверей у Великомихайлівській музичній школі (122 тис. грн), у Великомихайлівській ДЮСШ (177 тис. грн) та у Новоселівському НВК «Школа-дитсадок» (615 тис. грн); капремонти Великомихайлівського НВК «Школа — дитсадок» (1 млн 488 тис. грн), Великомихайлівської гімназії (953 тис. грн), Гребениківської школи (575 тис. грн) та водопроводу в селі Гіржове (184 тис. грн). А ще капітально відремонтують дахи будинків культури у Новоселівці (224 тис. грн) та Новопетрівці (728 тис. грн), оновлять харчоблок Стоянівської школи (38 тис. грн) та придбають екскаватор для КП «Злагода» (800 тис. грн).

Третя за кількістю схвалених заявок — Тузлівська громада. Тут профі-нансовано шість проектів: реконструкція водонапірної башти в селі Весела Балка (169 тис. грн); капремонти внутрішніх убиралень у Тузлів-ському центрі первинної медичної допомоги (128 тис. грн) та в Тузлівському НВК (118 тис. грн), дитсадка в селі Безім’янка (178 тис. грн), вулиці в селі Тузли (1,4 млн грн) та системи водопостачання у Веселій Балці (814 тис. грн).

У Новокальчівській (Червоноармійській) ОТГ схвалені три заявки: на капремонт дороги між селами Новокальчеве і Семихатки (1 млн 497 тис. грн), капремонт вуличного освітлення в шести селах громади на 628 тис. грн і ремонт водонапірної системи в селі Травневе (180 тис. грн ).

У Біляївській ОТГ на 3,1 млн грн оновлять техніку для комунального господарства і 510 тис. грн спрямують на капремонт водопровідної насосної станції «Майори».

У Розквітівській ОТГ схвалені заявки на капремонт вулиць у самому Розквіті — 1,4 млн грн та в Ставковому — 1,3 млн грн.

У Маразліївській ОТГ підтверджені заявки на капремонт системи водопостачання в трьох селах на загальну суму 1 млн 17 тис. грн, а також реконструкцію доріг громади на загальну суму 5 млн 832 тис. грн.

— А наскільки складно було писати такі проекти?

— Анітрохи не складно! Форми заявок пропонувалися дуже прості. Не треба було ні англійського, ніякого іншого перекладу. Варто було лише чітко сформулювати завдання, тобто виписати проблему, на вирішення якої потрібна певна сума грошей. Реальна сума. Обласна держадміністрація дала свою експертну оцінку кожному проекту. Київ — розглянув заявки, відхилив чи затвердив їх.

Люди ж на місцях прекрасно знають, де у них на території найпроблемніші місця, які потребують негайного вирішення. Хто зрозумів важливість реформи місцевого самоврядування, швидко зорієнтувався, той і отримає гроші від держави, щоб ці проблеми вирішити та далі розбудовувати громаду. Хто ж довго вагався, а то й відверто ігнорував державну програму, той поки що і залишився ні з чим. А з кого спитати за те, що зловили гав, — те їм на місцях краще знати.

— Стосовно прозорості освоєння виділених грошей. У нас якщо не переполовинять державне, а то й колективне, то захворіють…

— Інформація про отримання державної субвенції — у відкритому доступі. Якщо, скажімо, прийшли гроші на ремонт дороги, то люди на місцях бачитимуть, чи виконали той ремонт, чи ні. Кошти, виділені на певне завдання, не можна витрачати за іншим призначенням. Це найголовніша умова.

— Реформа місцевого самоврядування розвивається за своїми правилами. Й рух, очевидно, безповоротний...

— Саме так. Та йти в ногу з нею чи з узбіччя пасивно стежити, як стараються інші, — це вже хто як налаштований. Ось тільки нерішучим, а особливо байдужим часто мало перепадає з того, що можна було б отримати. Реальні гроші під реальні проекти, які отримали названі вище громади, яскраво підтверджують це житейське правило.