Літо закінчилося, і закінчився період літньої сплячки в українській політиці. На яку б мілину не несло наш корабель останні два місяці, всім було зрозуміло, хто тримає штурвал у руках, хто прокладає курс і хто несе відповідальність за прийняті рішення. Однак з наступного тижня обстановка дуже зміниться.

У крикунів ростуть рейтинги

Після парламентських канікул на капітанський місток корабля «Україна» увірветься чотири з гаком сотні народних депутатів, які відпочили. Які хочуть покермувати, але погано уявляють, куди і як корабель спрямувати. Чи треба говорити, що під час шторму необхідні чіткі дії команди? Чи треба повторювати, що в 2014 році команда в парламент набрана випадкова, не готова до узгоджених дій? Що багато депутатів, як у складі правлячої коаліції, так і за її межами, стурбовані не плідною роботою у складі нинішньої Верховної Ради, а тим, щоб якнайскоріше розпустити парламент і зайнятися достроковими виборами?

Ще до початку осені в пресі один за одним почали з’являтися результати опитувань, рейтинги партій і політичних діячів. Зрозуміло, що перші місця за популярністю в цих рейтингах посідають ті, хто голосніше за всіх кричить, що влада злочинна, уражена корупцією, що треба все міняти зверху донизу і добре б багатьох пересаджати без суду з конфіскацією майна.

Багато з тверджень, особливо про корупцію, справедливі. Але насторожує, що радикальні заходи, як правило, пропонують люди впливові, які встигли накопичити на державній службі статки, що дозволяють забезпечити їм, їхнім дітям та онукам спосіб життя доларового мільярдера. На дострокових парламент-ських виборах ці небідні «радикали» розраховують отримати більшість, сформувати владу, яка дозволить їм як мінімум зберегти награбоване. А далі — хоч трава не рости по всій Україні.

Донедавна здавалося, що в подібних планів є майбутнє. Розруха в економіці та фінансах, війна без перемог, зубожіння на-селення — все це може привес-ти популістів і горлопанів до влади. Пообіцяй підняти зарплати і пенсії, знизити тарифи на енергоносії — і депутатське посвідчення (разом з депутатською недоторканністю) в кишені. Після цього з пенсіями, зарплатами і тарифами можна, звісно, не поспішати.

Важке майбутнє е-декларацій

Проте у держави останнім часом з’явилися важелі, які реально ускладнюють шлях нагору для «жирних котів». Після початку роботи Національного антикорупційного бюро, його слідчих і прокуратури стало важче уникати відповідальності за скоєні злочини. Тим більше, що діяльність НАБУ поширюється на боротьбу з корупцією серед суддів.

Важливим і дієвим важелем у боротьбі з корупцією є також система електронного декларування коштів, доходів і видатків суддями, чиновниками і членами їхніх сімей. З кримінальною відповідальністю за неправдиві відомості. Тому запровадження е-декларацій викликало шалений опір у всіх ешелонах влади.

31 серпня система е-декларацій нарешті отримала сертифікат безпеки від Держспец-зв’язку (надання його затяглося більш ніж на два тижні), і можна було розраховувати, що у вересні, коли все запрацює, почнеться нова епоха боротьби з корупцією.

Наразі ж сайт з е-деклараціями повноцінно не працює. Доступ туди утруднений. Але навіть в очікуванні «катаклізму» почалися масові звільнення суддів та чиновників за власним бажанням. Небезпека бути обвинуваченим та засудженим за незаконне збагачення настільки велика, що привабливість державних синекур різко впала.

У виборче законодавство, до речі, теж необхідно внести зміни. Зобов’язати кандидатів у народні депутати подавати такі ж е-декларації, які передбаченні для чиновників і суддів. Але в парламенті нема навіть натяку на те, що проводиться така робота. Більше того, за чутками, на майбутній сесії Верховної Ради у закон про електронні декларації збираються внести кілька суттєвих поправок, які дадуть можливість чиновникам і членам їхніх сімей не показувати кошти та майно, надбані до вступу закону в силу, або вдаватися до податкової амністії за неможливості пояснити походження своїх статків.

Нелегкий вибір для слуг народу

За нинішнього розкладу полі-тичних сил у Верховній Раді (існування двопартійної коаліції, якій для затвердження урядових законопроектів доводиться залучати голоси з боку), прийняття поправок, що перекручують зміст е-декларування і гальмують боротьбу з корупцією, цілком ймовірне. Хоча ціна поді-бних маніпуляцій для України може бути великою.

За ходом боротьби з корупцією в нашій країні (не паперовою, а реальною) напружено стежать спонсори, яким не все одно, яку частину наданої ними допомоги вкрадуть наші чиновники. За довгою історією з впровадженням е-декларацій спо-стерігали у фінансовому ві-домстві США і в країнах Євросоюзу але, найголовніше, в Міжнародному валютному фонді, який кілька разів відкладав обговорення питання про співпрацю з нашою країною на своїй Раді директорів.

Нема сумнівів, що МВФ та інші фінансові організації не відновлять фінансову допомогу нашій країні, поки не впевняться, що держава бореться з грабіжниками не на словах, а на ділі. А фінансова допомога Україні саме зараз конче потрібна. На вересень припадають виплати за зовнішніми позиками в розмірі близько трьох мільярдів доларів, і важко сказати, як такі кошти можна зібрати при зростаючому дефіциті бюджету.

Часи, коли гроші можна було безконтрольно брати з дірявої кишені «Нафтогазу» або покривати дефіцит бюджету за рахунок масової невиплати ПДВ великим виробникам, відійшли у минуле. У минуле відійшли і часи, коли старі борги погашалися з допомогою нових траншів, отриманих від тих же спонсорів. Як не сумно, але в подібній ситуації залишається єдиний шлях — секвестр бюджету на поточний рік, включаючи обрізання соціальних статей.

В умовах війни, коли кожна копійка йде на зміцнення Збройних Сил, ці статті і так обрізані під корінь. Народним депутатам на нинішній сесії Верховної Ради доведеться вибирати між інтересами колег-корупціонерів та інтересами держави. Держави, яка без нових суворих законів щодо боротьби з корупцією не відновить співпраці зі спонсорами і не отримає фінансової допомоги.

Цікаво, який вибір зроблять слуги народу?