У вівторок, 6 вересня, в день відкриття п’ятої сесії Верховної Ради у парламенті із щорічним посланням «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2016 році» виступив Президент Петро Порошенко. У своїй годинній промові глава держави зробив низку акцентів щодо пріоритетів розвитку України.

ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ

Петро Порошенко наголосив, що «фантазії про мир в обмін на території абсолютно ілюзорні». При такому підході не буде ні миру, ні територій, а залишаться лише ганьба та вічно тліючий конфлікт.

«Для мене головним була, є і буде боротьба за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року», — сказав Президент особливо наголосивши на тому, що це було рішення справжнього референдуму, в тому числі і переважною більшістю мешканців Донбасу та більшістю кримчан. «І більше ніякого референдуму не було!», — підкреслив він.

Президент зазначив, що військового варіанту розв’язання проблеми територіальної цілісності не існує, пояснюючи це тим, що потенціал Української армії суто оборонний, а ворог окопався у найбільш урбанізованих і густонаселених районах, де мешкають громадяни України. «Отже, єдиний шлях врегулювання і відновлення територіальної цілісності — це шлях політико-дипломатичний, але при цьому з опорою на оборонні можливості армії», — наголосив він.

Президент зазначив, що лише мінський процес є процесом реального, а не формального відновлення територіальної цілісності, а реінтеграція мешканців окупованої частини Донбасу в Україну та повернення українського суверенітету на весь Донбас буде нелегкою, болісною і тривалою. При цьому він принципово висловився за продовження мінського процесу та збереження нормандського формату.

За його словами, будь-який формат має сенс лише тоді, коли в ньому бере участь Росія і коли він багатосторонній: «Саме багатосторонній, бо поведінка Росії у світі, порушення нею норм міжнародного права, спроби Кремля зруйнувати архітектуру безпеки європейської і глобальної, експансіонізм Кремля — це континентальна і глобальна проблема, і вона не може бути розв’язана суто на двосторонній основі». Відтак акцентував на тому, що Україна й надалі потребує серйозної міжнародної підтримки в боротьбі з російської агресією.

КРИМ БУВ І Є УКРАЇНСЬКИМ

Президент наголосив, що Крим є українським, а питання його окупації та мілітаризації Росією, утиски прав українців та кримськотатарського народу на півострові потрібно постійно тримати на міжнародному порядку денному.

«Заява Путіна про те, що ніби питання Криму закрите, — це лише його марення. Хоча воно насправді закрите — у 1954-му й у 1991 роках: Крим був, є і буде українським. І жодної іншої розмови не буде», — наголосив глава держави.

Петро Порошенко впевнений, що через кримське питання необхідно домагатися розширення відповідного санкційного пакета, як це минулого тижня зробили США. «Порушення Росією прав людини на окупованих територіях, у тому числі й щодо кримських татар, вимагає запровадження додаткових секторальних санкцій. Думаю, був би не зайвим осучаснений аналог поправки Джексона-Веніка», — наголосив він.

Президент також нагадав, що українським дипломатам поставлене завдання активніше залучати міжнародних партнерів до звільнення українських політичних в’язнів, які утримуються в Росії та в анексованому РФ українському Криму, і заручників в окупованій частині Донбасу.

ПРО БЕЗПЕКОВІ ПИТАННЯ НА ДОНБАСІ

Петро Порошенко вкотре наголосив, що політичне врегулювання ситуації на Донбасі, а саме — рішення щодо внесення змін до Конституції та закон про проведення виборів на Донбасі, можливі лише за очевидного і беззаперечного прогресу у безпекових питаннях. Йдеться про стале припинення вогню, виведення російських військ та техніки з окупованої території, роззброєння бойовиків та відновлення контролю за українсько-російським кордоном з боку України. Глава держави підкреслив, що такого підходу дотримуються й наші західні союзники та партнери.

При цьому, підкреслив Президент, особливого важливою є тісна співпраця з депутатським корпусом: «Будь-яке рішення, шановні народні депутати, буде винятково за вами. І без вас не станеться ані змін до Конституції, ані закону про місцеві вибори у частині Донбасу, ані жодного іншого стратегічного кроку. Саме тому життєво важлива наша з вами співпраця». А ще від зазначив, що зміни до Конституції можливі лише за відповідних обставин: «Другого читання конституційних змін, примара яких постійно блукала цією залою, не відбулося, як ви бачите. І не відбудеться, поки для того не визріють відповідні умови».

Петро Порошенко акцентував, що Росія з окупованих нею територій Донеччини та Луганщини хоче утворити «протекторат Донбас» і на своїх умовах інфільтрувати його до складу України, щоб підривати нашу державу ізсередини: «Скажу коротко, ми цього робити не дозволимо і так не буде».

Глава держави також застеріг українських політиків від спроб зірвати мирний процес, на який спрямовані мінські угоди та нормандський формат. «Є у цьому питанні й інша крайність, внутрі-шня, щодо якої ми не можемо робити вигляд, ніби її не існує. Частина українських політиків атакує нормандський формат і мінський процес насправді лише тому, що і Нормандія, і Мінськ відкривають реальний шлях до повернення Донбасу і є єдиним інструментом для того, щоб цього досягнути», — сказав Петро Порошенко, підкресливши, що для нього «така філософія неприйнятна» і він зробить усе можливе, щоб цього не допустити.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ САНКЦІЙ ПРОТИ АГРЕСОРА

Аналізуючи нинішню ситуацію на континенті і те, як вона позначається чи може позначитися у майбутньому на стосунках з нашою країною, Петро Порошенко, зокрема, сказав:

«Євросоюз проходить жорсткі випробування, можливо, найскладніші за весь час свого існування. І міграційна криза, і терористичні акти — це зовнішні атаки на Європу, які тестують її на внутрішню міцність. Наслідком цієї турбулентності й стають такі події, як перемога євроскептиків на референдумі в Нідерландах, який насправді, і всі ми це розуміємо, лише формально стосувався угоди ЄС з Україною, або голосування британців за брекзит.

Упродовж найближчого року в низці європейських країн внаслідок виборів до влади можуть прийти якщо і не крайні, то такі політичні сили, які схильні до компромісів з Кремлем, а най-кращою політикою щодо агресора вважають його умиротворення. Приклад Мюнхена нікого не навчив. Вони в становище Путі-на готові входити з таким же ентузіазмом, з яким західні лідери входили і намагалися зрозуміти Гітлера.

Європа все ще говорить одним голосом, але є й країни, в яких вже надто сильно чути російський акцент. Чинна влада в багатьох країнах — наших партнерах — перебуває під сильним тиском налаштованої на компроміс з Москвою опозиції. Ця опозиція в свою чергу спирається на вимоги бізнесових кіл та соціальних груп, які вважають себе потерпілими нібито від згортання економічної співпраці їхніх країн з Росією.

Неважко помітити застосування Росією в країнах ЄС уже знайомих за українським сценарієм невійськових методів гібридної війни. Кремль не приховує, що використовує європейські демократичні цінності Заходу для його ж руйнування».

При цьому Президент висловив упевненість, що стратегічно Європа подолає всі виклики. Але на тактичному рівні нам усім слід розуміти, якою мірою ускладнюються завдання для нашої українською дипломатії, наскільки в несприятливих умовах вона повинна забезпечувати єдину європейську позицію щодо санкцій та інших форм тиску на Російську Федерацію.

«Головне — сприяти зміцненню міжнародної коаліції на підтримку України та запобігти зняттю санкцій з РФ до моменту повного відновлення територіальної цілісності України», — вважає глава держави, наголошуючи при цьому на важливості роботи дипломатів і щодо сприяння зміцненню обороноздатності України шляхом активізації військово-технічного та оборонного співробітництва, передачі військових технологій та надання Україні летальних видів зброї у випадку можливого повномасштабного вторгнення з боку Росії. Глава держави не виключив подібного сценарію та наголосив на необхідності «бути готовим в будь-який час».

СТРАТЕГІЧНА МЕТА — ВСТУП ДО НАТО

«Нашою стратегічною метою залишається вступ до НАТО. Я наполягаю: цей дороговказ для нас непорушний як Полярна зірка на зоряному небі», — підкреслив Петро Порошенко.

Глава держави особливо підкреслив, що за 2,5 року кількість прихильників вступу України до НАТО значно зросла та вже істотно перевищує кількість противників, але все ще спостерігаються суттєві відмінності між різними макрорегіонами.

При цьому Президент зауважив, що в Альянсі теж нема консенсусу щодо членства України. «Так, формально двері відчинені, починаючи з Бухарестського Саміту 2008 року. Але ці двері — сенсорні: можуть і зачинитися при надто різкому наближенні», — сказав він і застеріг, що «кожен наш крок має бути виваженим і наперед прорахованим, щоб не вийшло так, як з Планом дій щодо членства вісім років тому». А ще Петро Порошенко наголосив, що заходи, які Україна здійснює зараз, «насправді значно більше, ніж проект ПДЧ 2008 року».

ПРО РЕФОРМИ ТА КОРУПЦІЮ

Президент зазначив, що проводити реформи в умовах гібридної війни, анексії однієї частини території та окупації іншої — надскладне завдання. «Ми рухаємось уперед. Я, як і ви, незадоволений темпами. Розумію, наскільки вони не відповідають очікуванням суспільства. Очевидною є необхідність пришвидшення системної модернізації в усіх сферах», — наголосив глав держави.

Президент зазначив, що найбільш складною реформою є антикорупційна. «Широко розгалужена та глибоко вкорінена мережа потужних корупційних зв’язків споконвіку була і все ще, на жаль, залишається вагомим елементом політичної, економічної та соціальної систем. Більше того, нею уражені не лише офіційні, а й неформальні інститути, а побутова корупція є невід’ємною частиною способу життя українців. Перш за все ми маємо продемонструвати суспільству, що наступ на корупцію почався нагорі — лише тоді отримаємо моральне право викорінювати її звідусіль, на всіх рівнях», — наголосив він.

Петро Порошенко нагадав, що вже створена антикорупційна інфраструктура: Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикоруп-ційна прокуратура. При цьому він відзначив позитивні зрушення в прокуратурі: за сто днів роботи нового генпрокурора порушено більше ста резонансних справ і продовжують відбуватися якісні позитивні зміни, до впровадження яких долучено закордонних фахівців. Проведено масштабне очищення Служби безпеки України від зрадників, корупціонерів та осіб з низькими професійними й морально-діловими якостями. Так, за останні два роки звільнено понад дві тисячі співробітників СБУ, а на їхнє місце прийшли й приходять патріотично налаштовані молоді офіцери, абсолютна більшість яких з практичним досвідом участі у бойових діях у зоні АТО. Замість колишньої радянської міліції, нарешті, створюється українська поліція.

«Прошу не піднімати галасу про політичні репресії. Краще усвідомити нові реалії: справжнє полювання на корупціонерів почалося. Свій шанс потрапити в ці тенета має кожен, у кого є гріх за душею», — підкреслив Президент.

Окремо глава держави звернув увагу на важливість запровадження превентивних заходів. Зокрема, вдалою практикою назвав систему електронних закупівель «ProZorro», яка вже заощадила мільярди державних народних грошей. Система електронного декларування посилить контроль суспільства над статками, доходами, витратами і способом життя чиновників. Президент наголосив, що проблеми із стартом електронного декларування мали суто технічний характер.

Крім того, на думку Петра Порошенка, важливо максимально мінімізувати контакти чиновників з бізнесом, у тому числі завдяки дерегуляції. «За останні два роки скорочено кількість дозволів більш як на 40% — зі 143 до 84», — наголосив він. Також зменшено на 46% кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, ліквідовано обов’язкову реєстрацію іноземних інвестицій, спрощено реєстрацію лікарських засобів, проведено масштабну дерегуляцію в аграрній сфері.

Президент зазначив, що майже половина всього регулювання в Україні прописана на рівні законів. На даний момент зареєстровано 39 дерегуляці-йних законопроектів, із них лише

8 ухвалено в першому читанні. «Якщо комусь здається, що дерегуляція його не стосується, той помиляється. Труднощі бізнесу даються взнаки кожному українцеві, бо у фіналі за все сплачує споживач», — підкреслив він.

Глава держави зазначив, що суспільство наразі не бачить зрушень у цьому напрямку, оскільки не вірить, що боротьба з корупціонерами є системною роботою, а не піаром. «По-друге, як кажуть у народі, поки що все це нагадує спортивну рибалку: «впіймали, показали, відпустили». Ключове слово тут — «посадили». І, можливо, лише за наявності судового вироку наші правоохоронні органи можуть звітувати суспільству», — додав Президент.

Петро Порошенко підкреслив, що саме судова реформа має надати завершеності всій системі боротьби з корупцією, зазначивши, що на її впровадження знадобиться кілька років, але в результаті цієї копіткої роботи всі українці мають отримати нову судову систему — чесну, незалежну та справедливу.

Президент також запевнив, що буде продовжено курс на децентралізацію та розширення повноважень і фінансових можливостей місцевих громад, і це буде доведено проектом бюджету на 2017 рік. Зокрема, від Верховної Ради очікують ухвалення як мінімум десяти законів для посилення децентралізації.

Президент впевнений, що історично й стратегічно Україна на правильному шляху, однак є ризик, що катком політичної дестабілізації можуть бути розчавлені перші паростки соціально-економічного відродження, які вистраждані всім народом, за які заплачено таку високу ціну. «Саме на внутрішні потрясіння робить основну ставку зовнішній ворог. Більшість проблем, які стоять перед нами, виникли не вчора і не позавчора. Вони є наслідком багатьох ілюзій та помилок, якими супроводжувався увесь період незалежності», — наголосив він.

ПРО ЄДИНУ ДЕРЖАВНУ МОВУ

Петро Порошенко наголосив, що єдність країни та консолідація українців як сучасної політичної нації є його головним пріоритетом.

«Статус української мови як єдиної державної буде наповнюватися реальним змістом, але з повагою до прав національних меншин. Вони, як показали події останніх двох років, міцно стоять на позиціях українського державного патріотизму. І держава має це цінувати, причому цінувати високо», — зазначив він.

Президент підкреслив, що зовнішня загроза прискорила процес формування сучасної української політичної нації на засадах громадянського патріотизму. Соціологічні опитування демонструють високу підтримку в питаннях єдності, соборності, унітарності. «Люди пишаються українським громадянством, державними символами, поважають та шанують україн-ську мову. Євроатлантичний вектор, Євросоюз та НАТО потужно домінують у геополітичних орієнтаціях переважної більшості українців», — додав Петро Порошенко.

Глава держави зазначив, що війна зняла з порядку денного багато питань щодо ідентифікації чужих і ворожих українським інтересам символів, традицій та культурних кодів. У рамках закону про декомунізацію демонтовано більше тисячі двохсот ідолів Леніна, 26 районів та 987 населених пунктів позбулися комуністичних назв. «Законом відновлено справедливість щодо тих, хто присвятив своє життя боротьбі за самостійність та соборність Української держави. Історичну правду у питанні національної пам’яті держава відновила», — наголосив він.

Президент також запевнив, що Україна не буде байдуже споглядати за втручанням іншої держави в українські церковні справи, за її спробами використати у своїх інтересах почуття частини українських православних. Він подякував депутатам за звернення Верховної Ради до Вселенського патріарха Варфоломія щодо надання томосу про автокефалію Православній церкві в Україні: «Такий крок був і є необхідним, виходячи із традиції, згідно з якою для Вселенського патріарха у таких питаннях важливою є думка світської влади. Ми врахували цю традицію, і, сподіваюся, його всесвятість нас почув».

Петро Порошенко нагадав, що соці-ологічні опитування свідчать про бажання українців мати єдину помісну автокефальну українську церкву. Водночас він зауважив, що автокефалія не означає появи державної церкви: «В конституційних принципах взаємодії держави з релігійними організаціями не зміниться жодної коми, і свобода совісті нічим, ніким і ні для кого не буде обмежена. Кожен українець має і матиме право вірити в Бога по-своєму і ходити до своєї церкви».

Глава держави також подякував парламенту за закон, який передбачає збільшення частки україномовних пісень на радіостанціях. Він нагадав, що звертався до власників та топ-менеджерів деяких телевізійних каналів, де частка української мови неприпустимо мала, з проханням виправити ситуацію. «Сподіваюся, що телевізійна індустрія відреагує на це раніше, ніж ви ухвалите відповідний закон. У такій чутливій сфері свідома саморегуляція — це завжди краще, ніж примус законом, тим більше, що ми жодним чином не зазіхаємо на право телеканалів та радіостанцій мовити російською та іншими мовами для задоволення потреб громадян України», — наголосив Петро Порошенко.

Свій виступ глава держави закінчив такими словами: «Попереду все ще багато труднощів, але випробування й перемоги, здобуті величезними зусиллями і кров’ю кращих синів і доньок нашого народу всіх часів, не дає нам іншого вибору — тільки перемога, тільки вперед!».